Відомо, що в п’ятницю, 13 вересня у Вашингтоні прем’єр Великобританії Кір Стармер і президент США Джо Байден мають видати ліцензію ЗСУ на полювання в путінських територіальних угіддях західними далекобійними ракетами. Тут виникає логічне запитання: для чого тоді двоє поважних панів — держсекретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Великобританії Девід Леммі летіли через півсвіту в Україну, коли все вже вирішено?! Аби обговорити значно важливіші питання.
Судячи з натяків, Захід проситиме в Києва прагматичнішого підходу до формулювання стратегії оборонної війни.
З одного боку, партнери підтримують довготривалу мету — повернення Україною контролю над усією територією в кордонах 1991 року.
З іншого, для перемоги українців над мордором — в нашому розумінні слова — Захід мав би виписати воєнний чек на сотні мільярдів доларів, чого ні Вашингтон, ні Європа в реальності зробити не спроможні. Тому НАТО потрібна проміжна мета війни, яку Сили Оборони збираються досягти воєнним шляхом. Це допоможе західним чиновникам переконати своїх виборців в доцільності допомоги Україні, в тому числі — і зброєю, — The Wall Street Journal.
Оскільки очікування Києва не збігаються з фінансовими реаліями в кабінетах Брюсселя і Вашингтона, відтак Блінкен днями заявив, що збирається разом з Леммі до України, аби уточнити, «як саме українці бачать свої потреби в цей момент… і що ми можемо зробити для підтримки цих можливостей». А потім прозвітувати Байдену та Стармеру. До речі, не варто думати, що тут все вирішено, і американські друзі московії вже здалися і не обставлять оту згоду численними обмеженнями, — про це пише Financial Times.
Якщо ж дивитися глобально, то видача ЗСУ ліцензії на атаки західною зброєю на території РФ — це прелюдія, один лише з етапів допомоги Україні, будуть й інші. Натомість Україна повинна заземлити очікування, тобто — фактично — піти на територіальні компроміси. Власне, українська делегація збирається до Вашингтону, де, очевидно, і доповідатиме «прагматичний» «план перемоги», підказаний Блінкеним.
