F-16 здатні вплинути на динаміку бойових дій і укріпити військовий потенціал ЗСУ: перехоплюватимуть ворожі ракети та безпілотники, придушуватимуть системи ППО і "накидатимуть" по рашистських базах. Та переломити хід війни [вже] не зможуть.
Радари F-16 дозволять визначати ворожі цілі на більшій відстані, ніж МіГ-29, Су-27 та Су-24. Виконання завдань стає безпечнішим, пілотам не потрібно підходити так близько до ворожих літаків для їх ураження.
F-16 розширять можливості українських ВПС із захисту українського неба, збільшать дальність ударів по стратегічних об'єктах у російському прикордонні, по скупченнях військ та складах БК.
США забезпечать винищувачі ракетами власного виробництва та іншим сучасним озброєнням, частина яких будуть далекобійними.
Західні партнери настільки затягнули з передачею цього типу літаків Україні, що ЗСУ втратили очікуваний козир — можливе панування в небі. В результаті для F-16 стала надто ризиковою функція підтримки наземних сил по лінії фронту. Причин декілька.
Головною проблемою є нечисленність бортів F-16 та брак пілотів. Обіцяних 80 бортів F-16 наші союзники найближчими роками передати не зможуть. Україна, за інформацією ЗМІ, розраховувала отримати шість літаків F-16 до кінця літа і загалом до 20 літаків – до кінця року.
Нетривіальним завданням буде захищати F-16 на землі. Знищення американських літаків буде головною метою ворога. «Шістнадцяті» доведеться ховати в ангарах, використовувати обманки, маскування, а пілотам — бути готовими до постійної передислокації. В Україні недостатньо злітно-посадкових смуг, а ті, що є, — вразливі для російських атак.
Останнім часом рашисти відчутно посилили системи ППО, які є великою загрозою для F-16. Саме тому виконання головного їхнього завдання — забезпечення прикриття наших військ з повітря — під питанням.
F-16 доведеться воювати проти кількох сотень бойових винищувачів РФ та їхніх складних радарів дальньої дії. Наприклад, російський Су-35 може відстежувати та збивати до восьми цілей одночасно — на великій відстані.
Усі ремонтні роботи складнішого рівня необхідно виконувати за межами України.
«Замало і запізно» — саме так можна сказати про очікувані F-16. Поки партнери «виношували» відповідне рішення, потреби на полі бою змінилися. Утім, поява «шістнадцятих» має політичне та психологічне значення. По-перше, Захід таки переступив ще одну уявну «червону лінію», надавши нам якісний носій керованих ракет різного типу. По-друге, як тільки на озброєнні у F-16 буде достатня кількість далекобійних ракет і право стріляти по російській інфраструктурі без географічних обмежень, тоді навіть десяток «шістнадцятих» виявиться відчутним психологічним «задоволенням» для ворога.
