Корумпована тоталітарна Росія не може мати по сусідству успішну демократичну державу Україна. Якщо Україна досягне успіху, росіяни почнуть задавати питання, куди поділися трильйони доларів надходжень від нафтових і газових багатств, які Москва більше 20 років спрямовувала на банківські рахунки призначених Кремлем олігархів. У цьому одна з причин нападу Російської Федерації на Україну.Ситуація для України ускладнюється тим, що Путін вірить, що ні Сполучені Штати, ні увесь колективний Захід не наважаться вводити свої війська на українську територію для того, щоб допомогти українцям зачистити свої землі від навали московських зайд. Він переконаний у тому, що ніхто не буде вести відкриту війну з ядерною державою, якою є Росія.
На жаль, в західному світі знаходяться новітні Чемберлени, які прикриваючись гаслом – поганий мир на умовах Москви все ж краще, ніж війна, намагаються розхитати єдність і монолітність західної антипутінської коаліції.
Італія і Угорщина закликають Київ до перемир’я з Путіним саме в той час, коли передача Сполученими Штатами Україні новітньої зброї надасть Україні шанс переломити ситуацію на фронтах російсько-української війни на свою користь.
Дехто на Заході так боїться початку Третьої світової війни, що не здатен зрозуміти, що вона по-суті вже почалася 24 лютого 2022 року, саме у той момент, коли російські терористичні війська втупили на територію України. Не бачити цього означає дати Кремлю фору підгодовуватися до розширення своєї агресії на сусідні з Україною держави.
Путін здатен легко піти на найруйнівніший конфлікт в історії людства, і тут головне не показати, що хтось може його боятися чи готовий відступити, бо це лише підштовхне його до спроби різко активізувати свою агресію.
Російська Федерація повільно, але невідворотно втрачає свої військові і фінансові ресурси, проте кремлівський стариць, який вже давно заслуговує мотузки, розраховує на те, що Захід не буде довго твердо триматися, і що не тільки Угорщина під керівництвом розкольника Європи Віктора Орбана, в подальшому вважатиме, що війна Росії в Україні їх не стосується.
Невідомо скільки ще має пройти часу, щоб в США і Європі усвідомили, що без прямого втручання Заходу війна за повернення України до кордонів 2014 року може виявитися занадто затяжною. Вже зараз потрібно думати про відкриття Другого фронту, на якому у протистояння з військами Російської Федерації вступили б війська наших союзників.
Першим кроком до цього може стати деблокування Чорного моря для проходу кораблів з українським зерном. Велика Британія в цьому питанні налаштована дуже рішуче. Тому вона та ті держави, котрі вже виявили бажання підтримати цю акцію, здатні покласти початок витісненню рашистів з українських територій, де вони, як їм здається, закріпилися назавжди.
Путін вважає, що йому вдасться замотати ситуацію по часу, і проведенням терору на окупованих Росією землях України, залякати українців та примусити їх здатися на волю московського агресора. Водночас від боїться переростання страшного кривавого військового конфлікту в Україні у глобальну війну, в своєрідний Хрестовий похід держав цивілізованого світу проти антихристного путінізму.
Диктатор чудово розуміє, що тут йому нічого не світить і робить спробу закріпити за Москвою вже загарбані території, думаючи, що виснаживши Українську державу і нищачи її інфраструктуру він отримає стратегічну перевагу для того, аби Київ визнав свою поразку. В той час, коли Москва сама дуже близька до поразки, оскільки західні санкції виявилися не настільки “корисними” для російської економіки, як це починаючи з окупації Криму, постійно проголошував Путін.
Росія сама себе вивела за межі легітимності. Не може бути визнання масових вбивств мирного населення та навмисного руйнування цивільної інфраструктури в Україні. Путінський режим повинен бути знищений. Найбільшою загрозою в протистоянні з збожеволівшим агресором є відсутність німецької і французької готовності продемонструвати свою північноатлантичну єдність в разі виникнення реальної небезпеки для однієї чи декількох держав-членів НАТО.
Якщо Російська Федерація вторгнеться в Литву, Латвію чи Естонію, то існують сумніви, що Німеччина і Франція підтримають свої зобов’язання щодо НАТО за статтею 5. Тож для Берліна і Парижа було б більш стратегічно вигідно, коли Захід зможе зупинити Росію в Україні, бо тоді їм не доведеться демонструвати, що вони не готові вступати у відкрите військове протистояння з Москвою.
Європейський союз ніяк не може прийняти остаточне рішення щодо припинення закупівлі російських енергоносіїв, навіть коли вони знають, що фінансують війну Росії з Україною. Нещодавня пропозиція президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про фінансову допомогу Україні в розмірі 9 мільярдів євро – це дрібні гроші у порівнянні з тим, що ЄС перечислює Путіну, а це, на мій погляд, показує, кому йде їхня реальна допомога.
Європейці все ще сподіваються умиротворити диктатора, не розуміючи того, що всі наслідки геноциду українців – смерті, страждання і руйнування вже на порозі Європи.
