[xvalue_foto1]Фракція "Слуга народу" – найзагадковіша конструкція в історії українського парламентаризму. Це досить неоднорідна фракція, куди ввійшли активісти, експерти, шоумени, журналісти, спортсмени та безліч абсолютно невідомих до цього людей.
Якщо представники інших політсил нової Ради були більш-менш впізнаваними, то з 254 "слуг" – відомими від сили були десь 50 депутатів.
Ба більше, навіть всередині фракції не всі депутати знайомі між собою.
Всіх цих 254 людей об’єднує одна сувора істина – більшість із них ніколи б не потрапили у велику політику, якби не особистий рейтинг Володимира Зеленського та бренд серіалу, в якому президент колись зіграв головну роль.
Ніякий весільний фотограф із Запоріжжя, тамада із Закарпаття, чи ресторатор Микола Тищенко – не пройшли би в Раду без партії "Слуга народу".
Цей нюанс чудово розуміють в Офісі президента. І саме тому голова Офісу Андрій Богдан поводиться з депутатами СН наче з придатком. А точніше – як з продовженням того ж таки Офісу Зеленського, який повинен виконувати волю Банкової.
У перші тижні роботи нового скликання Ради "Слуги народу" і справді безапеляційно виконували все, що захоче Зеленський і його команда. Та тепер депутати почали противитися – їм не подобаються "турборежим" прийняття законів, яких половина депутатів не бачила в очі перед голосуванням.
Та найголовніше – їм набридло бути "ніким".
Як насправді функціонує найбільша фракція цього парламенту – "Слуга народу"?
"Ти як мама з ними панькаєшся". Як працює Офіс із фракцією "Слуга народу"Координувати фракцію, що складається з 254 депутатів – досить непросте завдання, з яким один голова фракції Давид Арахамія чи його заступник Олександр Корнієнко справитися не можуть.
Тож ще перед першим засіданням нової Верховної Ради фракцію "Слуга народу" поділили на 15 груп, кожна з яких складається з 15-20 депутатів.
Головна мета цього розподілу, щоб у новоствореній фракції не з’являлися групи інтересів, скажімо – Андрія Богдана, Олексія Гончарука, Ігоря Коломойського, Арсена Авакова чи когось ще.
Аби уникнути конспірологічних теорій, депутатів поділили шляхом жеребкування. Більше того, лідери цих груп так само обиралися навмання керівництвом партії та Офісом президента.
Так, заступниками голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії стали 15 нардепів: Галина Янченко, Дмитро Соломчук, Юрій Місягін, Павло Халімон, Євгенія Кравчук, Павло Сушко, Юрій Корявченков (Юзик), Юрій Кисіль, Микола Тищенко, Вадим Струневич, Ольга Савченко, Максим Ткаченко, Артем Культенко, Роман Мулик, Олена Шуляк.
За великим рахунком, керівник групи – це все одно, що староста класу в школі. Кожна група має свій окремий чат у WhatsApp, де замглави фракції надсилає порядок денний, узгоджує позиції депутатів по законопроектах, повідомляє про плани фракції, передає позиції ОПУ та Кабміну.
Деякі керівники груп можуть допомагати депутатам навіть у пошуку помічників чи реєстрації законопроектів.
"Це як мама: ти з ними панькаєшся, вони постійно щось від тебе хочуть – а який у нас розпорядок? А що мені сказати журналістам? А куди піти?", – описує специфіку своєї роботи один з керівників 15 груп.
Однак, найважливіше завдання 15-ти заступників фракції – передавати настрої всередині "Слуги народу" вверх по вертикалі Арахамії та Корнієнку, які комунікують з Офісом президента.
"Керівники груп відповідають в тому числі і за голосування своїх нардепів. Якщо ти раптом пропустив голосування, чи натиснув "проти" – він до тебе підходить і запитує: чому ти не проголосував? А в чому проблема? Чому ти був у буфеті, а не в парламентській залі? Потім це все доходить до ОПУ, де контролюють, щоб ніхто не продався", – каже про внутрішню кухню "Слуги народу" один зі співрозмовників УП у фракції.
Лідери всіх 15 груп регулярно збираються на мале засідання фракції, куди крім них входять керівників всіх комітетів від "СН", Арахамія, Корнієнко, голова ВР Разумков та віце-спікер Стефанчук. Там вони обговорюють порядок денний парламенту, вирішують проблеми усередині фракції та підраховують голоси перед голосуванням.
Щотижня "Слуга народу" проводить велике засідання фракції у виставковому центрі "Парковий", куди приходять всі депутати, спікер ВР Дмитро Разумков та перший віце-спікер Руслан Стефанчук. Спеціальними гостями засідань "СН" є президент, прем’єр-міністр, окремі міністри та керівництво Офісу президента.
Якщо Зеленський присутній на фракції, засідання перетворюється у "відкритий мікрофон", коли депутати ставлять президенту свої запитання.
"Хтось дуже поважно і компліментарно говорить до президента, бо хоче йому сподобатися. Хтось ставить робочі питання. Наприклад, мажоритарники запитували, що буде із субвенціями. Богдан увімкнув мікрофон і хамовито відповів, що "мажоритарки більше не буде". На тій зустрічі навіть хтось вигукнув у бік президії: перестаньте робити з нас стадо баранів", – згадує передостаннє засідання "мажоритарник-слуга".
Керівники "Слуга народу" постійно перебувають на прямому контакті з Офісом президента.
Регулярно на Банковій відбуваються наради з керівництвом парламенту та фракції. Фактично, вони нагадують засідання "стратегічної сімки" в часи Порошенка.
На цих нарадах постійно присутній Андрій Богдан, рідше – Зеленський. З боку парламенту туди приходить Разумков, Арахамія, Корнієнко, часом Стефанчук.
