Впливова німецька Die Welt (“Світ”) опублікувала у рубриці “Думка” матеріал брюссельського кореспондента Крістофа Шільця під назвою “Взимку Захід притягне Україну до припинення вогню”.
У статті – набір звичних стереотипів.
“Повільний, з великими втратами” контрнаступ. Необхідність заморозити конфлікт «як у Кореї” і все оце. Додались навіть нові нотки: звісно, Україні буде важко, бо інвестори в таких умовах не прийдуть, до вступу до НАТО і ЄС далеко, а допомоги з боку державних структур Заходу не вистачатиме. Але, мовляв, у довгостроковій перспективі це нібито на краще – бо світ уникне ризику ядерної війни (буцімто може бути реакцією москви на воєнний розгром), а росія поступово, “за роки”, згасне, як колись срср. А українці мають радіти збереженню життів і пишатись, що і так зробили диво – зупинили орду, у що “у лютому 2022 мало хто вірив”.
Характерний такий зліпок мислення великої частини західного істеблішменту. Їм чим повільніше, тим краще: щоб встигати адаптуватися до змін.
Як казав шахіст боксеру: “Почекай, я думаю”.
Ця логіка хибує, серед іншого, нерозумінням стану кремля.
Не піде путін на жодне “примирення” чи “корею”.
Злочинці у кремлі налаштовані виснажити Захід і забрати Україну.
Чим швидше це на Заході усвідомлять – тим рішучішою буде підтримка України. І тим швидше росію буде викинуто з загарбаних земель, і прийде мир.
Цю думку мають доносити на Заході всі й на всіх рівнях_:
Від державного до спілкування з друзями й колегами в чатах і месенджерах.
Бо чим швидше розтане міф про існування “часткового рішення”, чим швидше стане зрозуміло, що до миру “тягнути” слід не Україну, а росію – тим швидше буде Перемога і, власне, мир.