На окупованих українських територіях до 2030 року Кремль планує розселити мінімум п’ять мільйонів росіян. У чому сенс цих планів і як Україна може їх зруйнувати?
Колонізація по-путінськи
Як повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко, в Ростові-на-Дону, відомому українцям місті прихистку втеклого у 2014 році Віктора Януковича, відбувся захід, на якому російські чиновники обговорювали "інтеграцію" захоплених українських територій. Серед іншого там обговорювалося збільшення населення загарбаних територій Донецької, Запорізької, Луганської і Херсонської областей до 10 млн. Зараз, каже Андрющенко, там від сили мешкає 5 млн. Тобто до 2030 року з Росії завезуть ще п’ять. Хоча, вказує він, реальне число мешканців окупованих територій невідоме, місцеві гауляйтери займаються приписками, беручи зі стелі кількість тих, хто буцімто повернувся в окуповані міста і села.
Російські ЗМІ також повідомили, що підсанкційний "Внєшекономбанк" спільно з Єдиним інститутом просторового планування розробили 15 генеральних планів "з розвитку" окупованих українських територій, які буцімто дозволять збільшити чисельність населення на 114 тис. осіб. Такі показники виглядають вже більш реалістично. Окупанти запланували масштабну "відбудову" і навіть розвиток туризму, щоб до 2044 року залучити до 9,4 млн туристів. Одним словом, будуватимуть потьомкінські села, на чому відмиватимуть мільярди. І робитимуть це точно не місцеві колаборанти, а чиновники та бізнес із Росії. З часом цей процес тільки посилиться, всіляких пушиліних від дерибану коштів усунуть остаточно.
Але для того, щоб почати хоча б щось робити, має відбутися замороження війни, про яке в найближчій перспективі не йдеться. А після того, як Дональд Трамп уліз у військову авантюру в Ірані, переговорний процес став на паузу. Тому плани "відбудови" озвучувалися виключно з пропагандистською метою. По-перше, піддані Путіна мають радіти, що замість будувати інфраструктуру у їхніх задрипаних містах, мільярди закопають на Донбасі. Російський диктатор шукає, як пояснити своєму народу, чому він не припиняє "СВО". Нова версія від нього для зомбованих росіян — воюють за "вибір жителів Криму, "ДНР", "ЛНР", Херсонської та Запорізької областей бути з Росією". Далі пояснюватимуть, що за цей "вибір" росіяни мають викласти гроші зі своїх кишень на "відбудову". По-друге, західним партнерам України Путін хоче показати, що не віддасть загарбане. Простіше кажучи, про поступки в мирних переговорах він говорити не буде.
Міна уповільненої дії на багато років
Наміри заселити росіянами окуповані території — це ще й міна уповільненої дії, підкладена під наступну російську владу. Вона дуже нагадує історію з включенням до конституції РФ "ДНР", "ЛНР", Запорізької та Херсонської областей в їхніх нинішніх адміністративних межах. Остаточно ініціатива російського диктатора була оформлена на початку жовтня 2022 року після внесення змін у статтю 65 конституції, де міститься перелік суб’єктів федерації. Тепер наступна російська влада, якщо вона буде іншою, що малоймовірно, але все ж, змушена або ухвалювати рішення про відмову від окупованих територій та їхнього вилучення з основного закону, або цю країну потрібно перезасновувати з новою конституцією, де не буде вкрадених українських земель. Фактично на десятиліття вперед Путін створив юридичну проблему для будь-якої російської влади та поставив під сумнів міжнародну правову суб’єктність Росії на рівні ООН.
Масове заселення росіянами окупованих територій становитиме значну перепону в разі реінтеграції Україною цих земель. Західні, передовсім американські політики, які мислять прецедентами з історії, згадують падіння Берлінської стіни та об’єднання Німеччини, або невизнання радянської окупації трьох балтійських країн — Естонії, Латвії та Литви. Але звертатися до цих прецедентів — велика помилка. У Німеччині об’єднався штучно розділений один народ. У балтійських країнах заселені туди росіяни не становили більшості, та й то після відновлення незалежності ці держави досі мучаться з російськомовним населенням, частина якого політично продовжує орієнтуватися на Москву.
На захоплених територіях Путін хоче не просто розмити місцеве населення прийшлим із Росії, як робили в часи СРСР, завозячи масово в промислові райони Донбасу росіян, а кардинально змінити демографічну карту. Щоб в разі повернення України до кордонів 1991 року постало питання, що робити з мільйонами переселених. Певна частина перелякається і втече сама, але тих, хто забажає лишитися, буде багато. Ці люди отримають тут нерухомість, працюватимуть. Якщо Україна їх депортуватиме, Москва на міжнародному рівні здійме ґвалт про "порушення прав людини", "геноцид" і так далі.
Після якогось варіанту замороження бойових дій Росія включить пропаганду із закликами до своїх громадян їхати на "новий БАМ" — "відбудовувати Донбас". Інша справа, наскільки активно вони їхатимуть. Приїхати з умовного Магнітогорська або з іншого депресивного міста в Бердянськ — для багатьох мрія. Але Бердянськ не потрібно відбудовувати, тому везтимуть у вщент зруйновані Авдіївку чи в Бахмут. У бараки і вагончики.
До масового завезення росіян потрібно готуватися вже зараз. Внести в Кримінальний кодекс статтю про покарання за демографічну окупацію, й усі, хто приїде та оселиться, а їхні списки знайти буде нескладно, мають бути відразу засуджені за цією статтею. Додатково ще й за мародерство у випадку вселення у залишене українцями житло. Після чого оголошені у розшук. Не всюди у світі зупинятимуть таких туристів, але цивілізовані країни мають бути для них закриті назавжди. Словом, докладати макисмум зусиль, щоб тут росіяни спокійно не почувалися ніколи.
