Ситуація у Бахмуті викликає дуже велике роздратування у кремлі. Поведінка «супер-пупер воєноначальника» армії зеків та хворих на туберкульоз пригожина вже відкрито вказує на те, що розрекламований «вагнер» не в змозі подати кремлю победу на тарілочці з аквафрешевою смужкою. А дуже хотілося «за три дня», а дуже хотілося «к 1 мая», «к 9-му любой ценой».
Дійсно ціна Бахмуту велика. Це, якщо рахувати втрати з нашої сторони та не дуже, якщо рахувати тисячі загиблих від Бахмутом «вагнерів» та мобілізованих з ОРДЛО. Кажуть, що 1 квадратний метр української землі тільки під Бахмутом, коштував десь 15 життів «вагнерів» та мобілізованих донбасян. Пригожин сором’язливо назвав «ціну» 1 «вагнер» на 1 квадратний метр, й це зрозуміло. Бо треба знати структуру цього угруповання, щоб зрозуміти про що мова. «Вагнер» рахує тільки свою еліту, тобто командний склад, пітерців-москвичів, які гинуть не часто, бо ж працюють тільки на рекламу, тік-ток новини, то бувають у місці бойових дій не часто. Усіх найманців, яких збирають по лагерям, тюрмам, зонам та наливайкам, «вагнер» хоч й записує до своїх лав, але умовно, як й донбасян. Тобто легально вони не числяться ніде. Це та рушійна сила, яку нікому не шкода, яку кидають у горнило війни, пробиваючи тілами шлях для еліт.
Тому на фото «вагнера» усі у новій гарній формі, доглянуті. Погладшавши, навіть з манікюром, як ось мій земляк з Свердловськ, Вадим Крючком, позивний «Шекспір».
Він у «вагнері» зарахований у «лікарі», бо ж має освіту, медичне училище, ПТУ по радянському часу, було в нас у місті й таке. Свердловська медуха, так її називали місцеві, це був клондайк, де освіту могли отримати не письменні, трієчники, люди з фізично-психологічними вадами. От зараз у місті повна відсутність професійних лікарів, то нарешті місцеві заговорили про те, що «медуха наклепала людей с документами, которые ни капельницу поставить не умет, ни жгут наложить, сколько смертей из-за них».
Так, загибель на полі бою, це один облік, а «умер от ранений», це вже інший облік. Ось цих взагалі ніхто не рахує. Бо ж помирають дорогою до шпиталів, у лікарнях від банальної втрати крові. Бо ж джгут накласти реально ніхто не вміє.
Так от, Вадим – це «еліта» «вагнера», він не ходить у бій, він знімає тік-ток новини, доглянутий, з манікюром, з підфарбованими очима, бо ж від його «роботи» залежить не життя людей, а скільки найманців буде завербовано та скільки донатів він збере. То, коли кажуть «воюють вагнера» я сміюся. Бо «особи приближенные к императору», тобто пригожину, на фронт не їздять. У «еліти» «вагнера» мій земляк зі Свердловська потрапив не просто так. Ні, він не мобік. Він виїхав з міста ще у 90-ті, працював на росії, отримав там громадянство, був любителем Немцова, ходив на пікети на «Немцов мост», потім допомагав разом з «доктором лізою» та іншими російськими «лібералами» «вивозити» з Луганщини дітей, котрі зникли на росії в невідомому напрямку, от через дружбу з російськими лібералами, він й отримав тепле місце у «вагнері», не приховує, що його робота «тік-ток» та збір донатів, як й інше своє прагнення, підвищення кар’єри, відправка у ЦАР, Африку, де владу захопили путін та пригожин, бо ж там копальні.
Чому я так обізнана? Бо слідкую за земляком, бо ж було дивно спостерігати від «Немцов мост» до «вагнер», бо… у багатьох з нас, мешканців Луганщини чи Донеччини, є своє маленьке кладовище, де вчора кум, сват, брат, батько,сестра, мати, сусіди, колеги, друзі, однокласники, а сьогодні вони «вагнера», ополченці, а ми- «украинская фашистская хунта». Таке життя.
