За чотири роки великої війни Україна отримала ресурс, якого вистачило б на побудову другої Польщі або Південної Кореї. Понад 180 мільярдів доларів допомоги, тисячі тонн обладнання, ешелони гуманітарки. Але замість енергетичної децентралізації ми маємо генератори на дачах чиновників, замість бетонних фортифікацій — фіктивні фірми-"прокладки", а замість прозорого забезпечення фронту — "волонтерські" схеми, що ведуть у високі кабінети. Моє аналітичне дослідження про те, куди зникли мільярди, і чому, маючи все, ми продовжуємо просити про все.
Зниклий бюджет відновлення: Де наші 180 мільярдів?
Коли історики майбутнього будуть вивчати українську війну, вони спіткнуться об один незручний парадокс. З одного боку — героїчний опір нації. З іншого — безпрецедентний фінансовий дощ, який пролився на країну, але так і не зміг загасити пожежу дефіциту. За даними Кільського інституту світової економіки та внутрішніх звітів донорів, сукупний обсяг допомоги Україні (військової, фінансової та гуманітарної) за період 2022–2025 років перевищив 180 мільярдів доларів.
Щоб ви розуміли масштаб: це майже річний ВВП України довоєнного зразка. Це гроші, за які можна було б не просто відновити, а наново побудувати енергосистему, створити замкнений цикл виробництва боєприпасів і перетворити кордон на неприступну фортецю. Але реальність 2026 року — це графіки відключень, дірява оборона на півночі та безкінечні збори у соцмережах на те, що мало б лежати на складах.
Депутати та урядовці люблять повторювати мантру про те, що "партнери дають мало". Але правда в тому, що значна частина того, що дають, розчиняється в "бермудському трикутнику" між митницею, складами та фіктивними фірмами. За словами заступника міністра оборони, в певний момент лише 10% від необхідного доходило до адресата. І хоча ця фраза стосувалася зброї, вона ідеально описує ККД всієї державної машини: 10% — на справу, 90% — на "усушку", "утруску" та корупційну ренту.
Енергетика: Генератори для еліти та схема «Мідас»
Найцинічніше мародерство розгорнулося там, де люди найбільш вразливі — у теплі та світлі. Енергетика перетворилася на закритий клуб для збагачення, вхідний квиток у який коштує 10-15% відкату.
Операція «Мідас»: Як доїли атомну енергетику
У листопаді 2025 року НАБУ та САП нарешті наважилися назвати речі своїми іменами, запустивши операцію «Мідас». Слідство викрило злочинну організацію, яка фактично приватизувала державні закупівлі в енергетиці. Схема була примітивною до геніальності: підрядники НАЕК «Енергоатом» мали платити 10-15% «відкату» за те, щоб просто отримати оплату за вже виконані контракти.
Ключовою фігурою в цій схемі називають Тимура Міндіча — бізнес-партнера Володимира Зеленського та співвласника студії «Квартал 95». Той факт, що Міндіч встиг залишити країну за лічені години до обшуків, свідчить про повну інтеграцію корупційної вертикалі з правоохоронною системою. Поки українців закликали економити кожну кіловат-годину, наближені до Офісу Президента люди вимивали сотні мільйонів з рахунків стратегічних підприємств.
Одеський «генераторний» слід
Гуманітарна допомога, яку нам передавали Японія та Європа, часто не доходила до лікарень та пунктів незламності. В Одесі вибухнув скандал, який став символом цього явища: потужні генератори, передані міжнародними партнерами, знайшли не в реанімаціях, а в ресторані Vinobroteria та на автомийках, пов’язаних з оточенням мера Геннадія Труханова.
Поки одесити сиділи без світла по 18 годин, елітні заклади працювали на «гуманітарних» кіловатах. Збитки лише по одному епізоду оцінили в 7 мільйонів гривень. Це не просто крадіжка — це пряме мародерство під час війни.
Когенерація, якої немає
Ще один приклад — когенераційні установки (міні-ТЕЦ), які масово передавали USAID та інші донори. Вони мали стати основою енергонезалежності міст. Але реальність інша:
Обухів: Дві установки від USAID стоять без діла майже рік через відсутність проектної документації та бюрократію.
Полтава: Шість установок змонтовані, але не запущені вчасно.
Київ: Закуплені містом установки застрягли на етапі «підключення», хоча гроші сплачені.
Саботаж запуску цього обладнання вигідний тим, хто заробляє на ремонтах старих мереж та закупівлі палива за завищеними цінами.
Сонячні станції-привиди
Апофеозом цинізму стала справа про «зелений тариф» на окупованих територіях. Держава продовжувала платити сотні мільйонів гривень сонячним станціям, які перебували в окупації в Запорізькій області і, ймовірно, не постачали енергію в українську мережу. Серед фігурантів — ексзаступник голови Офісу Президента Ростислав Шурма. Гроші йшли з бюджету воюючої країни фактично в нікуди, осідаючи на рахунках компаній, близьких до влади.
Оборона: Кров, дрони та 50% «накрутки»
Якщо в енергетиці крадуть комфорт, то в обороні крадуть життя. Корупція у військових закупівлях досягла масштабів, які неможливо списати на «помилки».
«Золоті яйця» та браковані міни
Скандал з яйцями по 17 гривень був лише вершиною айсберга. У 2025 році прокуратура повідомила про розслідування щодо постачання неякісних мінометних мін на суму майже 3 мільярди гривень. Приватна компанія отримала аванси, вивела гроші, а на фронт поставила боєприпаси, які не вибухали або розривалися в стволах, вбиваючи наших солдатів.
