У Китаю проблеми: доходи не зростають, а економіка ніяк не оживає після ковіда, незважаючи на всі зусилля та розпорядження голови Сі Цзіньпіна. І ось компартія вирішила випробувати популярний у Росії рецепт боротьби з невдачами: заборонити говорити про них та не турбувати населення поганими новинами.
У вівторок з Китаю прийшла нова хвиля неприємних звісток про уповільнення зростання промисловості, роздрібу та інвестицій — лише через тиждень після обтяжливої липневої статистики, що показала мляве зростання економіки, дефляцію і найбільше за роки падіння експорту та імпорту.
Але найочікуванішої цифри у новій порції статистики не виявилося. Замість даних про безробіття серед молоді влада опублікувала заяву про те, що оприлюднювати їх поки що не будуть. Спочатку їхній збір потрібно «оптимізувати», повідомив китайський держкомстат.
Усі з нетерпінням чекали на звіт, оскільки рекордне зростання молодіжного безробіття стало символом проблем китайської економіки. У червні кожен п’ятий китаєць віком від 16 до 24 років не міг знайти роботу, і економісти були впевнені, що у липні ситуація лише погіршилася.
До китайської економіки — другої за розмірами після американської — прикуті всі погляди, оскільки саме вона мала стати мотором відновлення ділової активності у світі 2023 року після важкого 2022-го, відзначеного ковідними локдаунами в Китаї та кризою в Європі через агресію Росії проти України та газової війни Кремля з ЄС.
Проте оцінювати ситуацію в Китаї економістам найважче з кожним днем.
Тільки добрі новини
Досвід засекречування статистики у Китаю вже був — у пандемію компартія припинила публікувати дані про смертність. Проте економічні показники досі публікувалися справно, хай їхня інтерпретація та вимагала особливих навичок та доступу.
Тепер же, коли економіка гальмує, а владі не вдається оживити її і повернутися до колишніх темпів зростання добробуту, вони почали покращувати імідж вибірковою публікацією даних та заборонами називати речі своїми іменами.
Приблизно так само справи в сусідній Росії, яка пов’язує своє майбутнє з Китаєм після розриву із Заходом. Після вторгнення в Україну Кремль засекретив статистику про зовнішню торгівлю та видобуток нафти та газу, а війну під страхом в’язниці зобов’язує називати лише «спеціальною військовою операцією». Володимир Путін рапортує про успіхи російської економіки, тоді як економісти говорять про кризу та малюють похмуре майбутнє.
Аналогічні новини надходять із Китаю останні кілька місяців.
Китай обмежив доступ іноземців до корпоративних реєстрів та академічних досліджень. Новий закон про захист даних ускладнив аналіз звітності бізнесу. А новий закон про цінні папери заборонив «неправильне тлумачення» китайської політики, законодавства, ділового клімату та судової системи.
Крім прямих заборон множаться негласні.
Провідна західна ділова газета FT поговорила з економістами , які працюють у Китаї радниками, аналітиками та дослідниками. Декілька людей підтвердили, що їх останнім часом проінструктували уникати негативних висловлювань про китайську економіку.
Поради надходять і від чиновників, і від ЗМІ, і від роботодавців – китайських банків та університетів.
“Регулятори хочуть припинити негативні публічні коментарі про економіку”, – цитує FT неназваного економіста, який виступає крім своєї основної роботи ще й радником центробанку Китаю.
«Влада хоче, щоб ми інтерпретували погані новини з позитивного боку», — сказав економіст.
Потьомкінські проспекти
Відмивання іміджу китайської економіки – новий віяння.
«Минулого року можна було без проблем обговорювати і дефляцію та інші потенційні проблеми. Тепер такі коментарі нізащо не потраплять в ефір», – сказав FT економіст великої шанхайської фінансової установи.
Раніше дефляції не було. А в липні вперше після пандемії споживчі ціни знизилися, а не прискорилися, що вказує на глибинні проблеми китайської економіки та віддаляє мету влади пожвавити сектор послуг та споживчий попит.
