Загальні тенденції
Процеси самоізоляції, запущені керівництвом Росії протягом 2022-23 років, все частіше порівнюють із "залізною завісою", що оточувала Радянський Союз протягом всього часу його існування. Впродовж останніх двох років вжито, зокрема, ряд заходів, що мають ускладнити росіянам виїзд за межі країни. Це цілком вписується в прагнення Володимира Путіна реконструювати радянську дійсність у країні аж до найменших дрібниць, при цьому як керівник Росії, так і його оточення бачать в ізоляції держави низку переваг.
Насамперед, наміри адміністрації Путіна спрямовані на недопущення чергової масової втечі від мобілізації, подібної до тої, яка спостерігалась восени 2022 року. Друга хвиля мобілізації, як очікується, буде запущена після березневих президентських виборів.
Також керівництво Росії прекрасно усвідомлює свою нездатність значимо покращити рівень життя у країні, тому намагається превентивно створити перепони для креативного класу, який на тлі деструктивних процесів у країні все активніше намагатиметься виїхати, аби реалізуватися у (переважно) західних країнах.
Окрім того:
■ Пропаганда російських досягнень в "імпортозаміщенні", яка має мало спільного з реальністю, буде значно ефективнішою, якщо росіяни матимуть менше можливостей оцінювати на власному досвіді рівень і якість життя за кордоном. Менше знання про навколишній світ значно полегшить пропаганду російської виключності;
■ Сама здатність країни існувати окремо від усього іншого світу може бути представлена пропагандистським апаратом як ознака наддержави. Росіян активно переконують у тому, що при Сталіні СРСР був "могутнім" саме через те, що був ізольованим. Про це ж говорять "євразійські" теорії Дугіна про "автаркію великих просторів", які створюють ідеологічне забезпечення курсу на ізоляціонізм;
■ Крім того, на тлі серйозного станового розшарування російського суспільства поїздка за кордон має стати привілеєм для представників панівного класу та їхньої обслуги, або ж нагородою за лояльність для людини з непривілейованих класів – що, своєю чергою, буде правити за додаткову мотивацію бути лояльними для якоїсь частини населення;
■ При цьому у виграші залишається бюрократична вертикаль, яка бачить для себе серйозні корупційні перспективи в регулюванні виїзду росіян. Саме тому широкий апарат чиновників міграційних відомств є головним лобістом обмежень на виїзд із країни.
Практики обмежень-2023
Якщо в 2022 році не фіксувалось цілісної державної політики щодо ізоляції країни, то в 2023-му з’явилось два чітких тренди: провокація сусідніх країн на обмеження в’їзду для росіян та створення бюрократичних перепон для виїзду всередині країни разом із розширенням соціальних прошарків, яким заборонено виїзд.
Провокації сусідів
Із серпня 2023 року на кордоні з Фінляндією було штучно створено міграційну кризу: сотні нелегальних мігрантів намагались потрапити на територію країни з Росії. Очевидно, що йшлось про сплановану акцію, оскільки російська прикордонна охорона сприяла пересуванню масиву людей з Північної Африки та Близького Сходу до фінського кордону. У підсумку в середині листопада Фінляндія ввела обмеження, спершу оголосивши про закриття п’яти переходів з дев’яти, а згодом і усіх переходів на кордоні з Росією. Обмежувальні заходи для російських громадян ввели також Норвегія та Естонія.
Найбільш ймовірна мета таких заходів – ускладнити як легальну, так і нелегальну міграцію шляхом перекриття пропускних пунктів разом із встановленням фізичних бар’єрів уздовж кордону. Провокування сусідів на укріплення кордонів дозволяє Росії вирішити важливу іміджеву задачу: зняти з себе та перекласти на сусідні країни відповідальність за появу нової "залізної завіси". Зі свого боку, російська влада також веде підготовчі заходи до недопущення виїзду з країни втікачів від мобілізації чи економічних мігрантів. Доходить до чисток прикордонників від потенційно ненадійних та здатних на втечу "елементів": у грудні Держдума внесла зміни до законодавства, якими заборонила набирати по призову до Прикордонних військ осіб, визнаних "іноагентами".
