Чого найбільше боїться колективний Захід у разі потужного занепаду або розпаду гігантського непорозуміння під назвою «Російська Федерація»?
Відповідь: попадання створених нею ядерних матеріалів та боєприпасів до «терористичних структур», хоча світу вже відомо, що головні терористичні організації світу утворені та діють під керівництвом саме Кремля.
Як примусити отой Захід до переговорів про завершення російсько-української війни на максимально сприятливих для Кремля умовах, з уникненням покарання за скоєні злочини? Додатковий фактор - спроба тиску у вигляді погроз застосувати ядерну зброю на території України призвела до протилежної реакції, Захід відповів, що РФ шкодуватиме про такий необережний крок вічно.
Відповідь: для виживання та утримання влади Путіну та його оточенню потрібно продовжити і навіть посилити ядерний шантаж Заходу, але опосередковано, показово декларуючи особову відстороненість від процесу.
Вони вважають, що рішення знайдено.
На наших очах відбувається потужна підготовка до масштабнішої спецоперації Кремля всередині РФ, яку можна умовно назвати «імітація громадянської війни».
В її рамках всі «суб’єкти РФ» отримали вказівки створювати власні ПВК. До речі, будівництво таких «армій» свідчить про усвідомлення Кремлем факту своєї поразки, неминучої владно-економічної кризи з наступним розпадом «імперії зла».
«Імітація» призначена саме для запобігання такому розвитку подій.
По-перше, вона дозволить Путіну зберегли особисту владу і не допустити виходу зі складу імперії ключових для неї регіонів. Наприклад, у час «Х» наявні в «суб’єктах» нібито «повністю самостійні» ПВК у відповідь на поширення серед місцевого населення закликів покинути РФ та почати власне плавання оголошують, що їм подобається перебування і її складі, у них є зброя і всіх, хто проти, буде страчено. «Силові» структури при цьому нібито зберігатимуть «нейтралітет», але за тихою вказівкою з Москви будуть нищити «смуту».
По-друге, імітація дозволить тримати населення в постійному тонусі, під бандитським тиском, проводити репресії та чистки проти будь-кого.
По-третє, можна підняти пропаганду на чергові небачені висоти, наприклад, звинуватити Захід у розпалюванні та підтримці громадянської війни, поширювати інформацію стосовно гігантських битв, яких насправді не було, між різними регіонами, з масштабними жертвами серед цивільних, закликати населення не бунтувати щоб «зберегти те, що у вас залишилося». І, звісно, через потужну дезінформаційну кампанію створювати відповідну ілюзію для Заходу.
По-четверте, Кремль не припинить війну в Україні, що буде прямим доказом імітації «громадянської війни» і спроби тиску на Захід, тому що під час громадянських зовнішні війни через зрозумілі причини припиняються.
Можна перелічувати плюси для Кремля і далі, але час визначити центральний задум, заради якого він затіває все це дійство - захоплення місцевими ПВК одного-двох ядерних арсеналів.
Можна лише уявити, які вимоги висунуть «партизани», які, щоправда, після оголошення про подію одразу перейдуть у статус «ядерні терористи». Як мінімум, серед забаганок будуть «визнання нових територій РФ в Україні» (або всієї України «територією РФ»), скасування міжнародних трибуналів стосовно злочинів РФ і Путіна, розпуск НАТО, припинення економічних санкцій, «компенсації» за них і таке інше. Не можна виключати і ймовірність підриву ядерного боєприпасу на тимчасово окупованих територіях України, для демонстрації «серйозності намірів».
Звісно, Путін і його оточення з насолодою почнуть верещати з кожної праски що вони до цих подій не мають ніякого відношення, захоплення вчинено «борцями за свободу» під час «розв’язаної США громадянської війни», але їх треба уважно вислухати і задовольнити вимоги, тому що вони здатні на все…
Цікаво, що для справжньої громадянської війни в РФ наразі відсутні передумови, тобто антагоністичні сили. Поневоленим РФ національностям нічого ділити між собою, вони всі у однаковому занепаді, а кордони можна встановити мирним шляхом за допомогою поважних посередників.
Постає питання термінів великого раша-балету під назвою «імітація громадянської війни». Вони проглядаються дуже чітко - після провалу чергового «наступу» у лютому-березні поточного року.
Звісно, постає питання здатності Кремля утримати владу в умовах створеного ним самім штучного хаосу, але це вже інша історія.
Через надзвичайну небезпеку такого розвитку подій, варто відправити його головних «солістів» на концерт до Кобзона до того, як вони дадуть перший дзвінок в своєму театрі абсурду.
Енді Грін,
10.01.2023
