Такі візити – передвісники хороших новин та ефективний спосіб привернути увагу європейських виборців та західних ЗМІ до України в конструктивному контексті. Всі троє – не найкращі комунікатори та не професійні оратори.
Драгі перше інтерв'ю за останній більш ніж рік дав як раз щодо України кілька днів тому.
Він не особливо публічний, а значна частина медіа в Італії дуже проросійсько налаштовані. Й потрібно чимало часу, щоб викинути все те кремлівське сміття з мізків. Проте сам Драгі – друг України та сильний лідер, який неймовірними складнощами, але переконує італійську коаліцію чинити опір Росії разом з нами.
Стиль спілкування Макрона складний. Деякі висловлені ним ідеї не одразу зрозумілі, через що зачасти критикують його за те, що слухачі самі додумали, а не за те, що він мав на увазі насправді. Його вислів перед виборами «хочу розізлити невакцинованих» – більш ніж доступно показує провальність його комунікацій.
Тому і є деякі нерозуміння нами його висловлювань. Проте Франція постачає Україні багато важливої зброї та вона разом з Німеччиною є найбільшими донорами фондів ЄС, з яких ми отримуємо допомогу.
Шольц – людина без емоцій. Був. До українців :)
Шольца вперше побачили емоційним кілька днів тому, коли він відповідав на чергове наше звинувачення. Він взагалі не говорить, як і більша частина німців не любить зайві слова. Але Німеччина – друг та союзник України, як би нам не здавалося зворотнє.
Приємних новин, переконана, візит принесе багато: починаючи від політичних (кандидатство), закінчуючи оборонними (зброя) та фінансовими (гроші).
Тому, для нас важливо, щоб цей візит стався. Для російсько-китайської пропаганди, звичайно, не менш важливо, щоб його не було.
Особливо враховуючи те, що і Путін, і Сі втратили (так, я впевнено кажу це в минулому часі, саме втратили, вже) трьох лідерів трьох найбільших економік ЄС.
Хоча до 24 лютого кожен з них здавався лояльним і до Москви, і до Пекіну.
Тож зараз обидва витрачають та витрачатимуть чималі ресурси, щоб силою їх розвернути. І як би вони не тужилися, це неможливо.