На зустрічах в ОПУ Богдан наполягає, аби Рада чим швидше голосувала всі законопроекти Банкової. За планами ОПУ, парламент повинен приймати всі законопроекти президента та Кабміну якомога швидше. При цьому на Банковій закривають очі на регламент та на бажання депутатів хоча б перечитати те, за що вони голосують.
У залежності від теми обговорень до такої компанії запрошують прем’єр-міністра Гончарука – якщо це стосується роботи Кабміну, першого заступника Богдана Сергія Трофімова – якщо це стосується регіонів та децентралізації, генпрокурора Руслана Рябошапку – якщо тема стосується правоохоронних органів, та Юлію Ковалів, яка, за даними УП, може стати заступником глави ОПУ з економічних питань.
Крім того Богдан є присутнім в окремому онлайн-чаті, в який входять всі керівники фракції "Слуга народу".
Та навіть попри це, не всіх 254 депутатів вдається контролювати.
"Нафіг їх всіх розпустити!" Про емоції Богдана і "партійну диктатуру""Я зупинив голосування! Голосування не відбулося", – панічно викрикував з президії ВР Дмитро Разумков ввечері 19 вересня.
Декілька секунд до цього на табло системи Ради засвітило 196 голосів за друге читання змін до Кримінально-процесуального кодексу.
Цими змінами генпрокурор отримував можливість давати дозвіл на обшуки та прослуховання нардепів без додаткового рішення парламенту.
За такі зміни проголосувало лише 184 депутати з фракції "Слуга народу", хоч автором законопроекту був президент України.
Наляканому Разумкову не залишалося нічого іншого, як відправити законопроект на повторне друге читання.
"Існує досить серйозний ризик бунту. Все більше людей говорить: "якого фіга я маю голосувати за президентський законопроект, якщо він погано написаний? Давайте його обговоримо, допишемо і нормально приймемо", – каже один з депутатів партії Зеленського.
За даними УП, після провалу голосування на Банковій вирували емоції – найбільш розлюченим був керівник Офісу. Однак, за словами джерел, ситуацію заспокоював особисто президент.
"Андрій кричав: "нафіг їх всіх розпустити! Що це за розводняк!?" А от Володі треба віддати належне, він втихомирив Андрія і спокійно почав розбиратися. Вова запитував у Разумкова, чому депутати не голосували, в чому проблеми і так далі", – говорить високопоставлене джерело УП на умовах анонімності.
Конфлікт закінчився у п’ятницю зранку, коли Разумков застеріг депутатів більше його не підставляти та наперед попереджати, які закони їх турбують, аби не ганьбитися.
"Діма дав фідбек вчорашнім подіям. Він відчитував тих, хто вирішив не голосувати, хоч ще зранку голосів вистачало. Діма образився, що його зробили крайнім і просив, щоб це більше не повторювалося", – коротко переказував зміст засідання "Слуги народу" 20 вересня нардеп цієї фракції.
Однак, це не єдиний випадок, коли монобільшість давала збій, і коли Офіс президента намагався знецінити своїх же депутатів.
За кілька тижнів до цього усередині фракції стався скандал, коли депутати відмовилися підтримувати законопроект №1038 про імперативний мандат. Він пропонує позбавляти нардепів мандата за невходження у фракцію або за вихід з фракції.
(Цікаво, що лобіст цієї ідеї Андрій Богдан свого часу не став народним депутатом від БПП саме через закон про введення часткового імперативного мандату на початку 2016 року. Тоді цей закон навіть назвали "законом Богдана".)
"Ну сорі, але це чистої води партійна диктатура. Тепер можна буде забирати мандат не лише у списочника, але й у мажоритарника. І всім байдуже, що нас вибирав народ. Ми не підзвітні Банковій. Ми дві різні гілки влади, врешті-решт", – скаржився УП депутат з фракції СН.
Ще більше депутатів обурило, коли такий самий принцип позбавлення мандату намагалися заховати у законопроект №1045-1 "Про внесення змін до регламенту ВР", але вже без відома фракції.
"Хтось випадково це вичитав у законопроекті. Тобто нас хотіли обманути. В чатах груп почався жахливий ср*ч. Всі висували претензії Арахамії, а він каже, що і сам не в курсі", – додає член "Слуги народу".
Олександр Дубінський, у якого 350 тисяч підписників на Youtube та мільйон – у Facebook, зняв навіть окремий влог стосовно двох цих законопроектів. "Іноді складається враження, що нас тримають за ідіотів", – не добираючи слів пояснював Дубінський.
Бунт вдалося погасити. Слуг домовились, що законопроект про імперативний мандат за жодних обставин не з’явиться у залі без доопрацювань всіх 15 груп.
За останні тижні члени "Слуги народу" почали досить швидко "дорослішати" та уважно перечитувати закони, які їм пропонують виносити у зал.
Однак, бажання депутатів розходяться з баченням президента та його команди.
Наразі стратегія Володимира Зеленського зводиться до так званих швидких перемог, коли влада працює виключно на задоволення запиту суспільства.
Але сліпа любов депутатів до президента не вписана у регламент ВР.
І нові депутати почали це розуміти.
"Що значить ми винні Зеленському? Так, ми пройшли в Раду під його брендом. З таким же успіхом він міг набрати безхатченків під парканом, вони би теж виграли вибори. Але чомусь же він взяв у список саме нас. У мене є репутація і я так само як і Зеленський ризикую ним. Це рівнозначний обмін. Моє життя не закінчується "Слугою народу", мені за 5 років треба буде шукати нову роботу. Тому я не хочу, щоб з мене робили ідіота", – підсумовує один з впізнаваних депутатів фракції "Слуга народу", який не хоче працювати у турборежимі.
