Турботливий чиновник США через FT радить ГУР МО та СБУ припинити удари по російських НПЗ, інакше ціни на нафту підростуть. І хтось не доїде на батьковому роздовбаному мустангу на вибори обирати Байдена?
Франція та Китай дуже радять сховати список друзів війни, які торгують на болотах. Бо це мовляв, дуже псує імідж для торгівлі.
Сенатор Грем, якого Трамп, очевидно, намітив у віце-президенти, радить нам провести мобілізацію до 27 років. Походу у цього табору уявлення, що наша війна — це якесь маленьке місиво під Пашендалем. І якщо тебе це не торкається, то пофігу. Хай на руках виграють війни, аби по НПЗ не били.
І нарешті Салліван — приїздить із візитом відчаю до Києва. Де буде багато оптимізму і уперше замовчування слів про перемогу з територіальною цілісністю.
У цей же час Армія РФ бʼє по ДніпроГЕС, стирає цілу вулицю в Запоріжжі і робить непридатним для життя Харків. І що там світ? Достатньо глибоко стурбований?
Нам варто чесно визнати, що Україна втратила геополітичну ініціативу. Пихатість пана Зеленського і оточення його самого либозблюдами з аватарками поганокомпетентних єрмаків та жовкв — зараз напряму бʼє по Україні.
Кожен хоче урвати своє з нашої війни. І сісти за стіл переговорів переможців, де Україні може бути відведене місце суші гьорл. Ну, знаєте, це коли на дівчину в бікіні або без розкладають сашимі і роли. І бізнесюки чавкають ротами.
Нікого не колише твій біль, крім тебе самого.
Тому робимо висновки.
Російське НПЗ — занадто смачна ціль аби її не переслідувати. Це ота сама слабка ланка російської економіки — в момент посівної і піку військової промисловості. Тут єдине — варто було би краще працювати партнерами рамку, в якій ми працюємо. Для цього наші депутати і військові в делегаціях мали б працювати по усьому світу і уже прямо зараз розказувати про геноцид дніпрян і удари по ДніпроГес. Дизель і бенз із цих НПЗ йде на наш фронт? Отже, це законна ціль.
У світі не бракує любителів простих рішень. Особливо напередодні виборів, де левовій частці електорату посрати на Україну, аби галон бензину був дешевий.
Коли я дивлюсь на Саллівана, я думаю, що якби він див років на сто раніше — він побудував би розкішну карʼєру бутлегера.
Коли я бачу десь імʼя Вікторії Нулланд, то згадую не печиво на Майдані, а її участь в ядерному роззброєнні. І статті її мужика напередні вторгнення, що ось і «прокинемось ми в новій реальності». Де нова реальність передбачала окупацію і поглинання України заради подальшої окупації Східної Європи з ресурсом +37 мільйонів. Як ви розумієте, за цього сценарію — ніхто би не панькався з українцями з програмами для біженців і курсами мов з безкоштовними хатами.
Коли я слухаю Макрона, то поважаю його гострий розум. Але згадую попередні мирні ініціативи Олланда і Саркозі, які не принесли доброго ані нам, ані Грузії.
Мораль?
Я розумію, чому після Війни судного дня Ізраїль покладаєтесь на себе, свою власну мілітаризованість. І власне ВПК. У нас мають бути свої дрони і ракети, бо таурусів хіба правнуки діждуться.
Саме так ти не будеш за подачки і обіцянки типажу бутлегера і торговки терпіти історії про «не бийте по НПЗ російському, бо нам треба бензин». Ти просто зробиш усе мовчки. Якісно і точно. Без прес-релізів — звідки ми знаємо, що там трапилось. Може, клінери покурили? Може, варто придумати історію для прикриття про народного месника «Євлампія Прігожина»?
У цій історії погане лише одне — у нас незламні люди, прекрасна армія, але в якості державників довбні. Ці довбні свідомо різали ВПК за три роки до великої війни і нині самі не проти взяти біткоїни від Китаю. З цим і живем. І маєм вижити та зробити висновки, що єдиний друг у тебе ти сам.
