З обміну репліками між ексголовнокомандувачем і верховним головнокомандувачем можна зробити висновок, що перший вирішив грати в наступі, а другий — в обороні. Саме тому не дивно, що Зеленський побоявся звільняти Залужного з посади посла за його інтерв'ю Associated Press. Поки ексголовнокомандувач на дипломатичній службі, говорити він може лише натяками. Звільнити його з посади — це розв'язати руки.
Якщо хтось не вірить, що в двох фразах можна вмістити п’ять головних меседжів президентської кампанії, най здивує себе цитатою з Залужного. Цю заяву посол України у Великій Британії зробив 24 лютого, у роковини повномасштабного російського вторгнення. Тобто це послання народові у трагічну дату, коли кожен політик говорить те, що вважає найголовнішим. Ось цей фрагмент:
Справжня історія саме цієї війни ще буде написана. Вона того варта, бо буде наповнена історіями мужніх і мудрих людей, які врятували не лише життя багатьох, а й цілу державу, що не давала спокою як споконвічним ворогам, так і байдужим, зрадникам та корупціонерам, які роками використовували її як місце наживи, живучи в режимі "какая разница" і чекаючи "русского мира".
Перелічимо п’ять меседжів:
Свою історію війни Залужний вже почав розповідати. 20 лютого в британській газеті The Guardian вийшла велика стаття про те, як Зеленський відкинув попередження з боку США та Великої Британії про плани Путіна та провалив підготовку до повномасштабного вторгнення. Це розслідування значною мірою спирається на свідчення ексголовнокомандувача ЗСУ.
Як пише газета, Залужний сказав, що нездатність належним чином підготуватися дорого коштувала Україні на початку вторгнення. "Воєнний стан мав бути запроваджений у січні", — сказав він.
Залужний був розчарований тим, що Зеленський не хотів запровадити воєнний стан, який би дозволив йому передислокувати війська та підготувати плани битви. "Ви збираєтеся битися з Майком Тайсоном, і єдина бійка, яку ви мали раніше, це бійка подушками з вашим молодшим братом. Це шанс один на мільйон, і вам потрібно бути готовим", — сказав він.
21 лютого Путін у телезверненні до росіян заявив про визнання ДНР і ЛНР. Наступного дня у Києві відбулося засідання РНБО. Коли високопосадовці зібралися біля зали перед засіданням, Залужний спробував заручитися підтримкою запровадження воєнного стану, який нарешті дозволив би йому розпочати переміщення військ. Але Зеленський все ще хвилювався, як не посіяти паніку, і РНБО відхилила воєнний стан, проголосувавши за менш суттєвий захід — запровадження надзвичайного стану.
В останній вечір перед атакою в штабі української армії Залужний та його вищий генерали намагалися вжити деяких заходів в останню хвилину. На дні Чорного моря були встановлені міни, щоб перешкодити потенційній морській висадці в Одесі, а деякі підрозділи отримали наказ про перекидання в стратегічні місця. "Все це було абсолютно заборонено. Якби вторгнення не відбулося, існувала б ймовірність судових позовів проти нас за це, але більшість командирів визнали, що у нас не було вибору, і здійснили це", — сказав газеті один генерал.
Значно більше, вже для української аудиторії, розповів 19 лютого на ютуб-каналі екснардепа Борислава Берези колишній командувач Об'єднаних сил ЗСУ, герой України, генерал-лейтенант Сергій Наєв, якого Зеленський звільнив з посади у лютому 2024 р. слідом за Залужним. За словами Наєва, Залужний і він перед повномасштабним вторгненням ворога перевищили свої повноваження і віддали розпорядження на вихід підрозділів в райони майбутніх бойових дій, зокрема, для оборони Києва. Якби цього не було зроблено, "противник просто би їздив вулицями і наближався до центру нашого міста, до вулиці Хрещатик, Майдану Незалежності, — розповів Наєв, — і Україна би впала за три дні, як мріяли про це московити".
