[xvalue_foto1]Воно щойно прийняло присягу, а вже зробило дві дикі дії. Найперше, грубо порушило закони й Конституцію в тій частині, де виписано право президента на розпуск Ради й процедура цього акту. Друге - воно пішло на жорстку конфронтацію з усіма гілками влади. Він оголосив інституційну війну, яка жорсткіша, ніж та, що була між Ющенком та Тимошенко.
Але тепер не про Воно, а про них. Я про Верховну Раду. Замість того, що зробила більшість у Раді 2007 року (тоді Ющенко, не маючи конституційних підстав, теж спробував розпустити Раду), зараз нардепи якось миттєво здулися. Всі говорять, що прєЗЕдєнт розпустив Раду, а вони, бач, готові до виборів. Та будь ви хоч тричі готові, це не має значення. Про що ви взагалі говорите. Ніхто нікого не розпустив. Воно щось пробекало, а після того має відбутися чітко виписана в законі процедура. І тоді ви маєте поставити мальчіка на місце й показати йому, що існує Конституція, а якщо гарант її не читав, то Рада може виконати роль сторожа Конституції й заблокувати незаконний указ (якого ще й у споминку нема).
Але все відбувається абсолютно інакше. Вони вже ніби здалися, бо більшість прорахували, що їм, бачте, вибори можуть бути вигіднішими саме зараз. Господи, яка наївність. Коли перестануть діяти закони в країні, ніхто не буде мати вигоди, окрім вузенького кола узурпаторів. Усіх придушать. А щодо шансів: ви хоч прогнозуєте, яку Раду ми можемо отримати ще влітку, якщо Воно не буде зупинене в своєму волюнтаризмі. Це вже буде останній реванш і останні вибори. Я вчора писав про досвід Білорусі. Це ж те саме буде в нас. І не протистояти цьому злу, ще й неконституційному - це вже абсолютно неприйнятно.
І тоді за узурпацію, за реванш, за знищення законності, за розворот від Заходу до РФії відповідатиме вже не Воно, а всі вони. Тому поки в мене головне розчарування дня - це не хам і телепень, який дорвався до влади, а наша Верховна Рада. Там сьогодні перемогу, не криючись, святкував Оппоблок, а всі наші димократи виявилися дрібними підспівувачами..
