Знущальні коментарі Дональда Трампа та його соратників щодо здоров’я Джо Байдена підштовхнули демократів до помилкової стратегії заміни кандидата в президенти. Помилкової, адже Камала Гарріс у 2024 році виявилася легкою здобиччю для агресивної політичної технології трампістів. Але вже перший рік правління нинішнього глави Білого дому у багатьох у США та поза їх межами викликав питання щодо його здоров’я, передовсім ментального. У Конгресі демократка Яссамін Ансарі запропонувала застосувати щодо Трампа 25-у поправку до конституції Сполучених Штатів, яка дозволяє тимчасове усунення президента з посади, якщо він не в змозі виконувати свої обов’язки. "Президент серйозно психічно хворий і це ставить під загрозу життя всіх нас. Саме для цього і існує 25-та поправка — ми повинні негайно її застосувати", — вважає Ансарі.
На доказ своїх слів вона нагадала про лист Трампа прем’єру Норвегії Йонасу Гару Стере, де зазіхання на Гренландію президент США пояснив образою за відмову йому у Нобелівській премії миру. "З огляду на те що ваша країна вирішила не давати мені Нобелівську премію миру за те, що я зупинив вісім воєн, я більше не відчуваю обов’язку думати винятково про мир, хоча він завжди буде важливим", — ішлося в листі, оприлюдненому журналістом Ніком Шифріним. Справжність цього документу згодом підтвердив прем’єр Стере. Однак ініціативу Ансарі прохолодно сприйняли навіть самі демократи. Можна лише здогадуватися, з якої причини. Або не хочуть, щоб республіканці полоскали брудну білизну тяжко хворого Байдена, або бояться прецеденту, який потім використовуватимуть проти їхній майбутніх президентів, або ж процедура, прописана в поправці, у підсумку не дасть очікуваного результату.
Скоріше, йдеться саме третій варіант. 25-та поправка стосується не усунення президента, а питання наступництва — фіксує за віцепрезидентом право стати президентом. Цю поправку ухвалили 10 лютого 1967 року, щоб усунути проблему передачі влади у випадку смерті чи важкої хвороби глави держави. До цього в історії були випадки, які по-різному тлумачилися. Наприклад, у 1841 році президент Вільям Генрі Гаррісон помер через місяць після складання присяги, а віцепрезидент Джон Тайлер оголосив себе президентом. У цього рішення були противники та попри це він просидів у кріслі чотири роки і вважається 10-м президентом, а не в.о. Інакше питання про передачу влади тлумачили за президентства Вудро Вілсона, до слова, лауреата Нобелівської премії миру. Восени 1919 року він переніс інсульт, внаслідок якого був паралізований і не міг виконувати обов’язки президента. Однак до віцепрезидента Томаса Маршалла посада не перейшла, а до завершення каденції Вілсона президентські функції фактично виконувала його дружина Едіт Вілсон. Що також викликало чимало заперечень.
Тобто, якщо стосовно Трампа застосувати 25-ту поправку, тоді повноправним президентом США до виборів стане Джей Ді Венс. Саму процедуру усунення глави держави здійснює Конгрес більшістю у дві третини в обох палатах. Для того, щоб рішення отримало стільки голосів, має бути або особиста заява президента про неможливість виконання обов’язків, або смерть президента, або неспростовний медичний діагноз щодо його неповносправності. Дуже сумнівно, що у США знайдуться лікарі, які переконливо доведуть наявність у Трампа серйозного психічного розладу. Байден, в якого були ознаки деменції, допрацював на посаді. Інша справа — важка хвороба, через яку президент не зможе вирішувати державні справи.
Варто зауважити, що протягом першого року правління Трамп кілька разів привертав увагу ЗМІ до свого здоров’я. Востаннє, коли у Давосі на його лівій руці побачили здорового синяка. "У мене все добре. Я зачепив руку об стіл. Тому трохи намазав кремом. Лікар сказав: "Вам не потрібно приймати аспірин, сер, ви дуже здорові". Я відповів: "Я не хочу ризикувати". Загалом, це один з побічних ефектів прийому аспірину", — прокоментував підозри сам Трамп. З чого так ніхто і не зрозумів — він ударився чи рука посиніла через вживання медичного препарату.
