Нещодавно президент Франції Еммануель Макрон перестав виключати відправлення в Україну сухопутних військ. І хоча добрі наміри – це ще далеко не реальні дії, однак можна сказати, що з цього моменту країни об’єднаної Європи вийшли на шлях можливої відмови від “стратегічної двозначності”, яку вони досі сповідували стосовно Російської Федерації.
Президент Франції Макрон, який багаторазово намагався переконати диктатора Путіна припинити російське вторгнення до України, своїми рішучими намірами показав, що справжніх захисників демократії і свободи можна знайти не тільки у Великій Британії та ще деяких країнах Європи.
Тепер слово залишається за Німеччиною. Адже для Берліну нарешті мусить стати також зрозуміло, що досягнути миру з Росією, домовившись з Москвою, неможливо. І жодні спроби умиротворення Кремля, вдаючись до поступок щодо України, ніколи не приведуть до бажаних для європейців наслідків. Путін розуміє тільки силу, а демонстрація будь-якої слабкості лише гарантовано призведе до зворотного результату.
В цьому сенсі епопея з передачею Україні німецьких Taurus не лише показує неготовність канцлера Німеччини Олафа Шольца до прийняття сміливих рішень, а й нерозуміння певною частиною німецьких еліт того, наскільки війна Росії в Україні загрожує системі європейської безпеки.
Разом із ядерною зброєю, крилаті ракети далекого радіусу дії Taurus є чи не найдієвішою зброєю НАТО, котра має нищівну дію, здатною вражати потужні об’єкти противника. Шольц ніяк не здатен усвідомити, що не дивлячись на всю його обережність, в Росії все одно вже давно вважають Німеччиною ворожою стороною. А його нерішучість сприймається, як слабкість, що провокує Російську Федерацію на ще більші безрозсудні наміри та дії.
Все це відбувається у той час, коли Україні критично необхідні крилаті ракети Taurus для того, щоб знищувати склади, військові заводи і аеродроми на окупованих територіях та в Росії. Taurus разом з Atacms та Storm Shadows здатні докорінно змінити ситуацію на полях боїв з російськими агресорами, проте німецька нерішучість штучно затягує продовження війни на Європейському континенті.
Цікаво, що до початку Великої війни у 2022 році, Німеччина претендувала на роль лідера Європи. І можна було сподіватися, що вона буде лідером держав, які жорстко розмовлятимуть в Путіним. Та цього не сталося. А Німеччина дискутує щодо кожного виду озброєння, котре має надійти в Україну, замість того, щоб підготуватися до вторгнення Росії далі у Європу. Німецький канцлер продовжує маневрувати без будь-якої концепції, що його країна буде робити далі.
Олаф Шольц ніяк не може наважитися визначитись, хоча, зрозуміло, що вже давно пора йому це зробити. При цьому німецька стриманість ніяк не зараховується Шольцу. Адже в Росії вже не раз заявляли, що вони воюють з НАТО. А це означає, що постачання Taurus в Україну аж ніяк не змінить оцінку ситуації в Кремлі. Можна не переживати про це. Параноя Москви продовжуватиметься, вони й далі вважатимуть, що оточені з усіх сторін ворогами.
Україна потребує артилерії, запчастин і подальшого посилення ППО на фронті та в тилу. Та багато хто й досі не розуміє, як багато може зробити Taurus для України. Він може стати ключем до досягнення максимізації користі на фронтах війни. У певному сенсі Taurus точно змінить правила гри на полі бою. До того, ці крилаті ракети не тільки здатні істотно послабити ефективність російських військ, а й зберегти життя десяткам тисяч українців.
Таким чином Шольц і його оточення, фактично будують свої політичні плани та сподівання на переобрання на життях інших. Не думаючи про те, що авторитет Німеччини серед союзників по НАТО і Європейському Союзу залежить від поведінки канцлера на політичній арені.
Метод Олафа Шольца – вагатися, коливатися, оприлюднювати не зовсім вірогідну інформацію про Taurus, а потім знову находити “аргументи”, чому ви не можете купити у нього ці ракети, вказує на те, що він просто затягує час. Це приблизно те ж саме, що робить спікер Палати представників США Майк Джонсон, який вже не перший місяць саботує розв’язання питання надання Америкою допомоги Україні.
