Президент США Джо Байден висловив промову, в якій наголосив, що США здатні побудувати новий новий світовий порядок. Байден закликав американців зробити це.
Я чудово розумію, що промова Байдена значною мірою передвиборча. Я знаю, що електральне становище у США коливається на рівні "або - або". Але.
Я знаю й ще дещо. Жоден президент США не має влади настільки повної, аби от категорично розвернути політичний курс країни. Трамп зараз не приховує своїх симпатій до Путіна, очевидно, симпатії були й раніше. Але. За Трампа Україна отримувала від США військову допомогу, за Трампа робилося багато спільних україно-американських проектів. Це не тому що тоді Трамп був прихильником України. Це тому що Трамп мусив рахуватися з настроями опозиції та думками всередині його власної партії. А думки там були - ой, неоднозначні.
Байден коли йшов у президенти, обіцяв зробити багато популістських кроків, але замість того він багато в чому продовжив лінію Трампа - наприклад, на економічний ізоляционізм США з метою пожвавити внутрішнє виробництво. Це не тому що Байден змінив свою думку, це тому що багато кроків Трампа були викликані не бажанням Трампа, а волею істеблішменту США, а президент США мусить рахуватися з нею.
Заява зроблена Байденом викликала бурну істерику в Москві, Тегерані і не тільки. Там зрозуміли, що будуть бити і можливо - ногами. Очевидно, заява Байдена викличе реакцію, наприклад Москва ще зекономить на власному населенні і кине грошей на антиізраїльські протести в столицях Європи. Явно заяви Байдена відіб'ються на цінах на енергоносії.
Я сильно сподіваюся, що в Білому домі знали ціну словам, сказаним Байденом і що він висловив не власну думку, а думку широких кіл еліти США. Тобто, що ідея встановлення нового світового порядку на чолі із США таки буде реалізована, незалежно від того хто сидітиме в Овальному кабінеті Білого дому. Чому?
Та тому що очевидно, світ прямує кудись не туди. Це взагалі ненормально, що Росія, економіка якої значною мірою складається з експорту сировини, погрожує світові ядерною бомбою. Якого лиха країна яка займається тим самим, чим займаються жінки легкої вдачі на Київській окружній - тобто розпродає власні ресурси - має змогу диктувати умови країнам вкритим мобільним інтернетом, де розвивають електромобілі і де на "Амазоні" вантажниками уже працюють роботи?
Що важливіше в світі - наявність ресурсів, чи науковий потенціал? Наявність вуглеводнів під ногами, чи наявність сучасних технологій?
Ми бачимо наочно, як у Ізраїлі терористи з Гази здійснили напад на Ізраїль, порізали тисячі людей, а тепер коли армія Ізраїлю рівняє бази терористів з землею, по всій Європі спалахують мітинги на підтримку, фактично оцих терористів. Точніше - людей який терористи використовують як живий щит. Людей, які мали безліч часу аби втекти з цього пекла, але не втекли - бо не проти. Коли я дивився серіал "Фауда" мене це добило. Дивишся на пейзажи Гази, або лівого берега Йордану - там все як в якомусь зачуханому українському райцентрі. Дивишся на Ізраїль - мегаполіси, багато машин, сучасна цивілізація. Чого прагнуть ті які живуть в зачуханому райцентрі, теж побудувати мегаполіси? Ні фіга - вони хочуть зруйнувати мегаполіси Ізраїля. Руйнувати, а не створювати.
І от підтримувати таких чуваків у Європі виходять тисячі європейців, яких оці самі терористи-ісламісти бажають знищити. Це маразм. Захід загрався у толерантність.
Ми в Україні зараз воюємо як раз за цивілізаційний вибір. За що ми? За те щоби нащі діти та онуки жили в мегаполісах? Чи за те аби повернутися в зачуханий райцентр, де наші мозки будуть промивати Гундяєви та Соловйови? Очевидно ми воюємо за майбутні мегаполіси.
Новий світовий порядок має бути саме такий. В якому панує прогрес. В якому не мають змогу країни сировинні псувати життя країнам високотехнологічним. За такого світового порядку Україна має мирне майбутнє, в якому зможе розвиватися і квітнути. Без війни на десятиріччя.
Хочеться вірити що це буде реалізовано.
