Головне досягнення переговорів - гарантії безпеки ратифікує конгрес. Іншими словами, на відміну від Будапештського меморандуму, який був політичним зобов’язанням, ці гарантії, схоже, будуть мати статус міжнародно го договору, який є обовʼязковим до виконання.
1. Якщо це так - це, справді, величезний плюс для нас. Правда, поки ми лише чуємо про загальні обриси без деталізації. Включно з тим, що в «першій редакції» США давало ці гарантії лише на 15 років. Одним словом, треба чекати остаточного документу, хоча повторюся, на словах це виглядає позитивно.
2. Я вже писав свого часу, що з приходом Кушнера, американці змінили переговорну стратегію. Вони розділили переговорні пункти на території і «все інше». Так от, зараз, схоже, це «все інше» повністю (практично повністю) погоджено з Україною. Далі американці зустрічаються з росіянами. Якщо росіяни погоджуються, Україну змусять піти на територіальні поступки. Формулювання буде знайдене.
3. Чи готовий Путін погодитися на заморозку? Я вважаю, що він тягнутиме час. І повторю те, що писав неодноразово: для нього перемога це не лише території. Це зняття санкцій і повернення в геополітику. В цьому контексті є ряд запитань на які нема поки що відповіді. По - перше, чи достатньо йому буде зняття американських санкцій, чи він вимагатиме, щоб паралельно санкції зняли і європейці (тим більше він розуміє гру Макрона, який буде рухатися саме в цьому напрямку і саме для цього 7 лютого планує зустрітися з Путіним). В цьому ж контексті стоїть питання заморожених в Європі активів.
По- друге, на сьогодні відкритим залишається питання стосунків з Китаєм, який точно не хотів би посилення присутності Америки в стратегічних для Китаю проєктах по вуглеводнях та рідкісноземельних металах.
І, нарешті, є третє питання, суто психологічне: Путін страшенно хоче знищити Україну і живе в певних ілюзіях про крихкість фронту.
4. Виходячи з вищевказаного, мені здається, що Путін спробує ще трохи потягнути час, очікуючи дива. Починаючи з 2024 року він і його оточення мислять доволі короткими часовими лагами. Тому зараз він спробує відтягнути рішення. На скільки? Відповідь дуже проста: на скільки зможе, щоб не посваритися з Трампом. Він вже перестав боятися Трампа, але, сваритися з ним, він все ще боїться. (Всі хто в коментарях писатимуть про Трампа -російського шпигуна і тому подібне будуть забанені. Пишіть це в себе чи на сторінках конспірологів).
5. Якщо РФ і США все ж дійдуть згоди, Україну змусять вийти з Донбасу. Під яким соусом поки неясно, але формулювання буде придумано. На жаль, схоже, що нас готують до референдуму ( точніше це буде якийсь плебісцит) з відносно розмитими формулюваннями.
На сьогодні, суспільство розділене по питанню проведення такого референдуму (44% за, 35% проти, 21% не визначилися). Але, схоже, рішення про референдум є таким, що обговорюється, як пріоритет. Тим більше, що в Раді, для ратифікації такого договору невідомо чи будуть зібрані голоси. Хоча справа Кіселя, безумовно, зробить частину парламенту більш слухняною.