От від Вадима я дізналася дуже багато цікавого про «вагнер». Наприклад, про ставлення «еліт» до отих самих мобілізованих «третій сорт, не брак» й до ув’язнених, яких пригожин вербує по російським тюрмам.
Мобілізованих з ОРДЛО у «вагнері» вважають нижче за «опущених», тобто взагалі не людьми, їх ніхто не лікує, не рятує, не забирає з поля бою, ні мертвих, ні поранених. ОРДЛО це вже списаний інструмент тиску на Україну, вже використаний ресурс, а ще, це поки ще живі свідки злочинів росії, тому вони завжди у перших рядах,як штурм чи треба виявити вогневу позицію ЗСУ.
Щодо ув’язнених, їх у «вагнері» поважають. Знають, що це смертники. Але,якщо смертники ОРДЛО, це умовне біосміття, на яких ніхто не звертає увагу, то ув’язнені з тюрем росії, у «вагнері» викликають повагу. Так, усі судимості цих людей відомі. Так, тут вважають, що участь у війні «очищує людину». Чим страшніше злочин, тим більше поваги. Про те, як люди збираються вечорами та за пляшкою пива-енергетика та наркотиків слухають розповіді педофілів та вбивць, як вони ґвалтували та різали й отримують насолоду, я не можу написати, це важко. Навіть для мене, яка звикла розбирати бруд ОРДЛО та росії, бо це треба для утримання інформаційного фронту.
Так ось, існує така собі ідея, що саме «вагнери» прийдуть другою владою на росію, яка повністю стане «радянською» без загравань з Європою, США та іншими «ворожими для росії країнами», та змінить на своєму посту путіна.
Тут реально вірять у те, що ось ці «вагнери» (я маю на увазі визначену серед них «еліту») стануть депутатами, міністрами, вчителями, прокурорами. Освіта не важливо, є «ходки», є «школа жизни», є «чувство справедливости к людям».
Тут реально вірять у те, що «вагнер» зможе захопити владу у Угорщині, ЦАР, Сирії, Аргентину, Кубу, Бразилію, й особливо у Країнах Балтії, де вони мають шалену підтримку пост-радянських людей, які гарно донатять на «вагнер» з Естонії, Латвії, Литви.
Тому з цих цікавих мрій, викреслюється майбутнє росії й воно гарне. Як на мене, то так, гарне. Бо я мрію про покарання для росіян, лібералів, не таких руських, пацифістів, ідеалістів, імперіалістів, путіністів, монархістів, бо насправді, вони ні чим не відрізняються один від одного, це страшна психологічна хвороба людства, яка мріє тільки про одне: захопити та знищити світ.
Звісно ж мені подобається, що над росіянами, усіма, буде владою ось це угруповування. Так, це не принесе нічого доброго нам, бо ж кордони, геополітичне розташування, але це буде велика користь для світу, який нарешті викреслить росію з усіх форм співпраці та міжнародних інституцій.
Щодо росіян, от їм таке гетто й треба. Щоб з одного боку розлючені донбасянські чмобики, які мали надію на «пожить по-московски, по-багатому, в маленькой угольной швейцарии», з іншого влада зеків, вбивць, маніяків, педофілів. Зараз це звучить антиутопічно, але ж скільки чи не є росія фільмом-катастрофою з анти утопічним сценарієм, що з екрану пішов на вулиці? Ото ж бо!
Але повернемося до невдач «вагнерів» під Бахмутом. пригожин обіцяв путіну «Донбасс за три дня», бо ж його армія, це ого-го, а не то, що там міноборони. Єдине, чого досяг пригожин, це поки що утворення найгарячішої точки на фронті, де героїзм наших хлопців з ЗСУ немає меж, а кількість утилізованих росіян, вже підштовхнуло пригожина до математичних розрахунків, чи вистачить живих росіян, щоб окупувати Україну. Ото й все.
Перемоги ні на 1 травня, ні на 9-те травня, у них не буде. Тому шаленіють над Україною повітряні атаки. Бо ж треба росіянам, хоч якусь цукерку за щоку, бо ціни там зросли так, що не кожен руський зможе вже відкрити рота на свій каравай.
Наразі росії конче треба якась «ізюмінка», родзинка на тортік, щоб росіяни або шаленіли від успіху, або наклали у портки від страху.
