28 жовтня у Брюсселі Європейська комісія офіційно представить щорічні звіти про прогрес країн-кандидатів, зокрема України. Цього тижня Верховна Рада спеціально почала засідати з понеділка, а не з вівторка, як зазвичай, щоб збільшити свої успіхи у виконанні євроінтеграційних зобов’язань.
Питання браку фінансування теж горить. Нещодавно прем’єр-міністр Сергій Корецький хвалився, що уряд повністю виконав свою роботу з підготовки законопроєктів, необхідних для отримання західних грошей. Тобто тепер м’яч на полі народних депутатів.
І ось на засіданні в понеділок 26 жовтня Верховна Рада піддала обструкції одну із свіжоспечених ініціатив уряду Корецького. А саме: законопроєкт №16144 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення організаційних засад діяльності органів прокуратури, забезпечення інституційної незалежності органів прокурорського самоврядування та органу, що здійснює дисциплінарне провадження".
Це свіжий проєкт уряду, від 12 жовтня. Нардепи двічі 26 жовтня не захотіли включити його до порядку денного сесії: спочатку дали лише 212 голосів, а з другої спроби ще менше — 198.
Цей законопроєкт є необхідним як для євроінтеграції, так і для отримання європейських грошей. Як пояснює міністр юстиції Денис Маслов, "розробка проєкту Закону спрямована на виконання завдань, визначених Урядом в рамках виконання взятих Україною зобов’язань в процесі європейської інтеграції, втілених у низці стратегічних документів". І водночас ця реформа записана у Плані України на 2024-2027 роки, схваленому на виконання ініціативи Європейського Союзу "Ukraine Facility".
За цей закон ми можемо отримати кількасот мільйонів євро (багато мільярдів гривень). Але Володимир Зеленський, його офіс і уряд спільними зусиллями не змогли знайти в залі 226 голосів для протягування цього проєкту.
Тут є два варіанти: або нашій владі європейські гроші вже не потрібні, або парламент трохи збунтувався.
Керівництво парламенту дуже старалося протягнути цей проєкт до порядку денного сесії. Коли не вдалося з першого разу, спікер Руслан Стефанчук передав головування на засіданні своєму першому заступнику, голові партії "Слуга народу" Олександру Корнієнку, щоб той ще раз поставив питання на голосування. Але це не допомогло.
Дуже просив за цей закон Максим Бужанський, відомий своєю боротьбою проти "зовнішнього управління". Саме він умовив здійснити повторну спробу.
"Я просив би вас повернутися до цього питання, знову поставити це на голосування, щоб дати можливість правоохоронному комітету розглянути цей законопроєкт завтра на засіданні комітету і вийти з висновком, який Рада або підтримає, або ні. Це технічний законопроєкт, але він важливий в розрізі наших міжнародних зобов’язань, під які підв’язані кошти. Я просив би ще раз проголосувати та включити його в порядок денний сесії", — просив він колег.
Тобто цей проєкт однозначно був владі потрібен. Але навіть "слуги народу" дали лише 161 голос. 31 "слуга" був відсутній, ще 37 були присутні, але не проголосували. Тобто навіть серед "слуг" стався бунт. Ядро його учасників склали "слуги", які орієнтуються на позафракційного ексспікера Дмитра Разумкова (сам він демонстративно голосував проти).
А решта парламенту дала лише 51 голос. "Довіра" — 14, позафракційні — 10, "Відновлення України" — дев’ять, "За майбутнє" та "Платформа за життя та мир" — по шість, "Голос" — п’ять, "Батьківщина" — один, "Європейська солідарність" — нуль голосів.
Розгадка в тому, що урядовий проєкт — це лайт-версія реформи прокуратури, без радикальних змін. Цей проєкт не виконує ключові євроінтеграційні вимоги, зберігає занадто великі важелі впливу генпрокурора на систему прокуратури і водночас залишає самого генпрокурора маріонеткою Банкової.
Антикорупційний центр "Межа" виявив, що попри позитивні зміни, законопроєкт залишає лазівки для впливу генпрокурора на прокурорів. Він і надалі зможе витребовувати будь-які кримінальні провадження. Законопроєкт не скасовує норму, яка дозволяє генеральному прокурору забирати будь-яке провадження для перевірки законності, тим самим може створювати можливості для втручання в роботу прокурорів і блокування розслідувань.
"Скасування цієї норми є одним із проміжних євроінтеграційних орієнтирів за Кластером 1 "Основи", але урядова пропозиція її зберігає", — наголосила "Межа".
Нещодавно віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов заявив, що не бачить потреби та можливості обирати генпрокурора на конкурсі. Фактично він озвучив позицію Зеленського. І саме ця позиція була реалізована в урядовому законопроєкті. Але Банкова не спромоглася знайти 226 голосів для просування свого бажання.
Мотиви депутатського бунту пояснив з трибуни парламенту член фракції "Європейської солідарності" Володимир Ар'єв. "Законопроєкт №16144 насправді не гарантує реальних кадрових і дисциплінарних процедур саме незалежних, бо він зберігає всі можливості адміністративного і корпоративного впливу. Тобто те, що пропонується нам сьогодні і вноситься у Верховну Раду, це є відвертим окозамилюванням, а не реформою", — заявив він.
І далі пройшовся по пунктах проєкту. П’ять із семи членів Ради етичних стандартів пропонується делегувати органами прокурорської системи. Вплив керівництва на кадрові рішення зберігається. Шість із сімох членів окружних конкурсних комісій — прокурори на адміністративних посадах. Крім того, зберігається можливість тиску на Раду етичних стандартів.
Але, головне, зберігаються всі повноваження генерального прокурора, які були надані йому минулого року. Проєкт не усуває чинної можливості витребування генпрокурором матеріалів кримінальних проваджень, і це далі створює окремий ризик для процесуальної незалежності прокурорів.
"Цей законопроєкт лише посилює корпоративну замкненість прокуратури, тому його в такому вигляді навіть розглядати сенсу немає", — резюмував Ар’єв.
Звісно, невдача двох спроб включити проєкт до порядку денного сесії не означає, що Банкова поховає свої надії і скаже уряду підготувати такий проєкт, який задовольнить Верховну Раду та європейських партнерів. Можна припустити, що будуть нові спроби протягнути проєкт №16144. Але сам факт бунту симптоматичний. Депутати явно не в захваті від ідеї залишити прокуратуру під повним контролем Зеленського. Тим більше, що західні друзі теж дуже не хочуть цього.
