Накати РОВ на Вугледар наразі відбуваються в режимі каруселі, нон-стоп - 24/7. Командування РОВ ставить чіткі накази захопити місто якнайшвидше і за будь-яку ціну. Але, ось питання, куди поспішати?
Зараз поля навколо Вугледара всипані не тільки тілами російських окупантів, а й технікою. Такої кількості техніки РОВ не застосовували, так само, як і не втрачали, в районі Вугледара понад рік. І ось тут є цікавий момент...
Вугледар це, звичайно ж, перший крок окупантів до відновлення залізничного сполучення через Волноваху. Але, просуваючись розмірено, без суїцидальних накатів, так чи інакше, але у них була б можливість вийти до міста пізніше і розгорнути бої за місто до кінця 2024 - початку 2025. Але ні, наступ командування РОВ максимально каталізувало, особливо з другої половини вересня. І треба ж, що відбувається на іншому кінці театру бойових дій - у Курській області.
У Курській області у РОВ епічний контрнаступ, що почався, наглухо заглох. Причому справи настільки кепські, що наглядачем за ситуацією Путін призначив безпосередньо Бортнікова, після того як Дюмін не впорався з покладеними на нього обов'язками.
Якщо хто пам'ятає, то ще в день призначення Дюміна я писав, що це чудове рішення, адже «фес», який контролює військову операцію, це однозначний провал. Тому це прекрасно! Так і сталося. Контрнаступ у КО здувся навіть не надувшись.
Але Путіну до дня народження необхідна «велика перемога», якою мало стати «звільнення від нацистів» КО, але цього вже точно не станеться. Тому з РОВ видавлюють хоч, щось і цим хоч, щось є окупація Вугледара, заради якої готові покласти тисячі окупантів і сотні одиниць техніки.
Наступ на Вугледар має не просто тактичне, а й оперативно-тактичне значення, це правда, але так як він проводиться - це виключно політичне рішення. Плюсом у ньому для нас є те, що РОВ під час нього втрачають у рази більше людського ресурсу і найголовніше - техніки, ніж якби це відбувалося розмірено і вивірено.
