20 березня стартувала програма "Кешбек на пальне", до якої вже причепилась назва "єБачок". Уряд ухвалив її 18 березня. Максимальна сума економії на одну людину — 1000 грн на місяць. Програма працюватиме до 1 травня. Щоб долучитися, потрібно відкрити картку в банку-партнері і обрати її для розрахунку і виплат у "Дії".
Того ж дня, 18 березня, уряд оголосив цільову підтримку для пенсіонерів та вразливих категорій. "Одноразова доплата 1500 грн надійде у квітні. Її отримають майже 13 млн людей: пенсіонери за віком, люди з інвалідністю, малозабезпечені родини, отримувачі базової соцдопомоги, внутрішньо переміщені особи серед отримувачів соцвиплат, багатодітні сім’ї, одинокі матері", — зазначила прем’єр Юлія Свириденко. Кошти будуть нараховані автоматично через ті ж механізми, за якими люди вже отримують пенсії та соціальні виплати, — на рахунки в банках або через Укрпошту. Цю програму в народі прозвали, звісно, "1500 грн від Зеленського".
І того ж дня, 18 березня, до Києва прибула місія МВФ, щоб обговорити макроекономічну політику уряду. З цієї нагоди Мінфін нагадав, що в умовах війни уряд витрачає всі внутрішні ресурси державного бюджету — податкові та митні надходження, а також кошти від розміщення ОВДП, — на фінансування потреб Збройних сил України. Тобто гроші на "Єбачок" і на "1500 грн від Зеленського", як і на всі попередні популістичні програми, будуть братися з кредитів від західних партнерів. Наголосимо: це не грантові, а кредитні кошти, які треба буде повертати.
Тобто Володимир Зеленський і Юлія Свириденко розкидаються не просто державними грошима, а запозиченими коштами, і розкидаються буквально на очах кредиторів. Це такий спосіб їх налякати, щоб вони боялися нам відмовити?
Зазвичай, коли влада роздає гроші, одразу виникає версія, що це підкуп виборців — найпростіша і дуже зручна у користуванні. Але вона не обов’язково правильна.
Проти неї можна висунути той аргумент, що за цю роздачу грошей уряд вже розплачується необхідністю збільшувати податки. Тобто, роздаючи гроші, Зеленський підвищує собі рейтинг, але, збільшуючи податки, він ризикує свій рейтинг знизити. І сумарний ефект може вийти нульовим.
19 березня Мінфін оприлюднив великий податковий законопроєкт на виконання зобов’язань Зеленського і Свириденко перед МВФ. Від всіх нових податкових заходів (скасування пільги на посилки + ПДВ для ФОП + оподаткування доходів, отриманих на цифрових платформах) влада планує зібрати понад 60 млрд грн. Крім того, за новим законом, якщо війна закінчиться, все одно стягуватиметься 5% військовий збір, а це 14 млрд грн щомісяця (надходження за січень-лютий склали 28,6 млрд грн).
Можна порівняти це з тим, скільки грошей уряд в цьому році вже роздав чи роздасть:
Виходить 79 млрд грн вже, і це ще перший квартал не закінчився. В подальшому можна чекати від уряду нових подібних програм.
Тобто МВФ, побачивши торік, що наша влада почала розкидатися грошима, зажадав компенсувати це підвищенням податків. Влада могла негайно припинити цю практику, оголосити жорстку економію — і тоді західні кредитори могли б і не наполягати на своїй вимозі. Але, побачивши, що хвороба прогресує, вони стали невблаганними.
А нашій владі саме це і було потрібно! Вона з радістю і великим задоволенням погодилася на підвищення податків заради можливості розкидатися грошима.
Чому для влади це супервигідний обмін? Чому вона вважає, що її політична вигода від роздачі грошей набагато перевищує політичні втрати від зростання податків, хоча в грошовому вимірі це приблизно однакові суми?
Відповідь на це питання дає уявна дискусія між трьома уявними персонажами. Щоб відрізняти їх від реальних Володимира Зеленського, Юлії Свириденко та Михайла Федорова, назвемо їх просто З., С. та Ф. Отже, літо 2024 року, кінця війни ще геть не видно.
З. Ну і як нам виграти вибори?
С. Роздамо виборцям гроші, всі так роблять.
З. І яка гарантія?
С. Ну, що більше роздамо, то вищі шанси.
Ф. Щоб отримати гарантований результат, можна провести вибори в "Дії".
З. Але ж "Дія" не у всіх встановлена.
Ф. А от для цього треба роздавати виборцям гроші так, щоб вони могли їх отримати лише через "Дію".
С. Можна почати з програми "Національний кешбек". А потім прив’язати до неї "1000 грн від Зеленського" та інші програми.
З. Але все одно не кожна бабуся купить собі смартфон.
Ф. Треба проводити вибори паралельно онлайн (в "Дії") та офлайн (на дільницях). І гроші теж роздавати паралельно: деякі програми мають працювати тільки для користувачів "Дії", а деякі — також і для бабусь без "Дії".
З. І обов’язково продовжуй говорити, що виборів у "Дії" не буде. Хай всі думають, що ми просто намагаємося підкупити виборців.
Довідково. На кінець жовтня 2024 року "Дія" мала 21 млн користувачів, на початок березня 2026 року — вже 24 млн.
Програма "Національний кешбек" стартувала 2 вересня 2024 року. Працює тільки для користувачів "Дії".
Програма "єПідтримка" (зимові "1000 грн від Зеленського") працювала з 1 грудня 2024 року по 28 лютого 2025 року через "Дію" та Укрпошту. Кошти, отримані на картку в "Дії", можна було використати до 31 грудня 2025 року, а виплати через Укрпошту — лише до 31 березня 2025 року.
Ще одна "Зимова підтримка" (знову "1000 грн від Зеленського") працювала з 15 листопада по 24 грудня 2025 року через "Дію" та Укрпошту. Кошти можна використати до 30 червня 2026 року.
Програма "3000 км Україною" стартувала 5 грудня 2025 року. Працює тільки для користувачів "Дії".
Програма "Кешбек на пальне" ("єБачок") стартувала 20 березня 2026 року. Працює тільки для користувачів "Дії".
Програма "Скринінг здоров’я 40+" стартувала 1 січня 2026 року. Працює через "Дію" та Приватбанк.
Одноразова доплата ("1500 грн від Зеленського") обіцяна у квітні 2026 року. Надійде на рахунки в банках або через Укрпошту.
Як різні країни в світі реагують на ціни на пальне? Відповідь на це питання шукав перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк з партії "Голос". Ось його знахідки.
Пакистан та Філіппіни: Перевели урядові установи на 4-денний робочий тиждень для зменшення пересувань містом.
В'єтнам: Перевели урядові установи на дистанційний режим роботи.
Шрі-Ланка: Рекомендували роботодавцям 4-денний робочий тиждень та навмисно підвищили ціни на пальне на 8%, щоб зупинити панічне скуповування.
Нова Зеландія: Планують повернути закон про "день без машин" (один обов'язковий день на тиждень без авто під загрозою штрафів).
Данія: Влада офіційно благає громадян максимально економити пальне, щоб розтягнути наявні запаси.
Греція: Запровадили штучне обмеження цін (прайскепи) на пальне та продукти першої потреби.
І тільки українській уряд пішов унікальним шляхом — замість економії запровадив заохочувальний "кешбек" на купівлю пального (від 5% до 15% залежно від виду палива) за рахунок державних коштів. Усе заради "Дії".
