Президент озвучив три свої плани на період до серпня 2027 року. А як він їх реалізовуватиме — залишив здогадуватися небайдужим громадянам та медіа
Перед Днем Незалежності Володимир Зеленський зібрав низку журналістів, щоб через них повідомити українцям свої плани на найближчі 12 місяців. На думку президента, протягом року війна або закінчиться, або не закінчиться. Але окрім цієї банальності прозвучала і справді суспільно важлива інформація.
План перший: звільнити більше, ніж втратити
Перший план Зеленського розрахований до кінця року. Це зміна тенденції на фронті. Президент оголосив, що "ми майже звільнили Дніпропетровщину". "Залишилось лише 10 квадратних кілометрів повернути під контроль. Це три маленькі села, і там уже фактично немає ворога", — сказав він і додав, що Сили оборони України проводять ще одну операцію на іншій ділянці фронту. За його словами, результат очікується до кінця серпня.
"Вважаємо, що у 2026 році вийдемо на рівну кількість тимчасово окупованої росіянами і звільненої нами української території. На зараз — 990 квадратних кілометрів окуповані від початку року, а на 820 квадратних кілометрах — ми відновили контроль. Але до кінця 2026 року виходимо на паритетну кількість квадратних кілометрів. Тобто наші Сили оборони відвойовують українські землі — це дуже важливо, і цей баланс для нас вагомий і політично, і в дипломатії", — наголосив він.
Задум зрозумілий та логічний. Весь світ має побачити, що протягом року Росія отримала на фронті нульовий результат. Скільки завоювала, стільки ж і втратила. Це має справити враження і на Китай, і на США, і на Європу.
Щоб виконати цей план верховного головнокомандувача, Сили оборони України упродовж кількох місяців, що залишилися до кінця року, мають звільнити на 170 квадратних кілометрів більше, ніж втратити. Завдання ускладняється наміром Путіна наростити чисельність війська.
"Впевнені, що після "виборів" у них буде мобілізація. Вважаємо, що вона буде не в центральних містах. Їхнє бажання сьогодні — 300 тисяч додатково на 2026 рік, плюс ще на 2027-й", — поділився Зеленський даними української розвідки.
Але будемо сподіватися, що Сили оборони України виконають план Зеленського. Це матиме велике політичне і дипломатичне значення, та його буде недостатньо, щоб зупинити війну. Бо для Путіна зараз головне — це яка динаміка фронту не взагалі, а конкретно у Донецькій області.
Зеленський підтвердив, що у Путіна незмінна першочергова ціль на фронті — Костянтинівка, Слов'янськ, Краматорськ. Останній термін, який він дав своїм генералам, — до кінця року закінчити з окупацією Донецької області. Це неможливо, запевнив Зеленський.
Що далі? Ось тут може знадобиться наступний план.
План другий: перемир’я в обмін на "буферну зону"
Другий план Зеленського, як він сам це пояснив, "це спільні ідеї з американцями, з європейцями, а також фіналізовані розмови американців із нами і "рускіми". На мій погляд, там є те, що може бути реалістичним", — оцінив він.
За його словами, він разом із представниками Дональда Трампа Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом "домовились і поклали ці всі обговорення на одну сторінку — які є реальні можливості закінчення війни. Це американці хочуть проговорити з нами і проговорити з "рускіми". Якщо коротко, там є одна з ідей для припинення вогню — це головне там. Друга частина — це те, що пропонували американці щодо вільної економічної зони. Тобто ми з "рускіми" робимо однакові кроки назад, і це створює такий буфер, який називається вільною економічною зоною під якимось керівництвом. Поки незрозуміло яким, але це якась третя сторона".
Отже, йдеться про план розміром в одну сторінку, де не прописано ключові параметри угоди. Передусім, не прописано, хто буде тією "третьою стороною". Далі, не прописано алгоритм входження "третьої сторони" в "буферну зону". І не прописано зобов’язання "третьої сторони" у разі спроби Росії захопити "буферну зону".
Можемо спробувати розшифрувати, що в цьому плані, на погляд Зеленського, як він сам оцінив, "може бути реалістичним".
Припустимо, "третьою стороною" є США. Якщо Зеленський складав цей план спільно з Кушнером та Віткоффом, то жодна інша "третя сторона", крім Трампа, не виглядає реалістичною.
Далі, оскільки алгоритм входження "третьої сторони" ми не прописали, то його нам спільно визначать Білий дім і Кремль. Причому Трамп не візьме на себе ніяких зобов’язань.
"Може бути реалістичним" такий розвиток подій. На територію Донеччини, контрольовану Україною, заходить американський контингент, піднімає прапор "ВЕЗ". Україна виводить свої війська. Оголошується тимчасове припинення вогню. Україна проводить президентські вибори. Після цього Росія захоплює ВЕЗ, а Путін і Трамп кажуть новообраному президенту України: це плата за мир.
Чи готується до цього Банкова? Схоже, так, позаяк Зеленський озвучив ще третій план — до серпня 2027 року.
