Великий і сильний сусід має право обмежувати суверенітет меншого, втручатися у його зовнішню і навіть внутрішню політику. Звучить грубо і всупереч міжнародно-правовим нормам. Тому вищесказане прикривають терміном «фінляндизація».
Чому я вирішив говорити нині про це? Бо саме цього ще до початку війни вимагала Росія від України. «Ви там в Києві забудьте про інтеграцію в Європу, чи тим паче в НАТО, бо Москві це не подобається. Інакше – війна».
В 1939-му Москва вирішила диктувати фінам, куди пересунути кордони, щоб це їй сподобалося, інакше – війна. Насправді навіть ця агресивна і нахабна вимога була лише прикриттям для справжніх, ще нахабніших та агресивніших цілей Кремля.
У серпні 1939-го СРСР та нацистська Німеччина уклали угоду, за якою обидва тоталітарних режими поділили Європу на сфери впливу. Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія потрапляли під СРСР. У перших трьох балтійських державах Кремль швидко просунув до влади потрібних йому людей. Це призвело до ліквідації незалежності, входження до складу Союзу, а відтак – масових репресій проти всіх незгодних.
Схожий сценарій готували для фінів, і вимоги щодо кордонів були лише приводом. Відмова Гельсінкі стала початком війни. Звісно, гібридної, в якій агресію проявили саме «погані фіни». Але були і «хороші фіни», які утворили Фінську демократичну республіку, що уклала із СРСР договір про співпрацю і закликала Червону армію на допомогу. Проте відпрацьована ще з часів війни проти УНР технологія цього разу не спрацювала.
Масштабне вторгнення почалося 30 листопада 1939-го. Співвідношення сил за всіма показниками виглядало безнадійним для Фінляндії. Кількість військ і одиниць техніки переконувала командування Червоної армії, що капітуляція стане чудовим подарунком вождю народів Сталіну до його 60-літнього ювілею 21 грудня.
Але совєти не врахували найважливішого чинника, який визначив характер цієї війни – волю фінів до боротьби.
В основі цієї волі – національна свідомість, яка консолідувала громадян Фінляндії на захист своєї держави.
Солдати і партизани нещадно били загарбників. Їхня тактика знищення механізованих колон стала класикою. Вони виводили з ладу першу і останню машини, а тоді зачищали решту – вже нерухомих. Цю тактику згодом використовували від УПА до афганських моджахедів і застосовують у Збройних силах України нині.
Наступ на Фінляндію швидко захлинувся і на допомогу захисникам прийшла зима, яка виморожувала тисячі загарбників, не готових до тривалої боротьби.
Фіни втримали перший удар, але на жаль не отримали потрібної їм допомоги Заходу. Тому совєтам вдалося прорвати їхню оборону і врешті змусити до переговорів і підписання мирної угоди. Фінляндія втратила 10% своєї території, але не стала совєтською республікою.
Ціна цієї сумнівної для СРСР перемоги була дуже високою – близько 130 тисяч вбитих, що в 5 разів більше за втрати захисників. І головне: Зимова війна продемонструвала слабкість Червоної армії на весь світ.
Згодом, після Другої світової, СРСР як переможець нав’язав фінам обмеження у зовнішній політиці. Їхня суть зводилася до того, що держава не може укладати жодних союзів без згоди Москви. Таким чином Гельсінкі змусили до нейтрального статусу в епоху Холодної війни. Проте – не перетворили у комуністичного сателіта подібно до Польської Народної Республіки. І тим паче не затягли до СРСР.
Нині такі обмеження сильною державою зовнішньої політики слабшої називають фінляндизацією. Про не тільки політичні наслідки фінляндизації гостро, але правдиво сказала видатна фінська письменниця Софі Оксанен: «Фінляндизація тягне за собою моральну та етичну деградацію. Це ерозія гідності, що роз’їдає ментальний захист нації».
Саме цього нібито вимагали в Кремлі від України перед масовими вторгненням 24 лютого. Але ми надто добре знаємо, як дорого може коштувати українцям будь-яка домовленість з Росією. Пам’ятаємо, що для Кремля повернення України – головна передумова відновлення імперії.
Тому Україна бореться. Вже довше, аніж фіни у Зимовій війні з СРСР, які протрималися 104 дні. Співвідношення сил – люди, озброєння, територія – у нашій війні значно вигідніше для нас, ніж мали фіни. Ми врешті почали отримувати потрібну військову допомогу Заходу.
І головне: наша завзятість у цій війні не менша, ніж у фінів в часи Зимової. Українці продемонстрували цілому світові безпідставність російських претензій на звання другої армії світу, а отже – на вимоги відігравати роль глобальної сили, з якою змушені рахуватися всі.
Врешті, таким чином ми запустили кінець фінляндизації Фінляндії. 12 травня 2022 року президент цієї держави Саулі Нііністе та прем'єр-міністерка Санна Марін виступили зі спільною заявою про те, що країна негайно подасть заявку про вступ до НАТО.
Російська імперія втрачає свої впливи, відступає і точно зникне з мапи світу.
На цьому нині все. До наступних зустрічей у вирі історії.
Слава Україні!
