Я неодноразово жартував, що єдиною альтернативою бункерному може бути ватажок "вагнерів". Так воно виходить і в реалі: кухаря Путіна сьогодні так намагаються очорнити, що він поступово перетворюється на такого собі «чорного лебедя», здатного привнести важкопрогнозовані події для Московії.
Міноборони РФ твердить, що Прігожин завербував значну частину орківських солдатів, і тепер вони тікають з передової зі зброєю в руках. Цей «флешмоб» настільки масовий, що вже важко приховувати масштаби. Мета - підставити «фанерного маршала» Шойгу та зруйнувати авторитет бункерного.
Кремль переконаний, що власник найманців вийшов з-під Бахмуту напередодні українського контрнаступу, щоб обвалити «визвольний фронт» орків… тим самим позбиткувавшись над президентом. Більше того: челядь думає, що Прігожин уже поклав націоналістичний електорат собі в кишеню, і тепер заманює туди ж придворні еліти, аби в потрібний час вони включилися у боротьбу проти злочинного режиму бункерного.
Свою ложку дьогтю додав і ФСБ-ник Гіркін-Стрєлков. Він звинуватив ватажка найманців у підготовці перевороту, дискредитації армії та попередив про очікуваний заколот. Міг би ще додати, що це той самий кухар, який згодовував Путіну психоделічні щі, а потім на ніч читав «Історію КПРС для збоченців».
Войнушки Прігожина з владою уже виходять за рамки традиційного «мілиє бранятся»: наш "герой" натякнув на "смуту".
Це була реакція на вказівку міноборони журналістам забути про «вагнерів» та їх ватажка (тиражування фейків про армію). Прігожин відповів, що «російські бюрократи виграють від такої цензури тільки найближчим часом - від одного до трьох місяців, перш ніж російський народ почне пручатися". З риторики ображеного було зрозуміло, що він звертається не до Шойгу, а до найвищого чиновника країни. І це, до речі, не перший натяк на намір очолити невдоволений глибинний народ.
Психічні розлади в середині путінської команди загострюватимуться. Система буде оперативно і безпрограшно ідентифікувати винних у всіх провалах субʼєктів, а самі субʼєкти лише підвищуватимуть свою популярність в очах турбопатріотів з кожним витком конфлікту.
Війна як винятково мілітарний проєкт для московитів завершується, точніше відбувається її конверсія у політично-соціальний срач. Ситуація аналогічна з І-ю світовою, коли російські солдати втікали з фронту, а влада поступово скочувалася від «небожителів» до маргіналів та популістів різного ступеня зажерливості. І тут прігожини різного розливу мають зіграти свою історичну роль. Лише б їх не відстрілювали передчасно… Хоча, саме цей «опричник» може виявитися живучим, зважаючи на те, що «криша» його десь глибині путінського кооперативу «Озеро»… тобто серед пропрезидентських олігархів. А це означає, що ті поважні люди не забувають про ризик-менеджмент, і розкладають свої яєчка в різні кошики.
Що не кажіть, але Московія ходить по кругу і знову вимушена наступити на оті ленінські граблі: їй вкотре тестувати на власній долі, чи може кухарка керувати державою.
