Запит суспільства на відсторонення депутатів проросійських партій блокує… влада?
Члени Комітету з питань правової політики понад три години обговорювали питання конституційності відсторонення депутатів від забороненої партії ОПЗЖ у Верховній Раді, але в результаті не дійшли згоди і не голосували…
Нардепи вирішили перенести розгляд ініціативи на наступне засідання комітету. Про це «Чесно» стало відомо після засідання комітету, яке пройшло 19 квітня.
Раніше підкомітет з питань конституційного права цього ж комітету вирішив, що в законопроєкті №7424 про відсторонення нардепів заборонених партій від участі у пленарних засіданнях та роботі інших органів Верховної Ради відсутні ознаки порушення Конституції. Водночас комітет звернувся до провідних науково-експертних установ – Університету Шевченка, Одеської юридичної академії, Юридичного університету Ярослава Мудрого, Інституту держави і права Корецького НАН України, Інституту законодавства Верховної Ради – за висновками щодо відповідності законопроєкту положенням Конституції.
За словами одного зі співавторів законопроєкту від «Слуги народу», мажоритарника з Івано-Франківщини Ігоря Фріса, майже всі установи надіслали свої висновки. Більшість із них мають розмиті формулювання – «потрібні додаткові обговорення», «потрібно вносити зміни» тощо. Проте в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького все-таки вважають, що Конституція визначає вичерпний перелік (ст. 81), відповідно всі інші підстави є неконституційними. Також представники інституту зазначають, що такі механізми прямо не передбачені в законі про статус народного депутата й Регламенті Верховної Ради.
Крім того, у висновку Головного науково-експертного управління парламенту йдеться про те, що тимчасового припинення повноважень народних депутатів України конституційні норми не передбачають, у зв’язку з чим запропоновані новели проєкту мають ознаки неконституційності.
«У нас Регламент Верховної Ради врегульовує питання відсторонення нардепа від участі у п’яти пленарних засіданнях. Так відсторонили депутатку від «Слуги народу» Галину Третьякову (у жовтні 2021 року, через висловлення щодо смерті Антона Полякова – ред.) та екс-«слуги», а наразі позафракційного Гео Лероса (у лютому його відсторонили до кінця поточної сесії; за словами самого нардепа, це сталося через те, що він назвав керівника Офісу президента Андрія Єрмака «феесбешною гнидою» – ред.). Ні в кого не виникають сумніви, що за здійснення певних дій можна на певний період часу обмежити діяльність народного депутата щодо його участі у пленарних засіданнях», – зазначає Фріс.
Натомість нардеп від «Слуги народу» Микола Стефанчук на засіданні комітету зазначив, що є юридична хиба у техніці застосування змін до статті 51 Регламенту Верховної Ради, коли пропонується застосувати юридичну відповідальність до осіб, які не порушують норм етики та дотримуються дисципліни на пленарному засіданні. За його словами, права народних депутатів не можна обмежувати, якщо немає відповідного рішення суду.
«На сьогодні ми маємо висновки п’яти науково-експертних установ, і більшість із них прямо говорять про неконституційність, натомість жодна з них не має тверджень, що закон відповідає Конституції. У мене є пропозиція, щоб обов’язково всі ці висновки були відображені в рішенні комітету. На моє глибоке переконання, цей законопроєкт не відповідає Конституції України і у випадку його прийняття будуть всі підстави для визнання його неконституційним», – переконаний Стефанчук.
У свою чергу Фріс наголошує, що підставою для обмеження участі депутата в засіданнях можуть бути й інші норми. «Коли ми подавали законопроєкт, то ці обмеження базувались на підставі рішення РНБО, а зараз уже є рішення судів про заборону проросійських партій. Звісно, до другого читання можна всі нюанси поправити і врегулювати більш доктринально, але зараз ми розглядаємо лише момент відповідності Конституції. Враховуючи, що наразі робота парламенту відбувається в режимі одного пленарного засідання, обмеження участі нардепів у засіданнях буде до кінця сесії або ж до кінця року. Чим у нас, наприклад, нардеп Гео Лерос відрізняється від нардепів від ОПЗЖ, яких ми так само можемо відсторонити?» – підкреслює один зі співавторів законодавчої ініціативи.
