Нігер - це не образливе расистське слово, а країна в Африці: там військові захопили президента республіки Мохамеда Базума, скасували конституцію країни та закрили кордони. Здавалося б, до чого тут ботоксні щоки російського диктатора?!
До того, що вони визирають за фактурними фізіономіями воєнних «спасителів» Нігеру. Базум залишався чи не єдиним прозахідним лідером в регіоні, ігнорив Москву, орієнтувався на США.
Нігер разом з Малі та Буркіна-Фасо входить до так званої тріади держав, які відносно нещодавно люто побили горшки з Францією, що підтримувала їх. 30 вересня 22 року в Буркіна-Фасо місцевий спецзагін «Кобра» та «Вагнер» здійснили військовий переворот, поваливши тимчасового президента країни Дамібу. Керувати державою став командир "Кобри". 2020-го аналогічний воєнний «флешмоб» за участю "вагнерів" відбувся і в Малі.
Аналітики вважають, що на Африці кремль відпрацьовує ті ж технології, які свого часу використовувалися в Україні: якщо політиків та військових з Малі та Буркіна-Фасо рашисти поступово скуповували гуртом і в роздріб, щось за аналогією "підтримки" Януковича в Україні, то в Нігері реалізований радше кримський сценарій: президент країни відмовився їхати на путінський саміт «Росія-Африка» у Петербурзі, і тому кремль вирішив швиденько його покарати.
"Коммерсантъ": «Якби Базум (повалений президент Нігера) з самого початку вирішив взяти участь у петербурзькому саміті, у нього не було б жодних проблем». Лаштунки закриваються.
Фюрер вихвалявся на саміті, що кремль набув досвіду локальної (!!!) багатополярності, і тому має право порушити питання про проведення такого експерименту для решти світу. Читай: можемо експортувати "наші військові послуги де-інде".
Бункерний дід не марно шантажує представників прямих чи потенційних проксі-колоній: 38 із 54 країн Африки не надіслали своїх лідерів на саміт, як їх не заманювали списанням боргів та новою допомогою. На рівні глав держав представлені лише 17 країн, ще 10 африканських країн відправили прем'єр- міністрів. Майже половина учасників - чиновники невисокого рангу, часто навіть просто посли. Частина країн континенту зовсім відмовилися.
Ще 10 років тому африканські перспективи Московії виглядали обнадійливо: з 2014 року кремль офіційно уклав угоди про військову співпрацю з понад 20 державами континенту, і близько 50 «бавилися» в отой рашистсько-африканський саміт. Зараз більшість держав намагаються триматися подалі від одіозного господаря кремля.
"«Вагнери» знаходяться у 80% країн Африки. Ми володіємо більшістю корисних копалин на континенті. У нас багато нелегальних шахт. Ми незаконно добуваємо 50% золота і діамантів Африки", - іронізував Прігожин. Він, звісно, дещо перебільшує, але під приводом допомоги у громадянських війнах його найманці закріпилися у близько 15 країнах континенту. Очевидно, саме президенти підконтрольних російським найманцям держав і вимушені були прибули на очну ставку з Путіним. І розкішний бантик на «саміті»: частина президентів гостювали особисто у Прігожина в його розкішному петербурзькому готелі.
Подібно, що свої імперські амбіції кремлівський диктатор намагається реалізувати саме на Африканському континенті. Ось переворот в Нігері, перед тим «вагнери» перезавантажили владу в Судані, і таких «вправ» - по декілька на рік. Це Путін і називає «локальною багатополярністю».
Очікувати, що він задовольниться Африкою і забуде про Україну - не варто. Бо для обслуговування африканських інтересів кремлеві конче потрібна чорноморська артерія і Севастополь як база, доправляти війська, техніку та продовольство з інших морів РФ дорого і довго. Тому за Крим фюрер ще точно спробує потриматися.
Африканська історія добре показує, наскільки переплетені між собою події на різних континентах. Відтак додам, що з точки зору інтересів України дуже важливо, щоб Китай та США дедалі активніше витісняли орків з Африки, - аж доти, доки не відібʼють інтерес до Криму…