Раніше на тілі глави Білого дому також помічали синці. У липні йому діагностували хронічну венозну недостатність, що для людей його віку є поширеним явищем. У квітні у військовому медичному центрі Волтера Ріда він проходив тест на когнітивні функції, яким потім хвалися. У листопаді сам повідомив, що йому зробили МРТ. Коли ж журналіст попросив уточнити, мозок чи серце дослідували лікарі, Трамп відповів, що немає жодної гадки про це, але медики визнали його здоровим. Щоб задовольнити цікавість громадськості, Білий дім навіть опублікував медичну довідку про стан здоров’я після зробленого МРТ. Висновок лікаря Трампа Шона Барбабелли — його пацієнт "дуже здоровий". До речі, за свого першого президентства він також демонстрував медичні довідки. В одній із них було записано, що за все життя він переніс лише одне хірургічне втручання — у 10-річному віці йому вирізали апендицит. Крім того, Трамп ніколи не палив і не вживав алкоголь. Отже, якщо вірити лікарям і Білому дому, президент Сполучених Штатів здоровий і фізично, і ментально.
Щодо останнього засумнівався прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Зараз він спростовує, що у спілкуванні з окремими посадовцями ЄС називав Трампа "неадекватним" і звинувачує в брехні видання Politico, яке про це написало. "Ніхто нічого не чув, ніхто нічого не бачив, немає свідків, але ніщо не завадило порталу Politico опублікувати брехню", — обурюється Фіцо. Він втрапив у халепу і боїться помсти Білого дому за язикатість, але насправді голова уряду Словаччини озвучив (чи йому приписали) те, про що думають і говорять мільйони людей, які спостерігають за поведінкою та висловлюваннями американського президента — нагадує божевільного або людину з ознаками деменції. Коли плутається в заявах, повторюється, неправильно називає країни і так далі. А ще він почав засинати на публіці. У березні минулого року це сталося під час молебню, в грудні — під час засідання уряду. До завершення його каденції ще три роки, та от чи вистачить йому здоров’я, особливо когнітивного?..
Радники і міністри Трампа не тільки не сміють сперечатися з ним (був Ілон Маск і той пішов зі скандалом), а в усьому йому потурають. Хтось же писав листа норвезькому прем’єру, хтось його редагував, але жоден з помічників і радників не підказав Трампу, що пов’язувати зазіхання на Гренландію з ненаданням премії миру — за межею здорового глузду. В оточенні нинішнього глави Білого дому вистачає людей, яких за іншого президента просто не підпустили б до посад, які вони займають. Тут можна згадати Майка Волца, який оскандалився через долучення до секретного чату в Signal випадкової особи — журналіста, який потім оприлюднив переписку високопосадовців. Або міністра війни Піта Гегсета, який у згаданій переписці вказував, коли і як американці атакуватимуть єменських хуситів. Днями в скандал втрапив очільник агентства з кібербезпеки Мадху Готтумуккала, який завантажив кілька документів із позначкою "тільки для службового використання" в чат-бот на основі штучного інтелекту ChatGPT. Простіше кажучи, якщо й казати про невідповідність займаній посаді, то це буде правдою не тільки щодо першої особи.
Втім, може мати місце й конспірологічна версія: в оточенні Трампа є група, яка цілеспрямовано використовує його дивацтва, підіграє хворобливому нарцисизму, щоб у суспільства складалося враження про "божевільного короля", якого краще відсторонити, поки не призвів до катастрофи. Значна кількість радників у Білому домі — люди, пов’язані з Венсом. Реалізація 25-ї поправки, нагадаємо, вигідна віцепрезиденту. Та це лише чергова теорія змови, їх, до слова, дуже полюбляє сам Венс.
Можливий й інший варіант — із психічним станом Трампа майже все в нормі для його віку, він просто "косить" під божевільного. Щоб боялися й не насміхалися. Тим самим займається і Путін, коли погрожує світові ядерним апокаліпсисом. У Трампа інший набір погроз, а непередбачувана поведінка приносить йому результат. На минулорічному саміті НАТО лідери країн Альянсу погоджувалися з усім, що казав глава Білого дому, а генсек Марк Рютте запопадливо називав його "татком". Проковтнули й всі заяви Трампа в Давосі, прямо в очі йому ніхто не всмілився перечити. Слідом за босом у ту ж гру грають і його політичні соратники. Таким чином, створюється враження, що Америкою правлять реінкарнації Карла VI Безумного, "казкового короля" Людвіга ІІ Баварського, Георга ІІІ чи Миколи ІІ Кривавого, при якому розквітла распутінщина.
