Правляча партія "Слуга народу" ніяк не може вибратися з низки скандалів. Це б'є по рейтингах не лише самої партії, а й президента. Ситуація досягла тієї стадії, коли Володимир Зеленський змушений реагувати особисто та публічно
"Наступного тижня буде продовження нашої роботи з очищення державних інституцій від тих, хто намагався перетягнути з минулого всі ті старі свої звички, старі схеми, які дуже довго, десятиліттями, послаблювали Україну. Старих форматів у нашій державі більше не буде — тих форматів, коли одні захищали державу й людей, а інші намагалися поставити і державу, і людей на службу своїй вигоді. Хоч би ким людина була — чи то "воєнкомом", чи то депутатом, чи то посадовцем — кожен повинен працювати лише заради держави", — пообіцяв Зеленський українцям у відеозверненні увечері у суботу, 5 серпня.
Слова Зеленського про "очищення" означають, зокрема, що очікуються заяви парламентської фракції "слуг народу" про виключення чергових скандальних нардепів.
Претенденти на "очищення"
Нещодавно, 27 липня, Верховна Рада вже позбавила депутатських повноважень "слугу народу" Юрія Арістова згідно з поданою ним заявою. 9 серпня Рада достроково припинила повноваження ще одного "слуги народу" Андрія Холодова, знову ж таки за власним бажанням. Обидва написали заяви на настійне прохання з Банкової після того, як медіа вивідали про їхній відпочинок за кордоном під час великої війни з Росією. Але після суботнього відеозвернення Зеленського з'явилися ще два претенденти на "очищення" з парламентської фракції "слуг народу".
Перший із них — це Богдан Торохтій, який потрапив у скандал із відпочинком за кордоном ще раніше, ніж Арістов та Холодов. Лідер фракції "слуг народу" Давид Арахамія лише тиждень тому давав зрозуміти, що Торохтій за свій відпочинок у Болгарії не буде покараний. "Це не Арістов із Мальдівами. Але все одно, ви не уявляєте скільки разів я з використанням нецензурної лексики розмовляв з Торохтієм. Я навіть із дружиною його познайомився, і їй це висловив. Але все ж таки це трохи не та ситуація. Тут є деякі спроби маніпулювати ситуацією, щоби ще більше зменшити нашу фракцію", — заявив він в інтерв'ю, яке вийшло на сайті rbc.ua 3 серпня.
Арахамія невипадково згадав про перспективу зменшення фракції. Торохтій пройшов до Ради за списком партії "Слуга народу" (як і Арістов із Холодовим). І якби він здав мандат, то на його місце прийшов би наступний за списком (як уже прийшла на місце Арістова Наталія Локтіонова). Проте Банкова, схоже, не знайшла переконливих аргументів для Торохтія, щоб він добровільно склав депутатські повноваження. А виганяти його із фракції — це означає зменшити чисельність правлячої монобільшості.
Але після суботньої заяви Зеленського позиція Арахамії щодо Торохтія чудовим чином змінилася. "Він має скласти депутатський мандат. Я негайно ініціюю його виключення з фракції", — повідомив Арахамія у своєму ТГ-каналі у вівторок, 8 серпня.
Ще одним претендентом на "очищення" став нардеп від Чернігівщини, член фракції "слуг народу" Анатолій Гунько, який попався на хабарі. Як повідомили НАБУ та СБУ, за попередньою версією слідства, нардеп разом із спільниками отримав першу частину коштів у сумі $85 тис. від приватного підприємця — за хабар депутат обіцяв бізнесмену забезпечити надання в обробіток державних земельних ділянок Національної академії аграрних наук України.
На цю новину одразу відгукнулася голова партії "Слуга народу" нардеп Олена Шуляк. "Анатолій Гунько не є членом партії "Слуга Народу", однак залишається громадянином України та народним депутатом і має відповідати за законом. Сподіваюся, Давид Арахамія та фракція ухвалять рішення щодо виключення негайно, — заявила вона у своєму ТГ-каналі. — Дякую злагодженій і безкомпромісній роботі СБУ та НАБУ, які рішуче та дієво доводять ключову тезу президента, що корупції не місце в політичному та суспільному житті країни і старих "форматів" більше не буде".