А всі відмовки, що, мовляв, уявіть собі на хвилину, що буде, якщо німецькі ракети Taurus влучать у середину Москви і хоч одна з них прорветься через протиповітряну оборону до Кремля, не витримують жодної критики. Бо Taurus потрібні Україні зовсім для інших цілей. І ці крилаті ракети могли б стримувати Путіна від глобальної ескалації війни, коли нарешті українцям знову почне надходити більше зброї від Сполучених Штатів.
Taurus можуть стати поворотним моментом у перебігу російсько-української війни. Шольц повільно усвідомлює, що цього рішення неможливо уникнути, проте все рівно, як тільки це можливо, продовжує затягувати його. Власне так само було й з передачею Україні німецьких танків Leopard.
Колишній міністр фінансів та віцеканцлер в уряді Ангели Меркель, “партійний солдат” Соціал-демократичної партії Німеччини Шольц, зігріває себе мріями, що він здатен повторити її досвід, утримувати найвищу владу в країні протягом 16 років.
Свою реальну позицію щодо України Олаф Шольц висловив на партійному з’їзді європейських соціал-демократів, який відбувся не так давно у Римі. Там канцлер наголосив, як важливо продовжувати підтримку України: “Війна в Україні завершиться тоді, коли Путін виведе свої війська”. Одночасно він зазначив, що “Ми не хочемо війни між Росією та НАТО і зробимо все, аби цьому запобігти”.
Зі сказаного ним виходить, Шольц вірить у те, що гальмуючи надання німецьких ракет Taurus Україні, він цим запобігає початку війни між Росією і НАТО. Хоча насправді він свідомо віддаляє той час, коли Путін виведе свої війська з України.
Це спотворене бачення ситуації показує дійсну позицію німецького канцлера щодо України. Адже Шольц цим відкрито демонструє, що побоюється Путіна і, очевидно, не довіряє обіцянкам НАТО про захист Німеччини.
Дрейфуючи до політичної позиції Чемберлена в 1938 році, Олаф Шольц чомусь мало задумується про те, скільки вже українців загинули з 2014 до 2024 року. І якщо йому не байдуже, яке місце він займе у майбутньому в історії, то він мав би діяти більш рішуче.
Складається враження, що канцлер Шольц і досі перебуває в тіні своєї попередниці Ангели Меркель. Результатом невдалої політики якої стало те, що завдяки їй Путін став сильнішим, а Німеччина та ЄС більш залежними від Росії. Нині замість того, щоб залякувати німецький народ страхом війни, канцлер мав би продемонструвати готовність Німеччини до європейського лідерства. Що могло б стати поворотним моментом в європейській історії.
Політичне “шольціцтво” заводить Німеччину у глухий кут “політичної невизначеності” та показує, що не всі європейці здатні об’єднати свої спільні зусилля задля протидії будь-якому порушнику міжнародного порядку, злочинцю і агресору. ФРН могла б зробити свій вирішальний військовий внесок у подальше існування вільної України. Проте Шольц ніяк не наважиться на це.
Війна Росії в Україні виникла через різне мислення між Заходом і правителями Сходу. У якийсь момент, в найближчому майбутньому, між блоком Росія плюс Китай та західним світом може відбутися остаточне зіткнення. З цього приводу не потрібно мати жодних ілюзій. У політичних еліт Російської Федерації та Китайської Народної Республіки не має бажання домовлятися про дотримання правил співіснування та взаємоповаги, щоб мирно жити і співпрацювати.
Довгий час Путін грав для Заходу роль друга. Але це було лише тактично мотивовано. Китай також зняв дитячі рукавички, під якими завжди ховалися залізні кулаки. Колективному Заходу раніше потрібно було відмовилися від усіх ідеалістичних ілюзій та усвідомити з ким вони насправді мають справу. Тому повернутися до мирного світу минулого, з усіма його зручностями та процвітанням, що зумовлюється цим, неможливо не вирішивши “російське питання”.
Путін довів, що Росія ніколи не зможе прийняти західні цивілізаційні цінності. Вона не здатна мирно співіснувати зі своїми сусідами. З цього потрібно виходити, плануючи, що далі робити з московитами.