Крім того, Фріс переконаний, що в подібних випадках має працювати єдина логіка, а не політична доцільність та вибірковість.
«Я – правник і не люблю говорити про норми права – Цивільний і Кримінальний кодекс, Конституцію – з позиції політики. Якщо ми маємо правозастосувальні норми для кожного суб'єкта, тоді давайте на цьому й базуватися. А говорити, що нам сьогодні любі одні, а завтра інші, сьогодні ми будемо «щемити» одних, а завтра інших, то ми так далеко не поїдемо», – переконаний Фріс.
На переконання члена комітету від фракції «Батьківщини» Сергія Власенка, щодо колективної політичної відповідальності, то для цього існує механізм виборів, натомість юридична відповідальність неіндивідуального характеру – люстрація.
«Конституційні підстави щодо позбавлення мандатів депутатів можуть бути визнані судом. Тому питання до правоохоронної системи – де вироки? Чому ми зараз своїми рішеннями маємо підміняти роботу правоохоронної системи? Якщо є претензії до конкретного депутата, то є процедури, передбачені КПК. Порівняння з нещодавнім випадком Гео Лероса абсолютно незрівнянне, бо там було індивідуальне порушення, і це передбачено ст. 80 Конституції. Давайте шукати легальні процедури позбавлення мандатів або обмеження повноважень депутатів від заборонених партій. Щоб ці механізми реально працювали і не було рішень у ЄСПЛ, як із законом про люстрацію», – наголосив Власенко.
У свою чергу нардеп від забороненої ОПЗЖ, екссуддя КСУ та колишній заступник голови ГО Медведчука «Український вибір – право народу» Василь Німченко під час обговорення законопроєкту обурився, що комітет Верховної Ради загалом розглядає законопроєкт, сумнівний з точки зору конституційності положень.
«Чи можемо ми взагалі розглядати законопроєкт, який, я вибачаюсь, не те що має неузгодженості, а протирічить основоположним принципам Конституції України? Ми маємо відразу сказати, що це не відповідає Основному закону і не може бути предметом розгляду взагалі законодавчого органу», – заявив Німченко.
Зазначимо, законопроєкт №7424 було зареєстровано ще влітку 2022 року колективом співавторів від групи «За майбутнє» (Тарас Батенко, Ігор Палиця та ін.), а також «Слуги народу» (Ігор Фріс, Микита Потураєв та Віктор М’ялик).
Головним комітетом законопроєкту №7424 є Регламентний комітет, члени якого звернулись до Комітету з питань правової політики щодо відповідності ініціативи нормам Конституції.
Автори законопроєкту пропонують внести зміни до Регламенту Верховної Ради та позбавити нардепів від заборонених партій права брати участь у пленарних засіданнях та роботі інших органів парламенту, а також передбачити процедуру застосування вказаного виду політичної відповідальності.
Раніше автори проєкту звернулись до спікера Руслана Стефанчука із проханням внести на розгляд парламенту цей законопроєкт на найближче пленарне засідання, адже суспільна напруга щодо цього питання зростає щодня і суспільство очікує на очищення сесійної зали від «русского міра».
Зазначимо, що у Верховній Раді також є законопроєкт Кабміну №7476, який уже розглянув і рекомендував до ухвалення у першому читанні Комітет державної влади та місцевого самоврядування. Крім того, до даного законопроєкту у Головного науково-експертного управління Верховної Ради найменше зауважень. Ця ініціатива стосується позбавлення мандатів місцевих депутатів від заборонених партій та утворення в таких громадах військових або військово-цивільних адміністрацій. Робити це уряд пропонує, якщо більше половини депутатів від загального складу ради втратили мандати через заборону їхньої партії.