Розширення переліку "невиїздних"
Чинний російський федеральний закон №114 "Про порядок виїзду з Російської Федерації і в'їзду в Російську Федерацію" було прийнято ще в 1996 році, з того часу його не надто змінювали. Однак влітку 2023 року Держдума серйозно взялася за його переписування. У серпні до закону було внесено зміни: до кола осіб, зобов'язаних здати закордонний паспорт окрім носіїв державної таємниці додалися призовники (раніше такий обов'язок поширювався лише на тих, хто вже відбув строкову службу та підписав контракт із міністерством оборони); адвокати, чиї підзахисні є носіями державної таємниці або матеріали справи яких містять державну таємницю.
З 11 грудня набрала чинності норма закону, яка охоплює дуже широке коло осіб: відповідно до неї громадяни, яким заборонено виїзд із Росії, зобов'язані самостійно здати свій закордонний паспорт. Протягом п’яти днів після отримання відповідного повідомлення громадяни мають віднести закордонний паспорт на зберігання до органу влади, який видавав документ, наприклад, до МВС, МЗС чи ФСБ, або до державної організації, де вони працюють і яка застосувала до них обмеження на право виїжджати із країни. Повернути документ можна буде у день звернення до уповноваженого органу або за місцем роботи після зняття обмеження на виїзд. Вилучення проїзного документа – це така ж радянська практика, як і, наприклад, виїзна віза чи обмеження дії паспорту лише однією чи декількома закордонними країнами.
Перспективи-2024
Очевидно, що із погіршенням економічної ситуації та подальшого продовження військових дій в Росії з одного боку зростатиме міграційний тиск, з іншого боку – вдосконалюватиметься протидія міграції. Можна припустити також, що певні зусилля будуть задіяні на повернення додому релокантів 2022 року – зокрема, через створення для них несприятливих умов для перебування за кордоном. Тому на 2024 рік в російській ізоляціоністській політиці можна спрогнозувати наступні тренди:
Зміцнення кордонів – зсередини та ззовні
Можна припустити, що кордони Росії на західному напрямку будуть продовжувати укріплюватися фізично: силами сусідніх країн ззовні (що буде широко висвітлюватись в російських ЗМІ), та – непублічно – зсередини. Аби спонукати сусідів швидше відгороджуватись від Росії, міграційні атаки триватиму, не виключено, що із більшою інтенсивністю. Якщо у 2023 році вони були спрямовані переважно на Фінляндію, то у 2024-му можуть відбуватись у напрямку Естонії, Латвії і, можливо, Литви (з боку Калінінградської області). Цілком імовірно, що міграційна криза буде координуватися з владою Білорусі, яка має багаторічний досвід використання мігрантів для дестабілізації ситуації в сусідніх країнах. Ідеальний для Путіна варіант — створення "Берлінського муру навпаки", збудованого сусідами вздовж усього західного кордону "Союзної держави". Що, звісно, не скасовуватиме негласного укріплення кордону і з російського боку. Непрямим наслідком цих всіх заходів може стати посилення впливовості Прикордонної служби РФ серед інших силовиків.
Протягом 2022-23 років російська влада закривала очі на втечу сотень тисяч громадян до Середньої Азії та Закавказзя, що пояснювалось, по-перше, фізичною неможливістю тримати під повним контролем казахстанський кордон, а по-друге, впевненістю, що ситуацію з втікачами в регіоні можна тримати під контролем. Це певним чином справдилось з огляду на масові затримання, викрадення та депортації небажаних втікачів з країн цих двох регіонів, відмови політичним дисидентам в наданні притулку тощо. Однак можна припустити, що російська влада в 2024 році вдасться до кроків, що ускладнили б втечу громадян до цих регіонів, до прикладу, запровадження перетину кордону до Казахстану лише за закордонним паспортом. Також можна прогнозувати розширення категорій осіб, яким буде заборонено чи обмежено виїзд із Росії.
Паспортні обмеження
Вимога здавати паспорти після отримання заборони на виїзд із Росії однозначно "росте" з радянського минулого, тож у 2024 році можна очікувати на повернення іще двох нововведень "радянського зразка": виїзної візи та обмеження дії паспорту лише якоюсь конкретною країною. Ці ідеї зараз обговорюються в російському експертному середовищі як цілком ймовірні.
Водночас російська влада може вдатися до кроків, які серйозно ускладнять перебування за кордоном власників закордонних паспортів. Можливе, наприклад, повернення до практики, що існувала до 2015 року, коли російські закордонні документи старого зразка (не біометричні) оформлювалися лише на п’ять років. При цьому обмежувалися можливості для отримання другого паспорту: його могли мати лише особи, що виїздили у офіційне відрядження, або перетинали кордон частіше, ніж раз на місяць. Крім того, термін дії другого паспорту не міг бути довшим за строк дії першого. При цьому на початку 2023 року портал держпослуг повідомив про припинення видачі біометричних закордонних паспортів і повернення до оформлення документів старого зразку — начебто через нестачу чіпів. Не виключено, що насправді таким чином тестувалася готовність населення до введення проїзних документів обмеженого терміну дії, яку цілком можуть реалізувати у 2024-му. В 2024 році також зросте мито за оформлення виїзних документів.
