Ситуація в зоні БД у режимі тиші.Поки ми всі чекаємо на чергові хороші новини від Третього армійського корпусу, а вони будуть, хочу зауважити, що у РОВ значно погіршилася ситуація ще на цілій низці ділянок у зоні БД.
Зокрема, на Харківщині, окрім "Хартії", що тисне на Дворіченський плацдарм та витісняє противника не тільки із зон Крейдяного та Коробочкіного, а й у самому Двурічному, були покращені позиції СОУ в районі Вовчанських хуторів. Особливо це стосується зони ботанічного заказника "Вовчанський" та Сіверськодонецький.
У Донецькій області для противника почала змінюватися не на краще ситуація на східному фланзі Слов’янсько-Краматорського плацдарму, у зоні від Піскунівки до Рай-Олександрівки. Вкрай позитивна тенденція на південному березі Сіверського-Донця в районі "Крейдової флори".
На Константинівському напрямку противник втратив ініціативу в питаннях обходу міста по флангах, зокрема, застряг у районі Хрущовського ставка та Новодмитрівки. На цьому тлі СОУ не тільки продовжують контролювати північні райони Константинівки, а й продовжують контратакувати в центрі міста.
На Добропільському напрямку почалися події, що до болю нагадують те, що ми бачили в серпні-вересні 2025-го, коли російська 51-а ОВА спробувала прорватися до Добропілля і в результаті зазнала найважчих втрат. Саме тоді гасити "пожежу", що спалахнула на цьому напрямку, було доручено Михайлу Драпатому. Дії того періоду дозволили значно уповільнити просування противника, і зараз 1-й АК НГУ Дениса "Редіса" Прокопенко вже провів зачистку в районі Торського та створив низку неприємних ситуацій для РОВ на фронті протяжністю 35 км. Гадаю, незабаром ми й про це почуємо.
При цьому, абсолютно непомітно для нашого інформаційного простору, пройшла операція "Аудит", проведена підрозділами 40-ї ОБр МП у Донецькій області, що дозволило розширити зону контролю СОУ на 5,6 км². Звісно, на тлі сотень квадратних кілометрів досягнення "Трійки" виглядає незначним, але це надзвичайно важка праця, детальне планування та заділ для розвитку ініціативи. "Трійка" зараз виконує колосальну й фундаментальну роботу, але давайте, шановні журналісти та телеканали марафонського пулу, не забувати й про інші підрозділи, які досягають успіхів у найскладніших зонах БД.
Але, як мені здається, не меншою інтригою, ніж вихід командувача 3-го АК бригадного генерала Андрія Білецького з черговим офіційним звітом за підсумками 4-го сезону "Вівальді", є очікування висвітлення подій у прикордонній зоні Донецької, Запорізької та Дніпровської областей, на ділянці фронту протяжністю 70 км.
Тут у противника явно намічається колапс.
Противник втрачає контроль над важливим переїздом на трасі Н-15, по обидва береги річки Мокрі Яли.
Після того як РОВ були витіснені за межі Новопавлівського лісу та Дібровського заказника, вони опинилися в вкрай вразливому становищі по обидва береги Воронної, з вельми неприємними для оборони рельєфно-ландшафтними особливостями місцевості. Не приховую, не здивуюся, якщо незабаром ми побачимо окупантів, які ховаються в руїнах Великої Новосілки, намагаючись використовувати річки Мокрі Яли, Кашаглач і Шайтанку як природні лінії оборони.
Не краща ситуація у противника в міжріччі Янчул-Гайчул. Тут також чиниться тиск на їхні позиції вздовж берегів, і якщо просяде фланг по Великій Новоселці, тут все почне розвалюватися набагато швидше, ніж можна собі уявити.
На Оріхівському напрямку противник досить інтенсивно намагався в останні тижні перейти в режим шаленого штурмовика, маючи намір інфільтрувати своїх камікадзе в обхід Малої Токмачки та Новоданилівки. Не вийшло. Вийшло так, що українські підрозділи противник почав фіксувати в районі "рабочки".
Також 58-й ОВА не вдається відновити контроль над більшою частиною Степногорська та північними районами Плавнів, хоча вони зберігають стабільний контроль над 3-м мікрорайоном. Чимало сил 58-а ОВА кинула й на збереження контролю по трасі 08-12 від Степового до Щербаків.
Тобто, говорити про достатню кількість сил і засобів у ГВ "Дніпро" для масштабних операцій – не можна, їх немає. І як тільки вони будуть вичерпані, почне розвалюватися й ця ділянка.
А тому жовтень, у режимі тиші, видається не менш інтригуючим, ніж будь-який інший місяць цього року, а можливо, навіть більше.
Спостерігаємо! І не посипаємо голову попелом. Попіл на голову повинні сипати на Фрунзенській набережній.
Далі буде!
