Ювілейний саміт Альянсу відбувається в момент найбільшої невизначеності демократичного світу. Тому головним завданням блоку є зберегти єдність у цей турбулентний момент, коли навіть не зрозуміло, у кого більше енергії: у 75-річного НАТО чи 81-річного Байдена. Саме тому запрошення України до Альянсу вийшло таким далеким, наче зірка на небі: нібито світить, але зовсім не гріє.
“Одна з найтривожніших зустрічей сучасності”, — так пише про саміт НАТО
Washington Post. Головне питання — чи зможуть світові лідери розв'язати нагальні проблеми Альянсу.
НАТО уподібнюється черепасі, унаочненням того стала війна в Україні. Найпотужніший військовий альянс світу не зміг зупинити Путіна, і досі не здатен ефективно реагувати на виклики. Це додає російському диктатору впевненості у своїх силах, він доволі швидко знаходить собі “партнерів” і відпрацьовує свої навички в Україні.
У НАТО не доходять руки до протидії новим загрозам: на зміну окопній війні зʼявилася кіберзагроза та штучний інтелект, на який, зокрема, покладається путін у майбутньому протистоянні з Альянсом. Наразі у НАТО практично немає алгоритму протидії. Про Китай навіть не згадуємо.
Здавалося б, усе це можливо виправити: потрібно працювати на випередження, зокрема й у запровадженні санкцій, а не вдаватися до запізнілих контрзаходів — НАТО мало б докорінно змінити своє ставлення до самої російської загрози.
Формально зміна політики протидії агресору — в порядку денному саміту у Вашингтоні. Але... досі головним інструментом НАТО залишається... обіцянка нищівного удару Альянсу у відповідь — у разі нападу… У випадку з Україною це не спрацювало, та попри це давня мантра й досі залишається «на озброєнні» військово-політичного блоку.
Також НАТО намагається захиститися й від внутрішньої загрози — в особі Трампа та ультраправих сил у ЄС. Усі вони не приховують неприязні до Північноатлантичного союзу і час від часу говорять про намір припинити військову підтримку України, чим ще більше наражають на небезпеку країни Балтії та Польщу.
НАТО чекають або кардинальні зміни, або фатальні наслідки: саміт Альянсу відбувається у момент найбільшого напруження і критичної невизначеності Заходу. Хочеться сподіватися, що лідери країн-членів розроблюють план виживання. Але спостерігаючи за прірвою між США, ФРН та Британією, Францією, країнами Балтії та Польщею, зрозуміло, що оптимізму так само небагато, як і перспектив України стати членом альянсу.
На фото: Новий глава НАТО Марк Рютте на велосипеді. Дуже символічне фото, бо інколи навіть здається, що весь Альянс пересів з важкої броньованої техніки на двоколісний транспорт демократії.
