У питанні про заборону УПЦ МП Офіс президента втратив політичну ініціативу. І тепер депутати поставили Банкову перед вирішальним вибором
На одному з найближчих засідань парламенту можуть бути розглянуті чотири законопроекти — урядовий та три депутатські, які пропонують різні механізми заборони УПЦ МП. Вже зібрано 226 підписів нардепів під зверненням до спікера Руслана Стефанчука про внесення цього питання до зали на голосування.
Парадокс у тому, що ініціатором урядового проекту ще понад десять місяців тому виступила РНБО на чолі з Володимиром Зеленським, проте з вимогою про голосування з цього питання виступили не лідери "Слуги народу", а представники "Голосу", "Європейської солідарності" та "За майбутнє". А оскільки є парадокс, то є й інтрига: як відреагує Банкова.
Чотири варіанти заборони
Першим з'явився законопроект №8221. 23 листопада минулого року його внесли Микола Княжицький з "Європейської солідарності" та ще 33 нардепи з різних фракцій та груп ("Європейська солідарність", "Довіра", "Голос", "За майбутнє", "Слуга народу") та позафракційних. Він пропонує заборонити на території України діяльність будь-яких релігійних організацій, які входять до складу (є частиною) або визнають (декларують) у будь-якій формі підпорядкованість у канонічних, організаційних, інших питаннях Російській православній церкві.
За тиждень, 1 грудня, Зеленський ввів у дію рішення РНБО, яке зобов'язало Кабмін внести у двомісячний термін на розгляд Верховної Ради законопроект про неможливість діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Росії.
5 грудня з'явився законопроект №8262. Його внесли перший заступник голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич ("За майбутнє"), голова того ж комітету Микита Потураєв ("Слуга народу") та ще 22 нардепи з різних фракцій та груп ("Голос", "Слуга народу", "Європейська солідарність", "За майбутнє", "Довіра") та позафракційних. Він доповнює проект №8221: спрощує перехід релігійних громад з однієї церкви до іншої (читай із УПЦ МП до ПЦУ) та забороняє передавати державне чи комунальне майно у користування релігійним організаціям, які входять до структури, чий керівний центр знаходиться в Росії. Цікаво, що 13 нардепів (зокрема Княжицький та Констанкевич) стали авторами обох законопроектів – №8221 та 8262.
9 грудня комітет Потураєва розглянув обидва проекти та рекомендував Раді прийняти обидва у першому читанні.
19 січня Кабмін на виконання рішення РНБО вніс законопроект №8371. Він запроваджує норму про те, що не допускається діяльність релігійних організацій, афілійованих з центрами впливу релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться в Росії. При цьому проект пропонує складний алгоритм подальших дій, як цю норму реалізувати.
6 лютого Інна Совсун із "Голосу" внесла альтернативний законопроект №8371-1, яким забороняється діяльність релігійних організацій та об'єднань, що входять до релігійної організації чи об'єднання, керівний центр яких знаходиться в Росії.
17 лютого комітет Потураєва розглянув проекти №8371 та №8371-1 та рекомендував Раді прийняти урядовий у першому читанні, а Совсун — відхилити.
Подвійна гра Банкової
Після рішення профільного комітету можна було очікувати, що Рада швидко ухвалить урядовий проект. Адже за ним стояла політична воля РНБО, президента та Кабміну, які чітко сказали, що це питання національної безпеки.
Але проходили тиждень за тижнем, місяць за місяцем — а чотири проекти залишалися нерозглянутими. Виглядало так, що РНБО, президент і Кабмін втратили інтерес до цього питання або навіть взагалі передумали.
28 червня Зеленський виступив у Верховній Раді з нагоди Дня Конституції та анонсував Українську доктрину. "Ніколи знову — ключовий принцип Української доктрини щодо Росії. Ніколи знову. Зокрема, це стосується й старої духовної залежності, яка використовувалася агресором, щоб тиснути на нашу державу. Духовна незалежність України буде забезпечена на сто відсотків", — пообіцяв він.
Можна було припустити, що тепер уже точно буде прийнято закон про заборону московського патріархату. Але знову проходили тиждень за тижнем, місяць за місяцем, а слова про духовну незалежність залишалися словами.
24 серпня Верховна Рада засідала з нагоди Дня незалежності. Втомившись чекати політичної волі від Зеленського, деякі нардепи склали звернення до Стефанчука про внесення чотирьох проектів на голосування до зали та зібрали 125 підписів. Організатором цього бунту виступила представниця "Голосу" Юлія Клименко, яка була співавтором депутатських законопроектів 8221 та 8262. Але підписи збиралися не лише за ці два проекти, а за всі чотири, включаючи урядовий, який має найбільші шанси отримати підтримку зали та стати законом.
23 вересня на Радіо Свобода вийшло інтерв'ю Стефанчука. Його прямо спитали, чому він не виносить на розгляд Ради законопроекти, які передбачають заборону діяльності московського патріархату. Стефанчук у відповідь відзначив два цікаві моменти. По-перше, згідно з регламентом, такі рішення ухвалює не спікер, а погоджувальна рада. Тобто Стефанчук із властивою йому елегантністю переклав стрілки на главу фракції "слуг народу" Давида Арахамію, чий голос на погоджувальній раді є найвагомішим. По-друге, він висловив сумнів щодо того, що Рада зможе ухвалити рішення. "Я дуже хочу вірити в те, що я побачу 226 голосів. Але поки йде внутрішня дискусія", — сказав він.
