На минулому тижні макроекономічна статистика з США стала приємною несподіванкою майже для всіх
прогнозистів. З’ясувалось, що у вересні дефіцит торговельного балансу США зменшився на 11% до майже 53 млрд доларів США. Фактично було досягнуто місячного мінімуму з середини 2020 року.
Однією з причин скорочення дефіциту є зростання поставок золота та споживчих товарів. Дефіцит торговельного балансу США в основному формували: Ірландія (18,2 млрд), Мексика (17,8 млрд), ЄС (17,8 млрд). З КНР взагалі дефіцит перестав бути критичним і знизився до 11,4 млрд доларів. Тож зрозуміло, чому Мексика та ЄС є відносно постійно є «нелюбимими торговельними дружинами» президента Трампа.
Втім, добрі для США новини на результативності торговельних війн не завершуються. Дефіцит бюджету США за перші 2 місяці бюджетного року рухнув на 27%. Але найбільш цікавими є дані листопада, з яких випливає, що дефіцит знижується не стільки через скорочення видатків, скільки через доходи вид мит. Тільки за листопад митні збори збільшили доходи бюджету США на 30 млрд доларів.
Тож зараз ми спостерігаємо саме те, на що робили ставку автори «концепції торговельних війн», коли торговельні правила поступово переглядаються, а зменшення торговельного дефіциту США на фоні зростання доходів від мит тягне за собою зменшення бюджетного дефіциту. Звісно, відбуваються такі процеси з невеликим запізненням, але реформи Трампа для США працюють.
Прогнозую, що чинна адміністрація Білого Дому частину накопиченого позитивного ефекту спрямує на послаблення податкового зашморгу для корпорацій. Розвиток таких трендів спостерігається вже кілька місяців: податкові пільги отримали страховики, комунальні та судноплавні компанії. Весь зміст податкових реформ полягає у зниженні податків в обмін на інвестиції. На наступному тижні влада США збирається доповнити парад податкових пільг податковим вирахуванням для корпорацій на наукові розробки.
Що це все означає для України?
По-перше, таке позапланове покращення в США має викликати занепокоєння в Москві, бо 50-60 млрд доларів США на рік на війну для України замість запланованих 0,4 млрд доларів на фоні зниження бюджетного дефіциту – цілком реальні рішення. Тому якщо Москва, Венесуела та інші країни-члени осі зла будуть діставати адміністрацію Трампа новими «пітерськими розводками» в купі з побрехеньками про печенігів, то їм слід пам’ятати, що кошти на більш інтенсивну війну в Україні у США є, і їх цілком достатньо.
По-друге, скоріш за все адміністрація Білого Дому продовжить інтенсивний тиск на ЄС в торговельних переговорах, в т.ч. і через Україну. Чи будуть використовувати Україну як інструмент тиску на ЄС – передбачити не берусь, це може бути болісним для України, але ситуацією скористаються точно.
Втім, щоб налякати Європу однієї України схоже замало. В грудні в Конгресі з’явився законопроєкт HR 6508, який передбачає вихід США з НАТО, і це не дивлячись на те, що у вже прийнятому бюджеті США закладено фінансування присутності в Європі 76 тис. військовослужбовців США.
Основний пік в торговельному протистоянні між Європою та США припаде на січень-лютий 2026 року. Але вже зараз наслідки напруженості в цих торговельних перемовинах ми відчуваємо не тільки на зовнішньополітичному ландшафті в Україні, але і, наприклад, в підсилені євро до долара США.
Не знаю, чи хочуть в США досягти річного нульового сальдо торговельного балансу в торгівлі з ЄС. Але у разі, якщо така мета стоїть, то ціна питання вже відома – 200-250 млрд доларів на рік в формі плюса для торговельного балансу США.
Європа ж залишається перед складною дилемою: обрати безпеку, або гроші і стимулювати появу нового фюрера на Сході. Попередній аналіз показує, що в ЄС правильно інтерпретували поведінку Трампа, тому на перемовини і відправили очільника Німеччини Фрідриха Мерца. По-перше, Німеччина залишається не просто економікою номер один в Європі, але її економіка орієнтована на експорт, а по-друге, кому як ні Німеччині знати, що «новий фюрер» на Сході нашому континенту не потрібний.
