Настав час розрахувати повну фінансову вартість збитків від війни Путіна для Української держави. Вони мають бути обліковані та точно пораховані для подальшої компенсації.
Російська Федерація є “чемпіоном світу” з недотримання досягнутих раніше міжнародних домовленостей і фальшування нових міждержавних угод на свою користь. Москва робить вигляд, що вже нібито готова домовлятися з Україною. Але питання в тому, про що саме Путін хоче домовлятися з Українською державою? Адже знаючи, як в Кремлі люблять перекручувати, підтасовувати і спотворювати факти, можна спрогнозувати, що після закінчення російсько-української війни, Росія робитиме усе для того, щоб не платити Україні репарації.
Тому будь-які переговори про припинення війни мають розпочинатися зі згоди Росії вивести усі свої війська зі всієї території України, відшкодування збитків кожній родині, завданих воєнними злочинцями, яких Путін послав знищувати Українську державність, та повну компенсацію Російською Федерацією відбудови української інфраструктури. Путіну та його подільникам потрібно заплатити жорстку ціну за свої злочини.
Очевидно, що для виплати Росією репарацій Україні необхідні певні умови. Першою з них має стати поразка РФ, яка призведе, в той чи інший спосіб, до відсторонення диктатора Путіна від влади.
Новий російський уряд, який прийде після Путіна, буде змушений погодитися на всі вимоги України для того, щоб з Російської Федерації були зняті санкції.
Та вже зараз нам необхідно готуватися до правового оформлення процедури отримання Україною репарацій в повному обсязі. Разом зі своїми союзниками і партнерами, українці мусять отримати від Москви тверді юридичні гарантії того, що, наприклад, після зняття санкцій з РФ, вона категорично не відмовиться виплачувати Україні репарації, мотивуючи це тим, що в Росії, або у того, що від неї потім залишиться, немає економічних можливостей продовжувати це робити.
При цьому особливо чітко має бути прописаний той вразливий момент, що в разі розпаду Російської Федерації на окремі незалежні території, репарації будуть розподілятися на кожну з них, відповідно від їхніх економічних можливостей та безпосередньої участі їх населення в російсько-українській війні.
Після 4,5 місяців з початку розв’язання Росією війни, збитки України від неї вже сягають ледве не 1 трильйона доларів. Тому настав час розрахувати повну фінансову вартість війни Путіна для України.
У якості оплати, після поразки Російської Федерації, можуть використовуватися поставки російського газу і нафти. При цьому штрафні санкції мусять бути накладені і на Білорусь, оскільки диктатор Лукашенко дозволив російським військам зайти на білоруську територію, а звідти вони вторгнулися в північні області України. І також з білоруської території російські військові здійснюють регулярні обстріли України. Виплати репарацій мають розпочатися після відповідних рішень міжнародних судів.
Крім того, лукашенківська Білорусь мусить бути визнана учасником війни Росії в Україні, оскільки навіть Лукашенко, прямо чи опосередковано, якщо уважно послухати його публічні виступи, це сам визнає.
24 лютого 2022 року Російська Федерація покинула людську цивілізацію, і цей позацивілізаційний путінський проект необхідно зафіксувати, як доконаний факт.
Необхідно створити Міжнародний фонд відродження України. Першими надходженнями для його фінансування могли б стати російські фінансові активи, котрі зберігаються в банках Заходу, але їх буде явно недостатньо для відшкодування справжніх збитків, що завдані Москвою українській інфраструктурі. Тому потрібно також конфісковувати палаци, маєтки і яхти найближчого путінського оточення й олігархів, їхні літаки та приховані кошти в офшорних компаніях.
Так само варто конфіскувати всі активи і майно Росії в Україні. Хоча наперед зрозуміло, що це російське майно не здатне перекрити навіть невеликої частини збитків, які нанесла війна РФ Україні. Тому пораховано і пред’явлено Москві має бути абсолютно усе. Вартість літаків, зенітних установок, танків, бронемашин, снарядів і набоїв, що були задіяні та витрачені під час протистояння з рашистами. Виплата за вивезене незаконно з України обладнання заводів, за вкрадене і привласнене собі в тимчасово окупованих українських областях зерно і продукти харчування.
