Почнімо з хронології:
500 р. до н.е. у Римі та Давній Греції винайдено каналізацію. Завдяки цьому у термах, а також у будинках заможних громадян зʼявились змивні туалети.
200 р. до н.е. Побудована перша «китайська підробка» греко-римського сантехнічного девайсу: для панівної династії Хань вимощено туалет зі змивом.
1592 р. Сер Джон Харрінгтон створив для своєї тітки - королеви Єлизавети І унітаз. У прибора був припіднятий бачок, з якого - за допомогою важеля - зливалася вода. Харрінгтон назвав свій винахід «Аякс».
1775 р. Олександр Каммінгс розробив гідравлічний затвор для унітазу, що дозволив розв'язати проблему неприємного запаху зі сантехніки.
1994 р. Японці накреативили «розумний унітаз», який дозволяє регулювати температуру води, кут подачі струменя для гігієнічних процедур, нахил кришки та інші параметри.
2022 р, весна. Буряти та чеченці окупували Ірпінь, Гостомель, Бучу і відкрили для себе унітаз. Спершу здивувавшись, що люди можуть "це" робити в оселях, та згодом завзято виколупували вживані трофеї, ніби це цінні фарфорові вази часів династії Хань.
Це я до того, що санітарна культура дає можливість оцінити рівень розвитку нації. Як би не тужилась русня, вдаючи велику супердержаву, вся її велич тоне в дірці вуличного туалету, на дверях якого красується складена з дощок літера «Z».
І, до речі, про "Z": слід визнати, для корінних народів російської глибинки інтервенція в нашу державу стала найбільшою культурною експедицією за багато років. Чимало родин загарбників змогли здійснити еволюційний скачок у декілька століть. Принаймні, заглянути в ХХІ століття.
Роковинам окупації Півночі України присвячується.
