Безпекова угода України з ЄС де-факто блокує китайський «мирний план» і підтримує полювання на політичний скальп кремлівського диктатора.
Для розуміння всієї важливості документа, його слід проаналізувати в контексті останніх подій. Ось декілька положень з угоди:
Збереження та посилення санкційного тиску на росію; підтримка механізмів відповідальності за міжнародні злочини, включно з трибуналом щодо злочину агресії.
Ще буквально кілька тижнів тому Захід утримувався від артикулювання якихось серйозних погроз на адресу кремля. А напередодні швейцарського мирного саміту партнери взагалі змусили Київ відмовитися від згадок про трибунал, звільнення окупованих територій і т.д. в «10 пунктах плану Зеленського», обмежившись лише 3-ма гуманітарними кроками. Тому категоричні твердження про санкції та трибунал стали приємним сюрпризом.
Співпраця українського та європейського оборонпрому, підтримка енергетичної безпеки, енергетичного переходу та ядерної безпеки, а також обмін розвідданими та супутниковими знімками.
Однією з ключових задач ЄС стало збільшення випуску боєприпасів, — з розрахунку на тривалу війну в Україні. Західні дипломати стверджують, що німецький Rheinmetall та інші концерни круто нарощують свої потужності. Набагато ефективніше ніж, наприклад, США.
Продовження "дипломатичної підтримки України та глобального охоплення з метою досягнення всеосяжного, справедливого й сталого миру".
І це найважливіший пункт. Формально, він «за мир у всьому світі», але це не так. Тиждень тому канцлер Олаф Шольц виступив проти перемовин з росією по Україні, в тому числі — будь-яких територіальних поступок для РФ. При цьому Шольц використав фразу: «На жаль, росія не хоче миру. А Україна прагне справедливого миру без підпорядкування і страху перед новою агресією». Тепер словосполучення «справедливий мир» з уст європейського політика має конкретне геополітичне значення.
Схоже, європейці круто «перевзулися» — від боязні ескалації до трибуналу над путіним та кордонів України 1991 року. Це відбулося точнісінько після того, як «дурне поїхало в корейське турне», тобто зустрічі путіна з корейським диктатором Кімом. Євроспільнота вже не здатна ігнорувати той факт, що два найодіозніших тирани планети сконцентрувалися на війні та збираються мультиплікувати свої можливості шляхом взаємної військової підтримки. Тому мирний план України знову у європейській грі.
Звісно, спостерігатимемо, як події розвиватимуться далі, але зараз мусимо констатувати приємну новину: наші західні партнери подорослішали…
