На ефірах регулярно перетинаюся з спікерами, які працюють на ОПЗЖ. Там же дуже неоднорідна сила й є не лише медведчуківські, у тих узагалі дна не знайти, весь час у процесі буріння. Але є ще купа течій: льовочкінські, бойківські, столарівські. Для останніх узагалі - жодної ідеології, тільки бізнес. Інші частенько: і нашим, і вашим, а ще за совком поностальгіювати. Тому каналами ходять чимало доволі спокійних їхніх представників, ті ж Олексій Якубін чи Олександра Решмеділова, а також і кінчені відморозки, як, наприклад, Герман. Це я не говорю вже про купу депутатів, яких допускають в ефіри.
І за ними цікаво стежити, бо це своєрідний барометр деяких важливих альянсів у країні. От згадайте початок минулого року. Ще до атаки на медведчуківські канали. Тоді з боку слуг пішли тези про хороших та патріотичних хлопців з ОПЗЖ. Найбільше відзначилися Арахамія з Арєстовічєм. Але мало хто згадує, що спікери від ОПЗЖ говорили те саме на адресу влади. І одні, й інші при цьому уникали згадок про Медведчука. А потім його з Козаком почали щемити. І жодного реального спротиву від його партії. Тільки Шуфрич протестував, так він же вірний соратник "кума". А інші лише обережно так: "Нєхорошо оно как-то", і все. Я тоді розвідав ситуацію по старих контактах і розповів про узгоджений Москвою план зближення слуг Зеленського й Оппі за Жоппі. Але Медведчук для цього був занадто токсичним, тому в Кремлі погодили його відхід з України з подальшими провадженнями навздогін. А ці дві антидержавні сили мали злитися в любовному екстазі та з загляданням у свинячі зіниці пуйла.
І тоді основний партнер Медведчука Козак реально відбув до Москви, а Медведчук вирішив не здаватися. Якби це не була така ворожа до України персона, то подібна стійкість мені б навіть сподобалася. Пригадуєте ту авантюру, коли ГПУ написало підозру й чекало два тижні, доки Медведчук виїде з країни (у них ноль фантазії - так само все розіграли і з Порошенком). А він не їхав. І підозру не вручали. Аж з Кремля гримнули. Тоді Медведчук ніби зник, а Марченко почала постити знимки ніби їхнього відпочинку на яхті біля Хорватії. Венедіктова оголошує підозру, а Медведчук, виявляється в Києві й приходить в ГПУ з кількома своїми соратниками. А до такого сценарію ніхто не був готовий. Ні влада (бо з пуйлом узгодили, що репресії тільки заочно), ні в ОПЗЖ. Там спершу за ним прийшли лише пару найближчих: Шуфрич, Німченко ще кілька. Але, коли зрозуміли, що він цей раунд політично виграв, а в Москві також оцінили "красоту гри", на суді вже були Бойко з Льовочкіним - основні промоутери ідеї союзу із слугами, але без Медведчука. А далі і всім іншим довелося знехотя висловлюватися на його підтримку. Тоді для зеленої опи виникла проблема, бо союз із ОПЗЖ вони вже готували, а союз із Медведчуком, особливо після купи заяв проти нього, явно був би перебором. Справу поставили на паузу. (Закінчення нижче).
І ось зараз, на фоні процесів проти Порошенка, заграла стара пластинка. Я ж згадував: прислухайтеся до заяв спікерів ОПЗЖ, там дисципліна ще краща, ніж у слуг. І згадані вище помірковані, і одіозні (як Герман, але не тільки вона), й нардепи (той же Шуфрич) виступили із абсолютно однотипними заявами й коментарями. Раніше їм хоч свободу інтерпретації залишали, а зараз змусили дослівно визубрити, щоб нічого не пропустити. Суть наступна: Порошенко поганий і боїться переслідування, тому робить усілякі шоу, на відміну від Медведчука, який чесно й спокійно виконує всі судові й слідчі приписи. А влада поступає правильно, бо треба розібратися в злочинах папєрєдніков. І взагалі, при чому тут Зеленський? Це ж виносить рішення найдемократичніший та найнезалежніший у світі український суд. І щось подібне від декого з цих спікерів (маю на увазі раптову підтримку Зеленського та його влади) я уже чув рік тому. Мені тоді ледь щелепа на Прямому на стіл не впала, коли інтелігентний Олексій Якубін (у мене з ним та з Олександрою Решмеділовою, попри ідеологічні розбіжності, цілком хороші людські стосунки) почав аж надто відверто й неприродньо відпрацьовувати тезу про правильну владу й нехороших опозиціонерів, які її атакують. Те саме сталося й позавчора на Київ Лайф у ще одному спільному ефірі.
Тепер про висновки. На фоні безперервних атак на Порошенка та дикої за своєю агентурністю заяви Зеленського зразу після зустрічі з Блінкеном відверто бачимо російські впливи на Зеленського. Він з усіх сил пробує виправдатися перед Пуйлом і йому догодити, хоча його оточення та рядові виконавці вже відверто цього бояться та хочуть підігрувати США. І зараз на замовлення Кремля знову повернулися до старої ідеї про не оголошену й неформальну, але все ж коаліцію з ОПЗЖ. Це необхідно й для збереження голосів на важливі закони, оскільки при такому перебігу подій у двох дружніх до слуг групах може пройти розкол - там не всі на таке готові, ба, навіть більшість може піти в категоричну відмову. І різниця з минулим роком тільки в гіршу сторону - бо тоді Медведчука вважали неприйнятно токсичним. А зараз уже сприймають, як прийнятний варіант та активно відбілюють. Отака агентурно-проросійська баєчка вимальовується в нас.