План третій: вписатися у "коридор можливостей"
14-15 грудня в Майамі, США, має пройти саміт G20. Зеленський на підставі якоїсь інформації (можливо, від Кушнера та Віткоффа) вважає, що саме тоді відкриється коридор можливостей для закінчення війни.
"Коридор можливостей щодо закінчення війни — від G20 у Сполучених Штатах Америки до кінця літа 27-го року, тому що потім починаються вибори президента у Сполучених Штатах Америки. Ми вважаємо, що на сьогодні це найактивніший етап, на якому дипломатія може привести до закінчення війни. Це кінець цього року і до кінця літа 2027 року", — розповів він.
Це дуже потужний меседж в голови українцям: якщо не встигнути до кінця літа 2027 року, то "коридор можливостей" зачиниться до січня 2029 року, коли відбудеться інавгурація нового президента США.
Чи увімкне Зеленський турборежим?
Як Зеленський збирається реалізувати ці три плани, він не повідомив. І відмовився він проведення звичайної прес-конференції, де журналісти могли б задати йому такі питання.
Ще один його спосіб спілкування — звернення до українців. Тут теж тільки анонси без роз’яснень механізмів реалізації.
У зверненні з нагоди Дня Незалежності він анонсував якісь дії у відповідь на мобілізацію в Росії, але які саме — залишив нам здогадуватися.
"Росія не хоче миру — хоче мобілізацію. Що ж, сприймаємо це з холодною головою. Діємо. Маємо посилювати військо, мати все, щоб тримати оборону. Воїни повинні бути забезпечені та оснащені всім, аби поповнення ворожої армії перетворювати на добрива нашої землі".
Дещо інші реалії описав "слуга народу", голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. В ефірі "Суспільного" він заявив, що в України вже немає грошей для виплат зарплат військовим. Також він зазначив, що через два місяці країна може стати неплатоспроможною: "Якщо парламент до кінця жовтня не прийме 27 законів, країна збанкрутує".
Йдеться про закони, які наша влада зобов’язалася прийняти, щоб отримати гроші ЄС за програмою Ukraine Facility. "Значна частина цих грошей іде на потреби армії, озброєння, зокрема на зарплати військовослужбовців. Ясно, що без цих грошей армія воювати не зможе. Так само і країна не зможе функціонувати без тих грошей", — пояснив Потураєв в ефірі Радіо NV.
Тобто потрібно негайно вмикати турборежим для прийняття законів. Але цього недостатньо. Потрібно ще дати відповідь на російську мобілізацію.
Секретар парламентского комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко (фракція "Голос") в ефірі програми "Говорить Великий Львів" повідомив, що українська влада готує "радикальні" зміни у процесі мобілізації, які, зокрема, стосуватимуться призовного віку. За його словами, держава шукає нові шляхи залучення людей до війська, адже нинішні фінансові надбавки не сприяють збільшенню кількості контрактників.
"Щодо мотивації: ми бачимо, що дали якісь грошові надбавки на контракти, але від цього вона не збільшується. Вона або зменшується, або залишається такою, як є. Тому я знаю, що зараз будуть впроваджуватися деякі радикальні речі. Вже йдуть розмови і, наскільки я знаю, деякі речі змінюються в призовному віці. Не буду уточнювати, думаю, про це згодом скажуть: і щодо призовного віку, і щодо самої мобілізації. Але я знаю, що рухи йдуть", — розповів Костенко.
Пізніше в коментарі "Українській правді" він уточнив, що "у Генеральному штабі обговорюють можливість зміни підходів до мобілізації з урахуванням віку, зокрема обмеження призову громадян старше 50 або 55 років, окрім військовозобов'язаних, які мають дефіцитні або критично необхідні для війська спеціальності. Щодо зниження мобілізаційного віку нижче 25 років – наразі це питання не розглядається. Реалізувати таке рішення без внесення змін до законодавства неможливо".
Тобто у зв’язку з мобілізацією в РФ Зеленський щось готує, але сказати поки боїться, хоча зрештою сказати доведеться. І насправді він стоїть перед важким вибором.
Один варіант — це насправді вмикати турборежим, приймати необхідні закони, посилювати мобілізацію. Готуватись, що війна триватиме до 2029 року.
Наразі сумнівно, щоб Зеленський наважився на якісь рішучі кроки як-от зниження призовного віку до 23 років, особливо після того, як рік тому він відпустив молодь за кордон.
Протилежний варіант — залишити все як є, в надії домовитися з Трампом і Путіним про "буферну зона" у форматі "ми з "рускіми" робимо однакові кроки назад". Це казка, за якою може ховатися односторонній відступ, як це вже бувало колись з "розведеннями військ". Але можна сподіватись "продати" народу це як перемогу і виграти вибори.
Реально ми не почули від влади нічого конкретного щодо того, як воюватимемо ще рік. Хоча День Незалежності — це була нагода якраз для чесної дорослої розмови президента з народом і парламентом. Може, поступово він дозріє. А може, й ні.