За місяць до неприємної статистики представник китайського держкомстату Фу Лінхуей заявив прямо: “У Китаї немає і не буде дефляції”.
Дефляція негайно трапилася, але економістам та аналітикам довелося обговорювати «пригнічену інфляцію» у руслі нової лінії партії.
На евфемізми переключилися і юристи з інвестбанкірами, які допомагають китайським компаніям та банкам залучати капітал. Відповідно до загальноприйнятої світової практики, вони повинні попереджати потенційних інвесторів про ризики країн при розміщенні акцій або облігацій на Гонконгській біржі.
Раніше вони це робили прямо. Однак у липні держкомісія з цінних паперів на зборах за зачиненими дверима рекомендувала утриматися від негативних оцінок, дізналося агентство Reuters. Наприклад, не згадувати «валютний контроль», а говорити про «управління валютним курсом».
Оскільки без дозволу комісії провести розміщення на біржі неможливо, юристи кинулися переписувати готові проспекти емісії (документи, що описують серед іншого ризики емітента акцій або облігацій).
З одного зникла згадка про те, що китайська влада схильна змінювати правила гри спонтанно і без попередження. Тепер там написано, що влада час від часу доповнює та коригує свою політику, повідомляє Reuters з посиланням на неназвані джерела.
В іншому документі замість твердження про те, що в Китаї важко домогтися виконання рішення арбітражу, наразі зазначено, що китайська судова система має свої особливості та відрізняється від інших юрисдикцій.
Зберегти обличчя
Ні погані новини про китайську економіку, ні хвороблива чутливість китайської влади до них не дивують економістів та коментаторів.
Сі Цзіньпін затіяв розбудову економіки не від доброго життя.
Резерви індустріалізації, урбанізації, збільшення інвестицій та експорту вичерпані. Китай намагається перейти до сучасної економіки, заснованої на споживанні та інноваціях, але поки що йому заважають застарілі проблеми: бульбашка на ринку нерухомості, боргова криза в регіонах, демографія, централізоване та ідеологізоване держуправління, а також конфлікт із Заходом, що загострився після вторгнення Росії в Україну, яке Китай засуджувати не збирається.
Гальмування економіки не лише віддаляє заповітну мету Китаю змінити США у ролі світового лідера. Воно псує імідж Сі, який зосередив у руках всю владу і залишився на чолі країни на безпрецедентний третій термін.
Ціле покоління китайців звикло до того, що життя покращується рік у рік, оскільки Китай був світовим рекордсменом економічного зростання з початку століття. І ось цьому диву настав кінець.
Оскільки за все в країні відповідає Сі Цзіньпін, то проблеми економіки — це його проблеми. За такого стану справ бажання його підлеглих фільтрувати негативні новини про дефляцію та безробіття можна пояснити.
Економісти попереджали, що подібна перебудова заради виходу на якісно новий рівень неминуче призведе до уповільнення зростання — болючого, але необхідного. Питання лише в тому, як швидко вдасться впоратися із кризою.
Багато в чому це залежатиме від політики влади. За відсутності ринкових і політичних реформ у їхньому арсеналі залишаються держінвестиції та субсидії, але стимулювання обходиться все дорожче, а результати дедалі скромніші.
І навіть якщо владі вдасться уникнути грубих помилок у політиці, для перебудови потрібні інвестиції. А для іноземних компаній та фондів, які зібралися вкласти гроші в Китай, ключову роль відіграє довіра до статистики та можливість аналізувати ризики на основі правдивої та доступної інформації.
Довіру починають втрачати навіть урядові експерти, стверджує газета FT. Вона цитує двох учасників нещодавньої зустрічі із колишнім головним економістом провідного урядового аналітичного центру. Зустріч проходила за зачиненими дверима, і на ній високопоставлений товариш не тільки вимовив заборонене слово «дефляція», а й поділився сумнівами щодо достовірності офіційної статистики.
«Всіх це трохи шокувало, — цитує газета свідка події. — Але він прямий так ось уголос і сказав».