Виходить, саме Арахамія блокував винесення на голосування законопроектів про заборону УПЦ МП. Однак неймовірно, щоб він робив це без схвалення Банкової. Те саме можна сказати і про пошук голосів за урядовий законопроект. Якщо Стефанчук сумнівався, що цей проект набере 226 голосів, то це означає, що Банкова зовсім не горіла бажанням переконувати "слуг народу", а скоріше навпаки.
На початку вересня в інтернеті з'явився специфічний доказ подвійної гри Банкової. У мережу злили розмову Олега Гавриша, чия офіційна посада — головний консультант відділу організаційної роботи кабінету керівника Офісу президента України, з головою прес-служби Хмельницької єпархії УПЦ МП протоієреєм Віталієм Козинчуком. Співрозмовники обговорюють проведення переговорів між ієрархами ПЦУ та УПЦ МП щодо створення нової церкви з московськими попами на чолі. Гавриш зазначає, що в УПЦ МП більше парафій і тому вона не може підкорятися ПЦУ. І він обіцяє особисто порушувати питання переговорів перед Зеленським.
8 вересня Гавриш на своїй фейсбук-сторінці підтвердив факт розмови. "Днями люди, які записали мою розмову зі священиком, вирішили навішати на мене брехливі ярлики. Найкращий спосіб відповісти на брехню — це правда. До мене справді зверталися із запитаннями і проханням дати поради, що конкретно необхідно зробити зараз". І він пояснив суть своєї поради представникам УПЦ: "Почати переговори з ПЦУ про об'єднання. Але, особисто я вважаю, що об'єднання тут має бути об'єднанням, а не поглинанням. Чому? Хоча б тому, що поглинання не сприймуть ні священики, ні єпископат УПЦ. Об'єднання означає, що єпископи ПЦУ і УПЦ об'єднаються і обирають нового главу Церкви. А в ідеалі обидві сторони виступають з ініціативою створення Українського Патріархату".
Але Гавриш просто не мав би ґрунту для подібних ідей, якби на Банковій були рішуче налаштовані втілити в життя рішення РНБО від 1 грудня.
Хто кого переграє
26 вересня журналіст Саня Кошкіна поділилася на lb.ua інформацією із фракції "слуг народу". Виявляється, завдання забезпечити підтримку урядового проекту було покладено на голову фракції Давида Арахамію та його першого заступника Андрія Мотовиловця.
"Я не бачу від них справжньої активності. Коли вони дійсно хочуть, то поводять себе зовсім по-іншому. У Мотивиловця як про це не спитаєш, він одразу кричить: "Хай з московськими попами СБУ розбирається! До чого тут ми?" Дехто з наших підозрює його у свідомому саботажі. Я особисто так не думаю, але виглядає справді дивно. Давід сам по собі секулярний, але видно, що в релігійні справи — як він це називає — лізти не хоче", — розповів Кошкіної один із "слуг народу".
У цих умовах частина "слуг" фактично увійшла в союз із представниками "Голосу", "Європейської солідарності" та "За майбутнє", які розпочали збір підписів під зверненням до Стефанчука. 5 жовтня Юлія Клименко оголосила, що 226 підписів зібрано, "отже, голоси у залі є". Співголова фракції "Європейської солідарності" Ірина Геращенко наголосила, що "ЄС", "Голос" та "За майбутнє" вимагають негайно винести на розгляд парламенту законопроекти про заборону московської церкви в Україні. За її словами, Стефанчук також цього вимагає: "Дотиснули, спікер підписав лист сам до себе щодо підтримки цих законопроектів".
6 жовтня "слуга народу" Олег Дунда в ефірі телеканалу "Київ" повідомив, що голоси є із запасом. "Там вже не 226 голосів, там набагато більше. Там підписів вже близько 240, а реально голосів за 250. Тому, безумовно, і жодних сумнівів немає, що коли цей законопроєкт буде винесений до сесійної зали, він буде проголосований без проблем", — заявив нардеп. За його словами, голосування буде за урядовий законопроект, оскільки він є найбільш збалансованим.
Можливі три варіанти розвитку подій. Перший полягає в тому, що всі чотири законопроекти буде провалено. В принципі, зрежисувати це неважко — і потім подати як наслідок розбіжностей між помірними та радикальними супротивниками УПЦ МП.
Другий сценарій — продовження затягування. Мовляв, фракція "слуг народу" не визначилася, тому Арахамія, як і раніше, блокує це питання на погоджувальній раді.
Третій сценарій — на одному із найближчих засідань парламенту урядовий законопроект буде проголосовано за основу. Тоді у листопаді він може бути прийнятий у другому читанні та підписаний Зеленським. Вийде подарунок українцям до Різдва 25 грудня.
А чи станеться це завдяки політичній волі Зеленського чи всупереч її відсутності — це буде вже другорядне питання.
