З 18 серпня замість маленької парламентської кризи може початися велика
"Єрмак-2" у двох сенсах
Під час перезавантаження уряду було помітно, що керівник парламентської фракції "слуг народу" Давид Арахамія значною мірою перебрав на себе ту роль, яку грав Андрій Єрмак, коли керував Офісом президента. Але, ставши "Єрмаком-2" у сенсі впливу на Володимира Зеленського, Арахамія може стати "Єрмаком-2" й у іншому сенсі.
"Арахамія, який остаточно замінив Андрія Єрмака біля вуха президента, ризикує як мінімум повторити долю попередника, отримавши підозру в корупції", — прогнозує журналіст Михайло Ткач.
Він переповів інформацію, яка шириться кулуарами парламенту: незадовго до 12 липня, коли Зеленський оголосив про намір перезавантажити уряд, НАБУ і САП отримали ухвали на забір біологічних зразків помічника Арахамії у справі про конверти депутатам, яка прогриміла наприкінці минулого року. Це може свідчити про те, що правоохоронці намагаються довести прямий зв'язок депутатських "зарплат" з керівником президентської фракції через відбитки на купюрах.
"Це повідомлення мені дуже зрезонувало з тим, що передувало підозрі Єрмаку. Під час довгого очікування стало відомо, що детективи брали біологічні зразки в одній з квартир, де міг жити Єрмак. А також проводило обшук у водія Єрмака, який є природнім носієм інформації про його пересування", — прокоментував Юрій Ніколов.
Справді, обшуки у Єрмака, після яких він написав заяву про відставку, пройшли 28 листопада минулого року, але підозру йому було оголошено лише 11 травня цього року. І більш як п’ять місяців усі спостерігачі ламали голови: чому ж НАБУ не оголошує підозру Єрмаку? Мабуть, це якась кулуарна домовленість із Зеленським. А розгадка полягала геть в іншому: НАБУ просто був потрібен ще один сеанс збирання доказів.
І зараз ця історія починає повторюватися — з Арахамією.
Дві гілки справи про конверти
Однак аналогія між Арахамією та Єрмаком (як і будь-яка аналогія) підступна. Підозра Єрмаку фактично ніяк не позначилася на функціонуванні держави. Не тому, що Єрмак невпливовий, а тому що підозру він отримав у справі кооперативу "Династія", яка не стосується його роботи на посаді керівника ОП.
Ситуація з Арахамією принципова інша. Тут йдеться про виплату депутатам в конвертах за їхнє "правильне" голосування.
Справа про конверти має дві гілки: маленька зачіпає Кісєля, а велика — Арахамію. Кісєль — земляк і друг Зеленського, очолює Дніпропетровську обласну організацію "слуг народу", у Верховній Раді поєднує посади заступника Арахамії та голови комітету з питань транспорту та інфраструктури.
27 грудня минулого року НАБУ провело слідчі дії за обома гілками справи: у транспортному комітеті та у помічника Арахамії. Однак 29 грудня підозру від НАБУ отримали лише Кісєль та четверо пов’язаних із ним нардепів.
НАБУ тоді поінформувало, що справу було зареєстровано в ЄРДР ще 13 грудня 2021 року (тобто розслідування тривало понад чотири роки). Як розповіло НАБУ, про підозру повідомлено "учасникам організованої злочинної групи, яка діяла у Верховній Раді України та забезпечувала отримання неправомірної вигоди народними депутатами за "потрібне" голосування. За даними слідства, група мала ієрархічну структуру та чіткий розподіл ролей. До її складу входили чинні народні депутати України. Діяльність групи координував один із народних депутатів", тобто, як можна припустити, Кісєль.
А от про набагато масштабнішу діяльність, яку координував Арахамія, НАБУ і САП тоді не розповіли нічого. Проте це не завадило чималій кількості "слуг народу" перелякатися, і це спричинило справжню парламентську кризу.
"За словами джерел УП у політичних колах, дійшло до того, що віцепремєр-міністр з європейської інтеграції України Тарас Качка на зустрічах із європейськими посадовцями у Брюсселі почав звинувачувати антикорупційні органи у тому, що вони "зламали парламент". Як переконують співрозмовники "Української правди" в НАБУ та САП, загалом мова може йти про більше ніж 150 нардепів з президентської фракції", — розповів Михайло Ткач в "УП" 16 квітня.
