Щоразу, коли на Росії вбивають якогось ханигу, це замовлення Байдена. На цьому, власне, можна було б і зупинитися, якби не той факт, що Ізраїль розпочав велику операцію в Газі лише для того, щоб відволікти увагу світової громадськості від звірячого замаху на волинського різуна Олега Царьова. Ось наскільки був важливий Олег на світовій шахівниці! Але хто ж затягнув його у невблаганні жорна геополітики з такою силою, що Олег тільки чвакнув?
Перше, що спадає на думку, - це, звичайно, горілка. "В пьянках замєчєн не бил, - з повагою говорили про Олега на Росії, - но по утрам жадно піл холодную водку". До часу вечірніх ефірів на телеканалах "Звєзда", "Царьград" тощо кумачовий ніс Олега вже палав так пристрасно, що замість пудри його доводилося посипати борошном. Це, звісно, не допомагало, але сіре обличчя з червоним носом і заплаканими очима викликало у російських телеглядачів підсвідому довіру, почуття ліктя і нездоланне бажання випити. Тому ніхто, власне, не здивувався появі перших новин про те, що Олега нарешті зарізали в п'яній бійці. Ну, може, і не сам Байден, звичайно, пирнув політичного і громадського діяча Новоросії за неабияке вільнодумство, але, з іншого боку, а хто ж іще ріже в п'яних бійках русських людей?
«Британці, американці, інші засранці», - запропонувала свою версію російська преса. Слово «засранці» прозоро натякало на Путіна з його славнозвісною валізою. Поповзли промовисті чутки про те, що у Царьова вдома знайшли п'ять кілограмів кокаїну та гранати. Потім згадали, що в Царьова не стільки кидали бомби, скільки "стриляли", як свого часу в Януковича. До речі, якщо справдяться чутки про те, що з голови потерпілого зникла його улюблена пижикова шапка, слідство може піти геть іншим шляхом: чи не взявся зголоднілий на пенсії Віктор Янукович за старе?
Але в тому-то й складність, що зникла не тільки шапка, а й саме тіло жертви. Зрозуміло, звісно, що Янукович міг працювати не один, а як зазвичай, на пару з майстром лопати Миколою Азаровим, для якого зарити черговий труп і посадити зверху качан капусти - раз плюнути, але у такому випадку за цією парочкою давно тягнувся б кривавий слід від самого Ростова. Тому російські конспірологи швидше схильні вірити в те, що зловісний замах на Царьова був інсценуванням самого Царьова. Начебто після того, як в РФ почали обговорювати ідею відправляти на війну в Україну кліентів витверезників, Олег зрозумів, що цього разу пропетляти вже точно не вдасться, і вирішив діяти на випередження...
На жаль, ця версія теж не витримує критики: який сенс інсценувати свою смерть, щоб потім все одно забухати й опинитися в тому ж самому витверезнику, тільки з приліпленою бородою? Ні, замах, схоже, таки був, і тих, хто міг його скоїти, в Росії зараз більше ніж достатньо. "Усі ці мерзотники, які сьогодні коять подібні злочини й диверсії, їх можна купити за банку згущонки - вони виконають що завгодно. Це теж з арсеналу біндерівців", - гірко пишуть російські ЗМІ. Он той же Кива, наприклад, - удовбався, на солодке потягнуло, а тут банка згущонки, а тут Олег... Власне, для замаху на Олега біндерівці могли найняти і самого Олега - він такий тупий, що міг одразу й не розібратися, кого йому замовили.
Заплутавшись у безкінечних версіях замаху на Царьова, СБУ, нарешті, не витримала й повідомила, що це її рук справа. Відповідна інформація "від власного джерела" була одночасно відправлена у всі великі ЗМІ України, але російські медіа, які до цього посилено розпиналися, як криваві кілери Вашингтона напали на мирного Олега, її практично не помітили, пославшись на якісь незрозумілі телеграм-канали, і всі разом якось дуже швидко зам'яли тему. Тому що одна справа боятися абстрактного Вашингтона, і зовсім інша - цілком конкретних українських головорізів, які зупиняться тільки тоді, коли закінчать. А між тим, вони ще і справді навіть не починали.
