Попри взаємини з кремлем, Нью-Делі намагається звести міст ілюзорного зближення із Вашингтоном.
Індія голосує за демократію, однак реально ставить на росію. Нью-Делі — найбільший покупець підсанкційної російської нафти, заливаючи ЄС бензином та дизелем. РФ — стратегічний постачальник зброї для індійської армії, однієї з найбільших у світі. З іншого боку, на червневому саміті миру у Швейцарії Індія проігнорувала підсумкову заяву, підігруючи москві.
Моді, схиливши сивочолу голову, соромʼязливо утримується від прямої критики кремля. Санкції проти РФ Індія не визнає, війну продовжує називати конфліктом, а в день повітряної атаки на «Охматдит» індійський премʼєр влаштував «обнімашки» з путіним. Зеленський навіть потролив Моді: сумно бачити, як лідер найчисельнішої демократії світу обнімає найвідомішого світового злочинця. Цивілізований світ також негативно відреагував на цю інтимну близькість лідерів Індії та РФ. Особливо — американці.
Аби «перепросити» за свою надмірну прихильність до путіна, Індія горнеться до цивілізованого світу. Квитком на цей потяг мала б стати поїздка до України. Далі Моді домовлятиметься про візит до Вашингтона, адже США визначили Індію як найвпливовішу державу Глобального Півдня для налагодження стосунків. Як нам уже відомо, Індія теж не проти стосунків, але водночас не готова випускати з обіймів москву.
Для Банкової візит Моді, безумовно, — досягнення. Україна вже давно намагається переманити на свій бік ключових гравців Глобального Півдня. Моді не готовий стати справжнім миротворцем чи навіть посередником у перемовинах:
Bloomberg вважає, що лідер Індії претендує на принизливу функцію листоноші, зголосившись лише передавати послання між Зеленським та путіним. Та як тільки гешефт з путіним обнулиться, Нью-Делі бігом стане під знамена демократії. І це не фантастика, зважаючи на конкуренцію між Китаєм та Індією. Варто зачекати.