Повернення релокантів
Розбудовуючи "залізну завісу-2" російська влада водночас прагне повернути додому якомога більше релокантів (з подальшої забороною для них виїзду), для чого вже застосовуються обмеження на дистанційну роботу. Для прикладу, на початку березня VK Group заборонила своїм співробітникам працювати з-за кордону – їм було запропоновано повернутися до Росії або попрощатися з компанією, віддалену роботу співробітникам дозволили лише з території Росії. У грудні 2023 року урядова комісія схвалила розроблені Мінюстом поправки до закону про адвокатську діяльність, що передбачають позбавлення адвокатської ліцензії у випадку виїзду на постійне місце проживання чи перебування за межами Росії терміном понад рік. Можна припустити, що перелік категорій громадян, яких подібним чином мотивуватимуть повертатися до Росії, зросте.
Російський державний апарат лише трохи відстав із своїми нововведеннями від Білорусі, уряд якої накопичив з часів президентських виборів 2020 року широку практику повернення втікачів додому. Розчарувавшись у ефективності різноманітних "комісій з повернення", оточення Лукашенка заборонило отримувати нові паспорти в дипломатичних установах – тепер ті білоруси, у кого закінчився термін дії документів, вимушені їхати для їх переоформлення на батьківщину. Слідом за паспортами влада заборонила оформлення довіреностей, також в Білорусь тре їхати за оформленням актів громадського стану. Враховуючи, що уряд Путіна, закриваючи країну від світу, уже запозичив певний досвід у Лукашенка (наприклад, міграційну кризу), можна припустити, що російська влада спробує слідом за білоруською створити росіянам нестепні умови перебування за кордоном з метою спонукати їх до повернення на батьківщину.
Заборона на в’їзд: Шаману не потрібні конкуренти
Варто відзначити, що, створюючи нову "залізну завісу", у Кремлі думають не лише про обмеження виїзду росіян за кордон, але і про зменшення кількості іноземців, що приїздять до Росії. З 2022 року санкції і так обмежили науковий та культурний обмін між Росією та іншими країнами, однак кількість іноземців, що відвідують Росію, керівництво країни досі вважає завеликою. Зменшення кількості відвідин іноземцями Росії – серйозне завдання, яке покладено на силові органи цієї країни. Саме для цього МВС продукує законопроекти, покликані зробити відвідини РФ максимально непривабливими — на зразок підписання на кордоні "декларації про лояльність" до чинної влади чи обов’язкової дактилоскопії при в’їзді. Можна припустити, що в 2024 році перелік таких принизливих вимог лише розшириться. Крім того, публічні затримання іноземців за дріб’язковими звинуваченнями і утримання їх як заручників (яскравий приклад – баскетболістка Бриттні Ґрайнер, згодом обміняна на Віктора Бута), призводять до того, що уряди ряду держав прямо закликають своїх громадян обмежити поїздки до Росії.
При цьому візова політика РФ базується на принципі "взаємності", що значно ускладнює отримання віз для відвідин Росії громадянам країн Північної Америки та Європи (на відміну від громадян ряду країн Африки, які уклали взаємні договори про безвізовий режим) і, поза сумнівом, для них отримання російських віз стане в 2024 році ще більш складною процедурою.
Тим часом культивована владою шпигунофобія призводить до розриву ділових, виробничих, творчих контактів з іноземцями. Особливо це стосується наукового обміну: протягом 2023 року за звинуваченням у "шпигунстві" або "розголошення державної таємниці" було заарештовано ряд учених, причому, як випливає з публікацій у ЗМІ, насправді звинувачення стосувалися передачі матеріалів із відкритим доступом, або були результатами спільних експериментів. Поодинокі звинувачення учених у роботі на іноземні розвідки почалися ще на початку 2000-х років, однак із вторгненням Росії до України набули системного характеру.
Навіть гіпотетичне потепління з Європою не змінить ситуації на краще, оскільки герметично закритого середовища потребує сама внутрішньополітична логіка сучасної Росії.
