Лай Цінде потролив лідера КПР російською окупацією китайських територій. Це ганебна сторінка історії, яку в КНР дуже не люблять згадувати, але ніколи не забували. Наприклад, рік тому державний картографічний сервіс Китаю опублікував оновлену карту, де частину російської території позначив як територію КНР.
Російська імперія 166 років тому віджала добрий шмат Північної Маньчжурії. Відбулося це після двох опіумних воєн, які маньчжурська династія Цін ганебно програла: саме тоді перед імператором намалювалися царські полководці зі словами на кшталт «можем павтаріть».
"Якщо Китай так стурбований територіальною цілісністю, що хоче повернути Тайвань, то чому б КНР не повернути землі, передані Росії за Айгунським договором, адже зараз РФ слабка і вразлива", — президент Тайваню Лай Цінде.
Айгунський договір — принизлива сторінка китайської історії, яку в КНР дуже не люблять згадувати… але й ніколи не забували. Згідно з ним значна частина Північної Маньчжурії перейшла до російської імперії. Китайці настільки обурені рейдерством, що в Хейхе, за 30 км від російського Благовіщенська, є цілий музей, присвячений цим подіям, у який (!) не пускають росіян.
Аби зрозуміти фантомний біль КНР, слід поглянути в недалеке минуле. У ХІХ ст. Китаєм правила маньчжурська династія Цін, а сама держава потерпала від опіумних війн: Англія та Франція воювали із Китаєм за право торгівлі у найважливіших портах на його території та за дозвіл на ввезення опіуму.
Поки Цін воювали із Європою, 1850 року адмірал Геннадій Невельской захопив землі у гирлі Амура й оголосив їх володінням імперії. "Де раз піднято російський прапор, там він спускатися не повинен", — самовпевнено сказав імператор Микола І.
Імперія Цін не могла воювати на два фронти, тому пішла на поступки. Айгунський договір 1858 року наділяв росію значною частиною земель Далекого Сходу. Приниження китайців було підкріплено Пекінським договором 1860 року і досі нагадує, як колись росіяни скористались слабкістю сусіда.
Політичний тролінг президентом Тайваню привертає увагу до планів КНР на найближчі роки, в час, коли росія і справді слабка.
Сьогодні Китай використовує РФ як сировинний придаток до своєї супердержави. За згоди та сприяння путіна російські землі в Сибіру взяті в оренду, ліс вирубується та вивозиться до Піднебесної, а такий бажаний кремлеві газопровід "Сила Сибіру-2" заморожений, допоки російський диктатор не згодиться продавати Пекінові газ за російськими внутрішніми цінами, які відчутно субсидуються. А китайський юань став головною валютою на болотах, витісняючи «ворожий долар».
Фактично Китай проводить політику повзучої анексії, і в осяжній перспективі поверне собі території, навіть якщо на це підуть десятиліття. Але зараз Сі Цзіньпін не чіпає кордони, а бере від росії ресурсами.
До речі, цей історичний кейс нагадує, наскільки циклічна історія. Тільки московитам зараз цього не второпати: скочуючись у майбутнє, вони ще живуть міфами минулої доби.
