Останнім часом стало модно сміятися зі смерті Владіміра Владіміровіча Путіна, - яка, мовляв, нісенітниця, панове, нєт уж, увольтє-с і все таке інше, але не легше від того на душі русського чєловєка, а надто якщо він і справді відчуває, що щось тут дійсно не так. Першими забили на сполох діти.
Дітей у житті Путіна цього тижня було дуже багато, аж занадто. Все почалося в День русської народної єдності. Путін, поклавши Мініну та Пожарському, йшов до себе в Кремль, і тут до нього пристроївся хлопчик. Хлопчик був гарнесенький - вичісаний, підмитий, після трьох тижнів карантину, навчений ходити на унітаз, із гарним родоводом - його батько героїчно загинув на українських фронтах, згорівши від горілки під гусеницею «Леопарда». Хлопчик підморгнув Путіну і красномовно захихотів. Путін не звернув на нього уваги. Хлопчик показав Путіну живіт, непомітно кивнув і підбадьорливо сказав: «Ух!». Путін і оком не повів. Тоді хлопчик обігнав Путіна, встав спереду, кинув на дорогу мило і заходився його піднімати, зазивно покрехтуючи.
Путін обійшов хлопчика, як порожнє місце.
«Дядю, а ви взагалі Путін?!» - обурився нарешті хлопчик. «Я? - розгубився Путін. - Так, поки що так». Хлопчик, звичайно, повірив, а надто коли слідчий прищемив йому дверима пальці, решта - ні.
Жодний Путін не пройшов би повз такого хлопчика!
Країною покотилися тривожні чутки. Багато хто намагався переконати себе, що не все так погано, просто Путін перевтомився. Люди намагалися допомогти. Жителі Єкатеринбурга по всьому місту ліпили зі снігу ритуальні пеніси з молитвою про одужання раба божого Владіміра. Вдень їх руйнували мєнти, а вночі таємно освячували батюшки. Голова Совфєда РФ Валентина «Гранчак» Матвієнко запропонувала створити в Росії Міністерство Щастя Владіміра Владіміровіча Путіна. У російських ЗМІ заговорили про те, що Путін не може підібрати собі відповідну дитину, бо найкращих хлопчиків покрала сатаністка Лєнка Зеленська і перепродала їх заокеанським педофілам на органи.
Тоді друзі повезли Путіна розвіятися до федерального центру дитячої онкології. Це здавалося безпрограшною справою, але й тут у російського президента нічого не вийшло. «Не буду вас обнімати-цілувати нібито із санітарних міркувань», - заявив він дітям прямо з порога. Один хлопчик, який знав Путіна як облупленого, сховався від нього під ковдрою. Мама стягнула з нього ковдру зі словами: «Схаменися, Ванятка, на місці Владім Владімича могли б бути солдати НАТО!», але Ванятка не здавався.
У присутніх аж у душі похололо: Путін не клюнув навіть на таку родзинку, хоча сцена була розіграна, як по нотах.
З цього моменту у Росії ніхто вже не мав сумніву, що справжній Путін (в усякому разі той, що у 2006 році цілував у немитий живіт хлопчика Нікіту прямо на Червоній площі) дійсно помер, а оте лисе непорозуміння, яке його зараз підміняє, геть нікуди не годиться.
Зрештою, втомившись від співчутливих посмішок челяді, так званий Владімір Владіміровіч полетів у ростовський штаб до Шойгу і показав йому там, за влучним визначенням політолога Маркова, «свою сміливість».
Наступного ранку сміливість розпухла і заважала ходити.