Успіхів вже особливо не планують, бо останні планування, скоріше пшик. Хоча, на росії не приховують радощів від розтрощених будинків та вбитих мирних жителів Дніпра, Умані, але це кремль не може показати, як шалений успіх. Тому, росіянам подадуть інших «пиріг». Страх.
Саме страх, це фішка путіна. Пам’ятаєте, як він заходив до влади? Росія трясло від терактів, та налякані росіяни були готові проголосувати хоч за чорта, аби грюкнув кулаком по столу та пообіцяв замочити у мортирі усіх ворогів, які пугають бідних росіянчиків.
Оце, дивилася атаку дронів на кремль. Ну, що я хочу сказати, як що це ми-то круто, най хлопці пристрілюються. Але, все більше інформації з росії вказує на те, що путіну треба негайно впхати у горлянку росіян «смачний пиріг» під назвою «украинские террористы бомбят наши города, зрения лишают». Але ось тут кремль потрапив у свою, рідненьку, гарно облаштовану пастку.
Якщо росія заголосить, що її по кремлю б’ють дронами ЗСУ, то виникне питання «а где самое крутое ПВО росии». Росіяни вже частіше почали задавати такі питання: «где наша самая крутая армія, флот, самолеты, луч смерти, нано-технологии, ПВО». Це призведе до збільшення рейтингу пригожина та зменшення рейтингу шойгу. Ось саме це не допустить шайгу, тому вже на росії розгорнута кампанія «беспилотники заметили давно, еще в Подмосковье, но майские празники, шашлики, люди поздно передали информацию, не поверили, думали очередная истерию у народа, а так бы ПВО ого-го, но вот поз дно передали по цепочке».
Тобто поки намагаються усидіти на двох стільцях. Й продати наріду «украинские террористы», й підтримати рейтинг міноборони рф. Але вже розуміють, що це не подіє. Переляк на росії наростає, це видно по шаленому зростанню фальшивих повідомлень про «жовто-блакитних голубів, що розкидують міни», зростанню шизофренії, психологічних відхилень на фоні паніки та страху, але цей переляк знищує рейтинг міноборони рф та підвищує рейтинг ЗСУ, бо ж «украинцы беспредельничают по росии, а наши им ничего сделать не могут».
кремлю потрібні теракти. Але раніше можна було безкарно вішати їх на «дудаевских исламских боевиков», зараз будь який етнічний конфлікт з мусульманами призведе до вибуху бомби, що вже підкладена під росію.
кремлю потрібні теракти. Але це у 2014-му можна було безкарно вішати їх на «правий сектор» та «укро-нацистів», але ж тепер Україну на росії ідентифікують виключно по ЗСУ, а оголошення, що кремль підірвали українські диверсанти, одразу робить з ЗСУ супер-героїв, а з фсб рф дурників.
Тому кремль вибере техногенну чи промислову аварію дуже великого масштабу. Щоб уся росія захолола від страху, жаху й почала боятися за своє особисте життя. Скорботу не вношу до списку. Росіянам це не притаманно, а ось страх за життя, зметення з полиць їжі, бійки за їжу та паливо. це їх нормальний стан. Ось тут можна розігрітися, й гуманітарна від путіна, й фсб затримує мародерів, й «дохтури лізи» рятують людей, й ліберали обіймають «вагнерів» у єдиному пориві єднання, бо ж «горе на россии». Що же буде? Хто зна. Он під Ростовом АЄС ледь на ладан дихає. Про те, скільки там за минулий рік аварій, я писала у блозі ІС.
Щось почали масштабно горіти міста та селища по Сибіру та Заураллю. Але, це якось мілкувато. Тому, все ж таки, буду спостерігати за Ростовською областю. Вона найвигідніша для «техногенної катастрофи», й дасть можливість закрити в’їзд з ОРДЛО, закривши донбасян у своєму гетто, й далеченько від Москви, й населення тут у центрі вважають небезпечним, бо ж тут проживає найбільше вихідців з України та Вірменії.
Але кремлю потрібно щось, що відверне увагу від «сво», Бахмута, та величезного путінського пшику, який коштував россії дуже дорого, але це не про людські життя.
