У вірменському Ґюмрі протести з вимогою виведення російських військ з Карабаху, - Вірменія виповзає з-під російської сфери впливу. Чому це важливо для України
Думку політичного бомонду чесно озвучив Арам Саркісян, колишній прем’єр країни: Вірменія має вийти з ОДКБ, щоб отримувати від Заходу по $300-400 млн щороку. Це не просто слова, бо Саркісян - соратник нинішнього глави уряду.
Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян у новорічному зверненні до народу був різким: «Наші союзники з безпеки залишили нас наодинці (у конфлікті з Азербайджаном), вирішивши залишитися пасивними спостерігачами».
Це саме глава уряду заявив Путіну в обличчя, фактично, дав зрозуміти, що готує країну до виходу з ОДКБ.
На цьому тлі Пашинян не втомлюється дякувати «країнам, які не мали перед Вірменією жодних зобов’язань, але підтримали безпеку в регіоні».
Коли восени до Єревану прилетіла Ненсі Пелосі, влада Вірменії познімала всі плакати з Путіним і дозволила мітинг за вихід з ОДКБ і союзництво з країнами Заходу. Громадську думку країни готують до зміни політичного курсу країни.
ЄС та США видавлюють Росію з безпекових та економічних процесів на Кавказі.
Євросоюз торік скерував спостерігачів на кордон між Вірменією та Азербайджаном, а США заявили про готовність допомогти Єревану в оборонній сфері. Влітку минулого року до Вірменії літав директор ЦРУ Бернс, а восени вперше за 10 років до Вашингтона прибув міністр оборони Вірменії Папікян. Держсекретар США Блінкен організував переговори між Пашиняном та Алієвим.
Раніше за підтримки США відбулися перші за 10 років переговори між Вірменією та Туреччиною. Ердоган має претензії до Вірменії та підтримує у війні свого союзника Алієва. США хочуть примирити цей трикутник й послабити позиції Росії у регіоні, яка імітує посередницьку діяльність для утримання Вірменії у своїй орбіті.
У Казахстані Захід зайшов з економічних козирів (https://t.me/orestokratiia/586), вириваючи країну з "обіймів" Москви. У Вірменії ж США та союзники концентрувалися на безпековому аргументі, який значно дієвіший.
В грудні Лукашенко зізнався, що ОДКБ може розвалитися. Вихід Вірменії з блоку потягне за собою інші виходи – Казахстан, Киргизстан і Таджикистан просто чекають зручного моменту.
ОДКБ - як альтернатива НАТО існував лише на папері, і формально возвеличував Москву як центр впливу в регіоні. Реально кремль використовував ці країни для наркотрафіку, обходу західних санкцій та ринків збуту для російського неліквіду. Розпад "паперового" монстра тепер покаже всьому світові, що РФ може впливати лише на саму на себе... Але і це не точно...