Переважна більшість з-поміж цих 150 пов’язана не з Кісєлем, а з Арахамією. "У своєму розслідуванні детективи НАБУ зафіксували близько 20 людей, пов'язаних із Кісєлем. Але це лише частина системи регулярних виплат", — зазначала Інна Ведернікова в "Дзеркалі тижня" 23 березня.
Друга фаза справи Арахамії
Можна уявити, як зраділи ці 150 "слуг народу" чуткам про те, що Арахамія ризикує стати Єрмаком-2 у сенсі отримання підозри від НАБУ. Чутки з’явилися якраз тоді, коли депутати пішли на неформальні канікули. Наступного разу вони зберуться аж 18 серпня. І чи всіх ми побачимо в залі?
Втім, явка "слуг народу" — це лише половина проблеми. Друга половина — чи голосуватимуть ці депутати за закони та постанови, потрібні президентові та уряду.
Формально перспектива отримати підозру від НАБУ ніяк не стосується їхньої поточної депутатської діяльності. Але насправді вони можуть відчути себе зрадженими своєю рідною політичною силою, тобто президентом, тим же Арахамією та партією загалом.
Коли вони йшли в депутати, їм, певно, щось обіцяли. Можливо, вони очікували регулярної неофіційної винагороди за "правильні" голосування. Але навряд чи їх хтось попереджав, що у "пакет послуг" входить підозра від НАБУ, електронний браслет, СІЗО, суд і в’язниця.
Тому не слід очікувати від них раціональної поведінки, підпорядкованої загальнодержавним інтересам. Їх добирали геть за іншими критеріями.
Зараз вони можуть вимагати від Зеленського та уряду "якось домовитися з НАБУ", щоб справу було закрито або принаймні спущено на гальмах. Донедавна вони сподівалися саме на це, втішаючись відсутністю підозри у Арахамії. Однак тепер їхня параноя спалахне з новою силою.
Свої негативні емоції вони напевно зганятимуть на законодавчих ініціативах та кадрових рішеннях, за які проситимуть Зеленський та Арахамія. Адже саме вони, з погляду цих "слуг народу", не виконали свою частину зобов'язань: не виробили таку схему неформальних виплат, яка б була надійною і безпечною, і в результаті підвели всіх учасників під статтю Кримінального кодексу.
Вибір Зеленського
Якщо кількість "слуг народу", які натискають кнопки слухняно, зменшиться бодай на пару десятків, то цю втрату буде практично неможливо компенсувати збільшенням підтримки з боку інших фракцій та груп — якщо не ділитися з ними портфелями в уряді.
А Зеленський ні з ким ніякими портфелями ділитися не хоче, хоча це єдиний законний спосіб вберегти парламент від втрати працездатності. Власне, конверти були потрібні саме для цього: зберігати фальшиву більшість замість того, щоб створювати справжню.
Зараз є дві категорії рішень Верховної Ради, які можуть бути критично важливими для Банкової: це постанови з кадрових питань та закони, обіцяні західним партнерам.
Якщо парламент, зібравшись 18 серпня, виявиться непрацездатним, країна і далі залишатиметься без міністрів оборони та закордонних справ, а також без голови СБУ. Але Зеленського це може цілком влаштовувати. Коли чиновники працюють у статусі в.о., вони можуть проявляти більше слухняності президентові, ніж коли їх призначила Верховна Рада.
Дещо інша ситуація з законами, необхідними для отримання грошей від західних партнерів. Тут Зеленський може спробувати знову направити якогось умовного Качку розповідати європейцям, що у всьому винні НАБУ і САП, які "зламали парламент".
Як і у будь-якій виставі, чимало залежатиме від таланту сценариста та режисера. Наприклад, якщо Арахамія отримає підозру якраз під 18 серпня і це надихне картонковий протест, то до парламентської кризи може додатися позапарламентська: вулична та майданна. Можна не сумніватися, що на Банковій ніхто не прораховуватиме розвиток подій. Як і завжди, реагуватимуть у міру необхідності, сподіваючись, що якось усе вирішиться.