Старий формат замість нового
І ось тепер порівняємо слова та справи. Слова — це обіцяний Зеленським "новий формат" замість старого. А справи — це те, як Арахамія та Шуляк мають намір цю обіцянку реалізовувати. Все йде до того, що під виглядом "нового формату" нам запропонують виключення Торохтія та Гунька із фракції. Або їхні заяви про складання повноважень за власним бажанням. І буде багато похвальби: мовляв, дивіться, які ми молодці.
Точніше, похвальба вже йде. "Наша політична сила рішуче позбавляється людей, які нівелювали цінності українського народу", — хвалиться Шуляк. "Ми не покриватимемо нікого, хто йшов з нами і не зрозумів, що ми не жартуємо. А інші хай вирішують, чи готові вони "жити по-новому", — хвалиться Арахамія.
Але це ніякий не "новий формат". Це, навпаки, найкондовіший старий формат: голосно виганяти чиновників, які оскандалилися. Цей формат успішно використовували всі президенти, починаючи з Кравчука та Кучми. Більше того, це була ціла політтехнологія — під назвою "громовідвід". Деяких скандальних діячів довго зберігали на посаді спеціально для того, щоб вони збирали на себе негатив. А потім, коли вони виконували цю функцію, їх викидали. Класичний приклад — як Кучма у березні 2001-го після касетного скандалу та акції "Україна без Кучми" відправив у відставку міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, який на той момент став володарем найбільшого антирейтингу.
Можна також згадати Януковича, який регулярно своїми указами відправляв у відставку заступників міністрів, коли вони потрапляли в корупційні та інші скандали. І тодішні позитивні блогери Банкової захоплювалися: вау, ніколи раніше не було такої боротьби з корупцією, влада вперше сама себе очищає від негідників.
Нардепи теж потрапляли під "очищення". Досить згадати попередній парламент. 13 травня 2015 р. Рада припинила повноваження депутата від "Самопомочі" Андрія Мірошника, який відмовився від мандата після того, як у медіа з'явилися фото його смс-листування з сестрою про купівлю дорогого туру на Мальдіви. 22 грудня 2015 р. Рада припинила повноваження депутата від "Народного фронту" Миколи Мартиненка, який відмовився від мандату після скандалу навколо розслідування НАБУ щодо його можливої причетності до корупції.
Тож, якщо керівництво "слуг народу" почне розповідати, що, мовляв, ми вперше в українській історії розпочали "очищення", це означатиме лише те, що Зеленський та його партія ніякого "нового формату" не хочуть. А хочуть вони зберегти старий формат, коли скандального чиновника чи депутата голосно відправляють у відставку, щоб продати це виборцям як свою чесність та принциповість.
Яким має бути "новий формат"
Якщо Зеленський і "слуги народу" справді хочуть "нового формату", то можуть скористатися прикладами чесності та принциповості з життя європейських партій.
У січні 2021 р. прем'єр-міністр Естонії та лідер Центристської партії Юрі Ратас подав у відставку після того, як представники його партії потрапили в корупційний скандал через нецільове використання державних кредитів, призначених для боротьби з пандемією коронавірусу. Ратас наголосив, що сам він особисто не причетний до порушень, але як лідер партії має нести політичну відповідальність за будь-які порушення його партійців.
Також у січні 2021 р. уряд Нідерландів на чолі з лідером Народної партії свободи та демократії Марком Рютте колективно пішов у відставку після скандалу навколо субсидій щодо догляду за дітьми. Рютте подав прохання про відставку королю, взявши на себе політичну відповідальність за скандал.
У червні 2022 р. член уряду Великобританії та голова Консервативної партії Олівер Доуден подав у відставку з обох цих постів після поразки консерваторів на додаткових виборах у двох округах. (Ця поразка не була критичною — партія зберегла статус правлячої.) "Хтось повинен взяти на себе політичну відповідальність", — пояснив Доуден своє рішення.
Можна знайти безліч таких прикладів, але сенс вже зрозумілий. В Україні, на відміну від по-справжньому демократичних країн, немає традиції політичної відповідальності лідерів партій за провальну та скандальну діяльність своїх партійців. А є, навпаки, традиція знімати з себе відповідальність та робити круглі очі. У Арахамії це чудово виходить, Шуляк ще тільки вчиться.
