"Хтось зацікавлений в тому, щоб мене звідси прибрати. Для багатьох я незручний", — сказав Руслан Кравченко на зустрічі з журналістами в понеділок 7 вересня. І вже пізно ввечері подав у відставку.
Але НАБУ не просто так дало своїй операції назву "Карфаген". Найперша асоціація, яка виникає у всіх, це вислів Катона Старшого "Карфаген має бути зруйнований". І не схоже, щоб НАБУ мало на увазі особисто Кравченка.
Ця операція — це не війна з генпрокурором. Якби це було так, то можна було б сказати, що вона вже закінчилася. Але насправді фінал ще невідомий.
Двобій НАБУ і ОГП
У суботу, 5 вересня, Офіс генпрокурора повідомив про проведені вночі обшуки у службових приміщеннях генерального прокурора, першої заступниці генерального прокурора та інших працівників ОГП, під час яких детективи НАБУ отримали доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень.
І це дуже цікаві провадження. Одне з них стосувалося людей, начебто близьких до керівництва САП. "Серед документів, до яких було отримано доступ під час обшуків, перебували матеріали кримінального провадження щодо можливих протиправних дій близьких осіб, пов’язаних із керівництвом САП. Це провадження розслідувалося за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора. Про його існування та перебіг розслідування керівництву САП було відомо", — розповів ОГП.
Крім того, він повідомив, що детективи НАБУ отримали доступ до матеріалів іншого кримінального провадження, зокрема інформації, одержаної в межах проведення негласних слідчих (розшукових) дій "щодо можливої протиправної діяльності працівників НАБУ та САП".
Тобто, це війна інституцій. І Карфаген — це, як мінімум, Офіс генпрокурора, який не просто заважає НАБУ і САП, а веде свою війну проти них.
Вранці 8 вересня "Українська правда" повідомила, посилаючись на свої джерела у правоохоронних органах, що під час обшуків в ніч на 5 вересня у першої заступниці генерального прокурора Марії Вдовиченко знайшли матеріали, які свідчать про стеження за керівниками антикорупційних органів, їхніми родинами та підлеглими. За словами співрозмовників УП в органах прокуратури, вже вранці в понеділок 7 вересня там отримали розпорядження систематизувати всі наявні матеріали щодо НАБУ і САП. "Це може свідчити про те, що, попри останні події, генпрокурор мав намір контратакувати антикороргани", — припустила УП.
Ключова роль Єврокомісії
Але всім зрозуміло, що ОГП діє не сам по собі. Це інструмент в руках президента. Ба більше, це інституція, якій можуть дістатися функції САП у разі успішного наступу влади. Саме це ледь не сталося у липні минулого року, коли Володимир Зеленський похапцем примусив парламент прийняти законопроєкт №12414, але потім під тиском Єврокомісії так само похапцем дав команду депутатам повернути НАБУ і САП незалежність.
Ключове питання зараз: як поведе себе Єврокомісія. 11 грудня минулого року єврокомісар з питань розширення Марта Кос та віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка виступили із спільною заявою, в якій зафіксовано 10 зобов’язань України на 2026 рік. Ці 10 кроків мають продемонструвати "рішучість України зміцнювати свої інституції та досягти суттєвого прогресу у реформах в рамках Кластера "Основи процесу вступу до ЄС" і просуватися далі на своєму європейському шляху".
З-поміж цих 10 кроків два стосуються ОГП:
3. Провести комплексний перегляд процедури відбору та звільнення Генерального прокурора з метою приведення її у відповідність до найкращих європейських практик із залученням Венеціанської Комісії.
4. Ухвалити закон відповідно до європейських стандартів та після консультацій з Венеційською Комісією для забезпечення прозорого та заснованого на заслугах процесу відбору, призначення та переведення прокурорів на керівні та інші прокурорські посади в Офісі Генерального прокурора, в регіональних та районних прокуратурах, включаючи чіткі критерії і прозору, конкурентну та процедуру відбору на основі заслуг, яка включає оцінку професійної компетентності та доброчесності.
Фактично ці пункти зводяться до вимоги "вивести ОГП з-під контроля президента". Але зобов’язання звільнити генпрокурора Кравченка і призначити нового за підсумками конкурсу там не було.
А тепер це питання різко актуалізувалося. І Єврокомісія може зажадати негайного виконання пунктів 3 і 4 плану Качки-Кос. А може й не зажадати.
Хто такий Карфаген
Це покаже, чи грають НАБУ і Єврокомісія у спільну гру, метою якої є руйнування Карфагену. І Карфагеном в такому разі може виявитися не ОГП, а повновладдя Зеленського. Де ОГП — лише одна з башт.
Антикорупційні активісти вже висунули вимогу про конкурс. "Генеральним прокурором нарешті має стати політично незалежна та доброчесна людина. Для цього "Межа" вимагає відкритого і прозорого конкурсу на посаду Генерального прокурора", — заявив Антикорупційний центр "Межа".
"Звільнення Кравченка не вирішує проблему "ручної" прокуратури. На посаду генпрокурора має бути запроваджений прозорий конкурс. З вирішальним голосом незалежних міжнародних експертів. Як цього вимагає ЄС. Інакше наступним Зеленський призначить нічим не кращого за Кравченка. Відповідний законопроєкт №15343, який запроваджує конкурс на цю посаду, ще у червні зареєстровано у Верховній Раді", — вимагає Центр протидії корупції.
Справді, є такий проєкт. Його внесли 22 червня голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна з фракції "Слуга народу", Ярослав Железняк, Ярослав Юрчишин, Максим Хлапук з фракції "Голос" та голова євроінтеграційного комітету Іванна Климпуш-Цинцадзе з фракції "Європейська солідарність".
З огляду на список авторів, шанси на його прийняття виглядали мізерними. Але зараз вони зросли. Точніше, зараз вони залежать саме від позиції Єврокомісії.
План Качки-Кос, повторимо, це євроінтеграційні зобов’язання України на 2026 рік. До кінця року залишилося менше чотирьох місяців.
Крім того, в Плані України за програмою Ukraine Facility міститься зобов’язання на I квартал 2026 року: "Набрання чинності законодавством, що забезпечує прозорий та заснований на заслугах відбір прокурорів на керівні посади в органах прокуратури".
А Зеленський якраз жаліється на "поганий парламент", який не приймає законів, потрібних для отримання грошей від Євросоюзу. Тож Єврокомісія має і фінансовий важіль для тиску на Банкову.
Звісно, зараз найбільш ймовірним виглядає сценарій, за яким Зеленський ще раз призначить "на 100% свого" генпрокурора (вже п'ятого за ліком), а вже потім буде прийнято закон про конкурсний відбір на керівні посади в органах прокуратури.
Однак реалізувати це буде непросто. Для звільнення з посади і призначення на посаду генпрокурора потрібна згода Верховної Ради. І от автоматична згода виглядає сумнівною.
Навпаки, можна очікувати досить рішучої протидії, аж до блокування трибуни, з боку опозиції, яка може вимагати іншого алгоритму: закон — конкурс — призначення.
В комплекті до вимог опозиції може йти черговий картонковий майдан. А якщо це виросте в щось гучне, то і позиція Єврокомісії може стати більш наполегливою.
Якщо Банкова хоче уникнути драматичних сценаріїв, вона мала би сама якнайшвидше ініціювати закон про конкурс на керівні посади в ОГП. Але це все одно що чекати, що Карфаген почне руйнувати себе сам.
