Будете сміятися, це - президент ПАР Сиріл Рамафоса. Цей політичний нащадок Нельсона Мандели виявився дуже прозорливим, і з самого дна глобуса (де і знаходиться Південноафриканська республіка) розгледів, як можна примирити нас із поганцями.
Щирість намірів Рамафоси варто розгледіти впритул, бо про війну Росії в Україні він знає не лише з новин, але й з інвойсів на зброю, з ООНівських змов та інформаційних спецоперацій.
Панівна партія "Африканський національний конгрес" має давні зв'язки з Москвою, ще з часів боротьби проти апартеїду. Нинішній президент ПАР, як і бункерний дід, страждає комплексом недооціненої величі, виступаючи за «справедливіший розподіл влади» між державами… тобто проти США. Русофілія - це взагалі їх національна хвороба. Наприклад, донька екс-президента Джейкоба Зуми вела проросійську кампанію у Твіттері на підтримку війни проти України.
ПАР - постійний член клубу ображених парій, у міжнародній політиці підіграє РФ та Китаю. При голосуванні в ООН не підтримує проукраїнські [антиросійські] рішення, ховаючи руки в кишені, а очі - в підлогу. Крім того, країна - член одіозного БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай та, власне, ПАР).
У річницю широкомасштабного вторгнення в Україну, Росія, Китай і ПАР провели спільні навчання військово-морських сил.
Місяць тому США звинуватили ПАР у постачанні арсеналів Московії: зброя і боєприпаси були завантажені на "Lady R", підсанкційне російське судно.
Вже після того ПАР дозволила російському вантажному літаку приземлитися на базі ВПС, неподалік від Преторії. Раніше цей літак перевозив зброю для орків і потрапив під санкції. Міноборони ПАР пробувало відбрехатися, що літак доставляв дипломатичну пошту для посольства РФ, хоча записи з радарів свідчать: борт вилетів з російського військового аеродрому «Чкаловський» під Москвою 21 квітня і зробив низку зупинок на Близькому Сході та в Африці.
Декілька днів тому бункерний дзвонив колезі Рамафосі, після чого той невгамовно занепокоївся миром у Східній Європі.
І ось тепер цей південний африканець цілком серйозно пропонує себе як перемовника. Мало того, Рамафоса приїде не сам, а візьме на борт важковаговиків у вигляді групи африканських лідерів, на кшталт очільників Сенегалу, Уганди, Єгипту, Республіки Конго та Замбії: легендарний набір бананової демократії.
У світі дивна епідемія прозріння: миротворче просвітління нападає лише на дуже близьких друзів бункерного: Китай, потім Бразилію, а ось тепер і ПАР. Вже з нетерпінням чекаю, коли головний "шахед миру" - духовний лідер Ірану - аятола Хаменеї замість дронів сам прилетить до Києва і атакуватиме своєю формулою миру.
Якщо ж відфільтрувати цей дипломатичний спам, то в залишку маємо лише одне: з фантазією у кремля не густо. Як і з вірою у майбутнє.