З Путіним неможливо домовитись про врегулювання конфлікту, адже він і його подільники прямо знову і знову заявляють, що країни західної демократії мають бути переможені. Вся реальна політика Кремля, етика, дипломатія і логіка – усі вони ведуть саме до цієї цілі. Тому, коли ви стикаєтеся з кимось, хто має намір убити вас, ви повинні чинити опір будь-якими засобами, які є у вашому розпорядженні.
Нинішня Росія має терористичний досвід неспровокованих вторгнень в суверенні країни та жахливої жорстокості стосовно мирного населення. Путін зараз своєю агресією в Україні провокує світову продовольчу кризу, і якщо він зрозуміє, що не отримає на це адекватної відповіді, то в Кремлі вирішать, що використовуючи силові методи, можна отримати від Заходу все, що завгодно.
Війна Росії в Україні відкриває виняткову можливість для Сполучених Штатів, НАТО і Європи знищити Російську Федерацію політично, економічно і військово. Це унікальний шанс назавжди позбутися московської загрози, і він не для слабкодухих, чи тих у кого ще залишаються залишкові рудименти співчуття до кремлівських воєнних злочинців. Україна чинить спротив загарбникам з максимальною енергією, тому допомога українцям також мусить бути максимально можливою.
Незважаючи на те, що у Путіна немає жодних шансів перемогти у цій несправедливій та підлій війні, і падіння його режиму залишається лише питанням часу, він з маніакальною упертістю продовжує вести свою країну до економічного, політичного та соціального розорення. Тиран просто бореться за свою поразку, і зупинятися на півшляху до неї зовсім не збирається.
І коли в Франції і Італії починають звучати голоси про відмову України від частини своїх територій задля “миру” з Москвою, то щоб показати наскільки “життєвою” є концепція умиротворення кремлівців на таких умовах, чому б не запропонувати їм провести переговори про суверенітет Росії над Корсикою та Сицилією.
В світі уважно стежать за тим, що відбувається в Україні. А якщо гіпотетично уявити, що Путіну вдалося перемогти, то відразу ж Пекін наважить на свій наступний крок – “возз’єднання” Тайваню з Китаєм. А підбадьорений цим Сі Цзіньпін розпочне реалізацію своїх нових забаганок: після Тайваню розширити свій контроль над Південно-Китайським морем аж до території В’єтнаму. Не забуде, в такому випадку, Китай і про свої давні територіальні претензії до Індії.
На жаль, і досі дехто в Європі несерйозно сприймає небезпеку від вторгнення Росії в Україну. Таке самозаспокоєння щодо намірів диктатора, може вилізти боком для тих, хто мріє торгувати з РФ замість того, щоб зрозуміти, що відгородитися від агресії Москви не вдасться нікому. Хоча, водночас, світ спостерігає і вивчає уроки російсько-української війни, плануючи, що він зможе і буде робити в майбутньому.
Але навіть якщо ви вирішили поготувати крокодила, це зовсім не означає, що він всерівно не буде шукати можливості з’їсти вас. В цьому сенсі важливим є не те, на що заслуговує Путін, а чи готовий колективний Захід його перемогти. Якщо вільний світ цього не зробить, то він з’їсть усіх, одного за одним. Так розширюються імперські держави і це реальна загроза.
Нарешті потрібно зрозуміти, що це не просто війна, це війна українців за свою незалежність від новітньої Російської імперії, свою ідентичність і за свої життя.
І якщо Путіна, як лідера Росії, яка запланувала і розпочала вторгнення в іншу країну, не притягнуть до суду за скоєння військових злочинів, світ не тільки збожеволів, але й запрошує всіх інших геополітичних збоченців до нових і ще гірших воєн. Наступною з яких цілком може бути ядерна війна. Тому важливо створити умови, за яких будь-які вторгнення на території незалежних держав будуть невідворотно жорстко покарані.
Необхідно змусити Росію вивести свої війська з України, а потім зобов’язати її відшкодувати збитки, завдані українським громадянам, майну, установам та інфраструктурі.
Умиротворення тоталітарних націй – розпалювачів війни, таких як Росія, ніколи не спрацює. Це лише накопичує ще більше проблем на майбутнє. Після поразки Російська Федерація мусить стати без’ядерною державою, яка вже ніколи більше не буде спроможною загрожувати своїм сусідам і світу.
Фінансовий хаос, який насувається на Росію, буде надзвичайно руйнівний для її економіки. Якщо метою Путіна є перетворення Російської Федерації на Північну Корею, можна сказати, що він успішно досягає поставленої цілі.
Але якщо він продовжуватиме війну в Україні і далі, то може прийти час, коли росіяни будуть з заздрістю дивитися на “відносно благополучне” життя північнокорейців.
Оскільки, за певних умов Пхеньян, ще може виторгувати для себе продовольчу допомогу від цивілізованого світу, а Москва, поки вона вестиме загарбницьку війну в Україні, в разі повного краху російської економіки, не матиме жодного шансу отримати продовольчий транш – “ніжки Байдена”.