Про те, що Зеленський та "слуги народу" реально впроваджують в українську політику "новий формат", можна буде говорити лише після того, як вони дадуть свій приклад політичної відповідальності. А для цього потрібно як мінімум виявити і назвати, хто відповідальний за появу у фракції таких діячів, як Арістов, Холодов, Торохтій, Гунько.
Перші троє – списочники. Холодов у списку партії "Слуга народу" мав №22, Арістов — №42, Торохтій — №105. Не обговорюватимемо, чиї це люди і на яких умовах вони потрапили до списку. Найважливіше інше: хто відповідав за складання списку у червні 2019 р. Цим, за його власним зізнанням, займався Олександр Корнієнко, який тоді очолював центральний виборчий штаб партії "Слуга народу". З листопада 2019 року він був головою партії. У жовтні 2021-го пересів у крісло першого віце-спікера парламенту, після чого передав посаду лідера партії Олені Шуляк.
Тепер про Гунька. Хоча Шуляк каже, що Гунько — не член партії, але саме партія "Слуга народу" висунула його кандидатом у 208-му окрузі на Чернігівщині на довиборах, що відбулися у жовтні 2020 р.
Чернігівську обласну організацію партії "Слуга народу" тоді очолював нардеп Павло Халімон, який мав також посаду заступника Арахамії на посаді голови парламентської фракції "слуг народу". У січні 2023 р. навколо нього спалахнув корупційний скандал, через що йому довелося піти у відставку з постів у партії та фракції. Але він залишився нардепом, і з фракції його не виключили. У лютому заступник керівника САП Андрій Синюк та голова НАЗК Олександр Новіков повідомили, що зареєстровано кримінальне провадження про незаконне збагачення цього нардепа.
"Наступним у списку антикорупційних прокурорів може виявитися колега Халімона Анатолій Гунько, який є партнером Халімона по грабунку держпідприємств Національної академії аграрних наук і який також веде розкішний спосіб життя", — прокоментувало цю новину місцеве видання politcom.online. І цей лютневий прогноз за півроку виповнився.
На сайті censor.net вже вийшла велика стаття про спільні земельні справи Халімона та Гунька. Там є багато цікавих подробиць, наведемо лише один фрагмент: "Найцікавіше і найприкріше, що у 2020 році НАБУ вже документувало Халімона через його афери із землями Аграрної академії наук. Але тоді хтось злив інформацію фігуранту, а колишня генпрокурорка Ірина Венедіктова фактично блокувала справу".
Отже, припустимо, Гунька було висунуто в народні депутати з'їздом партії "Слуга народу" за протекцією Халімона. А хто відповідальний за самого Халімона? Виборчу кампанію та організаційну розбудову партії "Слуга народу" на Чернігівщині курирував особисто Корнієнко, який опановував цю область ще з місцевих виборів у 2015 р., коли він був заступником керівника обласного штабу партії "Наш край" як політтехнолог. Халімон був кандидатом до Чернігівської облради від тієї ж партії. У листопаді 2019 р. Корнієнко в інтерв'ю nv.ua зізнався: "Ближче до президентської кампанії Зеленського у нас в Чернігові завдяки мені з'явився Павло Халімон". І саме завдяки Корнієнку Халімон потрапив до парламентського списку "слуг народу" за №55.
Немає жодних підстав говорити, що Корнієнко причетний до справ Халімона та Гунька. Тож жодної юридичної відповідальності за цих депутатів він нести не повинен. А чи має він нести політичну відповідальність — відповідь на це питання залишається за самим Корнієнком, нинішнім лідером партії Шуляк та головою фракції Арахамією.
Якщо Зеленський сказав "А" – він хоче "новий формат", то треба сказати і "Б" – що це за формат такий. А він простий, якщо дивитися на нормальний західний досвід: політична відповідальність за непристойні вчинки діячів, яких ти приводиш у політику, в рідну партію.
Отже, відставка Корнієнка з президії парламенту стала б реальним наповненням "нового формату". А якщо такої не станеться, то слова про "новий формат" були просто словами. І буде так, як було в українській політичній традиції за всіх часів, з Кравчука-Кучми-Ющенка та до Януковича-Порошенка-Зеленського: ніхто й ніколи не ніс жодної політичної відповідальності за всіляких гуньків із халімонами.