Звісно, Зеленський міг прийняти виклик. Він би, скоріш за все, так і зробив, якби був упевнений, що його розповіді про події останніх семи років будуть переконливіші для українців, ніж розповіді Залужного та інших звільнених ним генералів. Однак, принаймні наразі, він обрав іншу тактику — уникати бійки.
Поки що йому це легко вдається. Офіційно виборча кампанія ще не почалася, тож він має аргумент "не на часі".
"Зарано все це. Сьогодні обговорювати деталі, про які говорив Валерій Федорович, дуже негарно, бо ніхто з цього не виграє. Все ж таки йдеться про нашу армію. Вона сьогодні воює. І він не буде гарно виглядати, якщо буде розмовляти про це і продовжувати", — заявив він 22 лютого в інтерв’ю французькій інформагенції AFP.
Але аргумент "не на часі" скінчиться, щойно буде проголошено старт виборчої гонки. Як Зеленський уникатиме бійки тоді?
Як і зараз, він намагатиметься перемкнути увагу суспільства на те, що триває війна. І він вже навіть придумав відповідний меседж. Це свіжа знахідка. В інтерв’ю AFP він її ще не знайшов і плутався в думках, зображаючи стратегічну невизначеність.
"А хто сказав, що я піду точно на вибори? Ніхто ж не сказав, що я піду. І ніхто не сказав, що я не піду", — заявив він. Журналістка йому заперечила: "А ви, мені здається, кілька разів раніше сказали, що ваше рішення піти на вибори чи ні, воно буде залежати від того, чи закінчиться війна". Зеленський навіть обурився такою постановкою питання: "Та ну от ви собі якось у голові це розклали. Я не знаю, якщо там ось так, то піду, а якщо ось так, то не піду. Ні, ні".
Але в інтерв’ю німецькій службі суспільного мовлення ARD 23 лютого він вже сам розповів, що його рішення щодо участі у виборах залежатиме від того, чи закінчиться війна. "Ви будете балотуватися на виборах?" — запитав його журналіст. "Я не знаю. Питання в тому, коли це буде? У якій ситуації? Якщо це війна, тоді так. Але якщо це мир, тоді це непевно. Це не так, але й не ні. Це непевність".
Тобто стратегічна невизначеність залишилася лише на випадок, якщо вибори пройдуть після війни. А якщо вдасться провести вибори під час війни, то Зеленський візьме в них участь. І він заявив, що "ми зробимо все, щоб провести вибори, якщо ви дасте нам двомісячне припинення вогню". Навряд чи треба доводити, що поспішні вибори в умовах воєнного стану, із збереженням інформаційної монополії влади, дадуть Зеленському велику фору у гонці.
З розрахунку на цей варіант Зеленський вже посилає меседж виборцям: Путін і Трамп спільно захотіли, щоб я втратив посаду президента, бо я непоступливий. В інтерв’ю ARD він наголосив, що росіяни вимагають виборів, бо "хочуть позбутися мене так чи інакше" і сподіваються, що переможе "хтось, хто готовий цілувати Путіна в дупу". В інтерв'ю BBC News 23 лютого, відповідаючи на питання, чи заперечує він проти самої ідеї виборів під час війни, Зеленський заявив: "Якщо це умова завершення війни — давайте це зробимо. Я сказав партнерам: "Чесно, ви постійно порушуєте питання виборів, але вам потрібно визначитися — ви хочете мене позбутися чи провести вибори?"
Отже, поки Залужний та його команда будуть розповідати про помилки Зеленського, той переконуватиме виборців, що проголосувати проти президента під час війни — означає виконати головне бажання ворога. Але тут важливо не перестаратися. Бо сам Зеленський два роки тому вже виконав одне з найсильніших бажань Путіна — звільнив Залужного.
А якщо сценарій з виборами під час війни не вдасться реалізувати, тоді Зеленський справді ще не визначився, під він на вибори чи ні. Він справді може не піти — якщо домовиться з Кирилом Будановим і вони спільно проведуть операцію "Наступник".
