Так склалося, що за гарячими слідами не встиг щось написати про вчорашнє міжнародне ганьбисько - мусив їхати на довгий ефір у Ганапольського. Там трохи про це висловився, а вернувся вже пізно ввечері. А сьогодні дивлюся - ви все так красиво розклали по папках з історією хвороби, що нічого й добавити. Лише реальний сором за країну, в якій таку бридоту змогли обрати президентом.
Хіба коротко в підсумку: воно тупе й інфантильне, але "дорожню карту" виконує вправно. А в ній чіткий план:
- Воно хоче зустрітися з Пуйлом, але так, щоб опісля можна було ще повернутися до України. Те, що Путін у силу своїх звичок не бажає з ним бачитися, доки воно не виконає попередніх паризьких обіцянок, його дуже засмучує. Тому він прозоро посилав сигнали. А ще, знаючи образливість Путіна, усіляко уникає негативних висловів про нього персонально та про Рашу і їх агресію в Україні.
- Путін і Раша для нього й далі не вороги, а війна - досадне непорозуміння, яке лише воно може виправити.
- Усі, хто зараз активно допомагають Україні зброєю та жорстко пресингують Рашу, є противниками. І Байден набагато гірший ворог за Путіна. Гіршим або десь на рівні Байдена ворогом є ще Порошенко. Він навіть підсвідомо в напрацьовані тези всовує згадки про Порошенка в стилі своїх перших місяців на посаді.
- Риторика й дії і надалі будуть провокативними й ітимуть по наростаючій. Воно хоче викликати в США відторгнення і збайдужіння, але боїться різко переступати межу, щоб не нарватися на Майдан в Україні та на санкції в США. Але з кожним місяцем ставатиме все гірше, якщо Байден не рубане жорстко по ближньому оточенні. Навіть журналісти помітили й відмітили, що воно десятки разів звинуватило й покритикувало байдена, але жодного разу Путіна. Така поведінка вже викликала збурення в США, сенатори вимагають оприлюднити останню розмову Байдена з Зеленським. Неадекватність Зеленського в Америці вже сприймається, як доконаний факт, але ще не ясно, якими будуть висновки й рішення адміністрації (можуть піти діаметрально протилежними методами). Але просто замовчувати проблему, як це спробував зробити Білий Дім, уже скоро буде неможливо.
- Щодо європейських партнерів, то він цілком свідомо руйнує підтримку України. Я вже багато про це писав, не буду повторюватися. Головне (і цілком усвідомлене) завдання змусити їх відійти й не заважати йому шукати порозуміння з Пуйлом.
- Ігнорування польських журналістів відразу після візиту до Польщі - це не прокол протоколу й пресслужби. Це свідомий демарш. У нього знали, що поляки на це болісно відреагують. І це було свідоме нівелювання наслідків хоч і порожнього, але корисного символічно для нас і неприємного для Москви візиту. А ще дрібна "помста" Дуді, який йому жорстко вказував на неприпустимість репресій проти опозиції.
- Ставлення до НАТО, як до чогось нав'язаного Порошенком, що потрібно максимально дискредитувати перед населенням (це недавно засвітив слуга Мазурашу) вже проривається геть неприховано.
- Еволюція відпочиває, навпаки, пішов глибокий регрес. Спосіб висловлюватися, безуспішні спроби сформулювати думку, максиму 30-40 секунд більш-менш зрозумілого тексту, а потім повний хаос, свідчать про те, що ми говорили ще до виборів - явна наркотична залежність і дуже погані наслідки. Зараз він навчився щось трошки розуміти, але висловлюватися і стримувати політ емоцій йому вже важче, ніж два роки тому.
- Ситуація навколо заяви, що якщо його захочуть скинути, та Путін захопить Україну - це як явка з повинною. Хоча з певністю сказати, чи така тактика поведінки обох карликів є обумовлена через посередників, чи використовується за замовчуванням, поки не беруся. Цю тезу запускали й раніше окремі слуги, а я називав Пуйла головним гарантом та опорою влади Зеленського взагалі набагато давніше. Але то були просто твердження чи опосередковані докази. А зараз випалив сам. Не думаю, що цю тезу йому написали, пройшло по Фрейду.
- З попереднього пункту висновок, що воно реально й дуже сильно боїться і все менше вірить у вірність усіх своїх псів і лакуз, перетворюється на закомплексованого злого карлика, який усе більше боїться зовнішнього світу. Найстрашніше те, що коли він остаточно визначиться, що Путін - єдиний порятунок для нього, то буде готовий на будь-яку зраду, десь, як Лукашенко після фальсифікованих виборів. Янукович зміг написати звернення до Путлєра лише під контролем рашистських спецслужб на території Раші. А цей психологічно майже готовий до такого навіть зараз.