Плюс за викрадені російською армією твори мистецтва, сільськогосподарську техніку, транспортні засоби, продовольство та предмети домашнього вжитку громадян України.
А також компенсації сім’ям і постійні виплати дітям загиблих у війні українських воїнів; виплата в повному обсязі за майно громадянам України, знищене терористичними військами Російської Федерації; виплата пенсій і оплата лікування та ліків українським військовослужбовцям, котрі стали інвалідами, а також і цивільним українським громадянам з інвалідністю, що втратили дієздатність після російського вторгнення; фінансування будівництва нового житлового фонду, замість знищеного під час ракетних і артилеристських обстрілів та бомбувань мирних українських міст і сіл; відшкодування не отриманих прибутків після знищення українських підприємств, заводів та фабрик; враховуючи при цьому й моральну шкоду, котру зазнав український народ під час вторгнення Росії на землі Української держави.
Необхідно зробити так, щоб населенню Росії постійно нагадували про те, яку велику ціну воно має заплатити за ведення несправедливої і злочинної війни в Україні. Щоб Російська Федерація, а це цілком можливо відрегулювати через СОТ (Світову організацію торгівлі), платила глобальний податок в розмірі 35 відсотків за увесь експорт з Росії і імпорт в Росію. І цей механізм мусить бути задіяний, як мінімум, протягом декількох наступних десятиліть. А всі надходження від цього оподаткування направити на післявоєнне відродження України.
Українська держава вже зараз, не чекаючи завершення війни, мала б звернутися до Європейського суду з прав людини з позовом про відшкодування завданих Російською Федерацією Україні збитків. А після прийняття цим Судом відповідного рішення, звернутися з проханням забезпечити виконання його рішення у справі “Україна проти Росії” – для відшкодування завданих збитків.
Тоді Європейський суд з прав людини міг би дати доручення всім європейським корпораціям, які купують газ у російської державної монополії Газпрому, відраховувати, скажімо, 35% зі своїх регулярних платежів до Міжнародного фонду відродження України. Оскільки зараз Європа щодня виплачує Газпрому близько мільярда доларів, таке вирахування, ухвалене Судом, дозволить Москві погасити свій початковий борг за війну у розмірі 1 трильйона доларів протягом наступних десятиліть. Однак, чим довше триватиме вторгнення армій диктатора Путіна в незалежну державу Україна, тим більше зростатимуть суми російського боргу. І в Кремлі це б мали усвідомити.
Що б не наважувався робити Путін далі, стратегічно Росія вже програла в Україні. І санкції щодо Російської Федерації потрібно збільшувати і збільшувати доти, поки Росія не погодиться заплатити за всі злодіяння і збитки нанесені нею Українській державі. А якщо вона затягуватиме з цими законними виплатами, то Москву потрібно попередити, що, в такому разі, їй доведеться оплатити ще й відсотки за невчасну сплату свого боргу Україні.
Росія втратила не тільки повагу всього цивілізованого світу, а й його довіру. Застосування методів імперії ХІХ століття в ХХІ столітті, путінському режиму ФСБ не принесли, і не могли принести, жодних дивідендів. А Російська Федерація мусить сповна розплатитися за усі звірства і безмежів’я, які вона застосувала в Україні. Адже манія величі російського диктатора має свою ціну, і ця ціна має бути заплачена.
Путінські терористичні банди, котрі видавали себе за російських військових, після вторгнення в Україну, – вбивали, ґвалтували і катували, пробиваючи собі шлях до окупації найбільшої країни Європи.
Потрібно, щоб в Росії чітко зрозуміли і усвідомили просту істину, – за все, що вони знищать, або підірвуть в Україні, їм, рано чи пізно, доведеться повністю розплатитися.
І це має стати стримуючим прикладом для усіх майбутніх агресорів, незалежно від того, в якій частині світу вони знаходяться, чи які політичні переконання мають.