Дронова схема: Як списати «повітря»
Тема дронів — це окремий клондайк. З одного боку, держава звітує про мільярдні виділення на БПЛА. З іншого — військові продовжують збирати на дрони в соцмережах. Чому?
Закупівлі: Державні структури (Держспецзв'язку) закуповують дрони повільніше і дорожче за ринок. НАБУ розслідує розкрадання десятків мільйонів на цих тендерах.
Списання: Існує схема «списання» дронів, які існують лише на папері. Командири нижчої ланки у змові з постачальниками або нечистими на руку волонтерами підписують акти про втрату дронів у бою (спрощена процедура дозволяє це робити за двома документами). Реально дрони або не доїжджають, або продаються «наліво», а гроші діляться. «Відкат» на дронах та РЕБ може сягати 30%.
Бронежилети в «Епіцентрі»
Історія, яка мала б поховати репутацію багатьох: бронежилети, виготовлені Львівським Оборонним Кластером безкоштовно для фронту, з'явилися у вільному продажу в мережі «Епіцентр». Слідство встановило, що партію в 1000 жилетів «перехопили» ділки. Власники гіпермаркетів відбулися переляком, переклавши вину на постачальників, але факт залишається фактом: те, що люди робили руками для порятунку життів, стало товаром на полиці.
Гуманітарний конвеєр: Вагони в нікуди і система «Шлях»
Запорізький бермудський трикутник
У перші місяці війни Запоріжжя прийняло сотні вагонів гуманітарки (389 залізничних вагонів, 220 фур). Куди вони поділися? Слідство НАБУ підозрювало топ-чиновників ОВА — Олександра Старуха та Злату Некрасову — у створенні схеми, за якої допомога не доходила до людей, а опинялася на полицях супермаркетів («АТБ», «Сільпо»). Попри гучні обшуки та знайдену «чорну касу», справа заглухла. Фігуранти продовжують демонструвати розкішне життя в Instagram, поки переселенці стоять у чергах за хлібом.
Лвівські аптечки-привиди
Журналісти NGL.media виявили зникнення 10 тисяч тактичних аптечок IFAK вартістю 33,6 млн грн, які приїхали зі США для ЗСУ через Львівську ОВА. В адміністрації просто «не помітили» зникнення цілого контейнера.
«Шлях» для ухилянтів
Система «Шлях», створена для волонтерів, стала годівницею для чиновників Львівської та інших ОВА. Тисячі чоловіків виїхали під виглядом водіїв за листами від фейкових фондів і не повернулися. Ціна питання — від 3 до 7 тисяч доларів за «квиток на втечу». Це підриває довіру до справжніх волонтерів, яких тепер на кордоні перевіряють як злочинців.
Офіційні паразити: Тіньова сторона великих фондів
Ми звикли вважати волонтерів святими. Але великі гроші спокушають усіх. Діяльність найбільших гравців — United24, фондів Притули та інших — викликає дедалі більше незручних запитань. Платформа United24, ініційована президентом, зібрала сотні мільйонів доларів. Проте ці кошти йдуть на рахунки міністерств, де зникають у загальному казані непрозорих держзакупівель. Критики називають United24 піар-проектом Банкової, який монополізував міжнародну допомогу та дозволяє владі контролювати фінансові потоки в обхід парламентського нагляду і майданчика Prozorro.
«Спартани» Притули
Фонд Сергія Притули потрапив у скандал із закупівлею британських БТРів Spartan. Розслідувачі та експерти вказували, що ціна закупівлі була суттєво завищена порівняно з ринковою. Фонд пояснював це «логістикою» та «станом техніки», але осад від того, що на народні гроші могли купити більше, залишився. Коли збори йдуть на сотні мільйонів, навіть невелика «дельта» перетворюється на статки.
Паразитування на донатах
Схеми з «волонтерськими» зборами працюють і на низовому рівні. Шахраї (а іноді й реальні волонтери, що «скурвилися») відкривають збори на дрони, які потім списують через знайомих командирів, або купують найдешевше китайське сміття, залишаючи різницю собі. Відсутність єдиного реєстру та контролю перетворює благодійність на бізнес.
Висновок: Держава, яку вкрали
У 2026 році ми стоїмо перед гіркою правдою. Україна отримала історичний шанс — ресурс, якого вистачило б на побудову «Східноєвропейського Тигра». Але цей ресурс був «освоєний» старою кланово-олігархічною системою, яка лише змінила обличчя на більш патріотичні.
Внутрішній фронт мародерства — це:
Енергетичний шантаж: 10-15% відкату за кожен контракт в атомній енергетиці та вкрадені генератори.
Гуманітарний цинізм: Зниклі вагони допомоги та продаж безкоштовних бронежилетів.
Оборонна корупція: до 500% накрутки на дронах і мінах, що не вибухають.
Поки хлопці в окопах чекають на дрон, хтось у Києві замовляє шампанське в ресторані, який світиться від «гуманітарного» генератора. Доки ми не відкриємо цей внутрішній фронт і не почнемо саджати мародерів (а не просто звільняти їх), перемога залишатиметься недосяжною мрією. Бо неможливо наповнити діряве відро, скільки б мільярдів туди не лили партнери.
Як збиреш це всі дані до купи - то так паскудно стає на душі, невже окрім народу простого нікому не потрібна процвітаюча українська держава?..
