ТАБІР ПЕРЕВИХОВАННЯ

Видання "Politico" оприлюднило матеріал про історію українських підлітків з окупованих територій, які пройшли російський "табір перевиховання". Матеріал страшний. Матеріал настільки моторошний, що вивертає душу назовні.

Ви читали колись як у людини відбирають душу? Можливість бути собою? Як підлітків окупанти примушують зректися своєї національності?

На окупованих теренах росіяни з натхненням реалізують свою політику "перепрошити українців". У першу чергу "перепрошивають" дітей і підлІтків. 16-річний Владислав Руденко потрапив до "табору перевиховання" із суто російською назвою "Дружба". Що там?

Українських дітей там примушують дивитися пропагандистські фільми, носити військову форму, слухати гімн Росії. На заняттях дітям всіляко промивають голови пропагандою. Викладачами та вихователями в таборі працюють російські студенти, а керує всім колишній ОМОНовець. Саме він регулярно влаштовує катування і приниження підлітків.

Але Владислав з кількома друзями примудрилися опиратися. Наприклад - хлопці замкнулися в кімнаті і відмовлялися виходити. Іншим разом Владислав зірвав російський прапор і замінив його на свою білизну. Звісно, був покараний.

Іншим разом діти під час виступу Путіна вмикнули гімн України.

Поводитися з окупантами треба дуже обережно. Є випадки коли дітей що категорично опираються, відправляють до психіатричної лікарні. Бути українцем - це ж психічна хвороба - ви в курсі?

Герой матеріалу - вже підліток, майже дорослий. Йому було дещо простіше. Набагато складніше малюкам - з їх несформованими ще душами. Ламають їх не менше, а опиратися ефективно вони не можуть. До речі, окупанти всіляко сприяють стукачеству.

І звісно дітям постійно вбивабть: "Ви нікому не потрібні. Україна про вас забула. України скоро не буде - все буде Росією".

З табору дітей не повернули батькам - їх закинули на навчання до Керченського морського технічного коледжу. Без їхньої згоди. Там хлопців просто сунули в спільноту росіян - цілковито чужих.

Хлопців всіляко примушували взяти російський паспот, але вони відмовлялися, бо (увага!) в такому разі їх могли відкривити на всиновлення і поміняти їхні імена. Згодом - призвати до російської армії.

Владиславу і ще кільком хлопцям пощастило - їх змогли вирвати з пазурів окупантів їхні батьки. Хлопці повернулися до України. Іншим пощастило менше. Когось зламали.

Я читав все це і питав себе лише про одне - а я б витримав у таких умовах? Зміг би підлітком протистояти ТАКОМУ? Не знаю. Взагалі не знаю.

І ще. Це отак ламають хлопців. Ви уявляєте ЩО переживають в тих умовах українські дівчатка і дівчата?

Я онук в'язня концтабору - мій дідусь пройшов застінки німецьких нацистів під час війни. Колись у юності я прочитав книжку Бруно Апіца "Голий серед вовків" - і жахнувся, коли уявив, що пережив мій дідусь. Нині те саме я відчув коли читав цей матеріал.

Цифри безжальні. Британська розвідка повідомила що наразі понад 11 000 українських дітей утримуються в так званих "таборах перевиховання". Станом на 24 листопада 2023 р. депортовано до Росії та примусово переміщено на окупованих територіях біля 19,5 тис дітей.

От це нас чекає якщо виграє Москва. От проти цього ми боремося. От цьому ми протистоїмо.

А сотні... осіб з українським громадянством перепливають Тису аби Україну не захищати. І не не розуміють потім, чому їх щиро й глибоко зневажають фронтовики.