Кілька днів тому в українських ЗМІ з’явилася інформація, що Кремль здійснив нове призначення у тіньовому секторі керування непорозумінням під назвою «РФ». Він призначив кримінальника з тимчасово окупованої донбаської Горлівки А.Саркісяна на призвисько «Армен Горловский» так званим «смотрящим» за свинотюрмами і доручив йому створити нову ЧВК.
Експертне середовище розцінило це як спробу створити противагу ЧВК «Вагнер» Є.Пригожина, однак це припущення уявляється сумнівним.
Треба прийняти як аксіому, що Е.Пригожин і є В.Путіним - останній в умовах ймовірної «зради» держапарату, армії і силовиків утворив додатковий інструмент утримання і посилення влади. Абсолютно безпринципний і безжальний кухар має виконувати і вже виконує роль «главного опричника» поки що неоголошеного нового «русского царя» Путіна.
Але в нього є недолік - рівень «авторитетності» Пригожина в кримінальних колах через відсутність кримінального статусу нижче нуля («обіжений»), що перекриває для нього відповідні можливості. А кримінал в регіонах «РФ» наразі вирішує фактично все.
Ситуація виправлена «призначенням» А.Саркісяна, який є вихідцем з кримінального світу і може вести перемовини з його ватажками у потрібних путінській владі напрямках. Питання «ссученності» «Горловского» (згідно «воровських понятть») через його призначення владою і лобіювання її інтересів, залишиться за дужками.
То ж навіщо Путіну дві ЧВК, які здатні жорстко конкурувати між собою?
Відповідь є простою, якщо припустити, що Путін вважає крах т.зв. «РФ» і її розпад неминучим, а тому заздалегідь створює інструменти для своєчасного перехоплення влади, недопущення глибокого розпаду «федерації», її відродження і призначення себе «верховним правителем».
У такому випадку головними завданнями обох ЧВК будуть:
- встановлення силового і владного контролю у заздалегідь визначених для них регіонах, наприклад за принципом «південь-північ», або «схід - захід», а також над національними утвореннями на кшталт Татарстану або кавказькими суб’єктами, які серйозно сприймуть розпад «РФ» і оголосять власну державність. Буде цікаво, якщо території Сибіру, які наразі неофіційно передані Путіним в повне користування Китаю, не увійдуть в перелік таких земель, а оголосять «незалежність» з підконтрольністю цьому «східному тигру»;
- розшук і примусова «мобілізація» колишніх військовослужбовців ЗС РФ, які розбіжаться по домівках, створення з них «міліцейських/військових» формувань, концентрація і ремонт вцілілої військової техніки;
- імітація для Заходу масштабної «громадянської війни», головним чином, в інформаційній сфері. Звісно, відбуватиметься також безліч зіткнень конкуруючих ЧВК і місцевих бандитських формувань, під час яких чинитимуться звірства стосовно місцевого населення;
- у «годину Х» - оголошення про «примирення і об’єднання» територій, що нібито ворогували, навколо Москви і утворення «нової федерації» в кордонах «РФ» на момент її розпаду.
Саме такий розвиток подій надасть Путіну і його оточенню продовжити власне «політичне» життя і терористичну діяльність проти України. Ракетні і артилерійські обстріли українських прикордонних і тилових регіонів пояснятимуться діями невідомих «терористів» або «непідконтрольних уряду формувань» і т.д.
Привертає увагу, що питання встановлення контролю путінськими ЧВК над Білоруссю поки що чітко не визначене. З високою долею ймовірності можна припустити, що варіанти його вирішення активно обговорюються, тому що ця територія для свинорусів є солодким шматком в плані людських і продовольчих ресурсів.
Що такому розвитку подій може протиставити Україна і Захід?
Майже єдиним виходом є фізичне усунення Путіна, Пригожина та «Горловского». Схоже, що вистроювання підлих схем «життя після смерті» припиниться лише після відправлення до пекла головного планіровщика та провідних опричників.
Енді Грін
28.11.2022
