«Сірі» та «чорні» схеми зі сплати податків і ведення бізнесу поступово вичавлюються з нашого життя. 
У своїй ексклюзивній
колонці для «Главкома» голова фінкомітету Верховної Ради, нардеп від «Слуги Народу» Данило звернув увагу на надавачів доступу до фіксованого зв’язку та Інтернету.
За інформацією голови фінкомітету Верховної Ради, це досить багата галузь, середній дохід на одного користувача послуг фіксованого зв’язку – 219 грн. (проти 102,1 грн. у мобільного).
Отримуючи від одного користувача 219 грн. доходу, при використанні спрощеної системи оподаткування з них сплачується усього 10,95 грн. податків, тоді як податкове навантаження на загальній системі склало б 75,34 грн. – у сім разів вище, підрахував голова фінкомітету Верховної Ради.
Гетманцев пояснив, що через «сірий» інтернет-бізнес держава має великі недонадходження податків та платежів єдиного соціального внеску, несплату митних платежів та інших офіційних зборів під час ввезення телеком-обладнання в Україну, а також менший рівень залучення інвестицій.
Натомість споживачі отримують низьку якість послуг та незахищеність персональних даних.
Для тих, хто працює на сірих провайдерів, за словами Гетманцева, це згодом виллється у нестачу страхового стажу та низькі пенсії, а вже зараз це призводить до відсутності соціальних гарантій для працівників у частині оплати праці, понаднормової роботи, відсутності відпусток належної тривалості тощо.
Гетманцев пояснив, що суб'єкт господарювання, який надає фіксований доступ до Інтернету, зобов’язаний використовувати автоматизовану систему та має бути зареєстрованим в RIPE* NCC для роботи в UA-просторі.
На даний момент, за інформацією Гетманцева, у Реєстрі регулятора електронних комунікацій понад 4,5 тис постачальників (понад 3,8 тис – надають послуги фіксованого Інтернету), з яких майже 2,5 тис – фізичні особи-підприємці. Із них близько 3,5 тис працюють фактично у сірій зоні.
Щоб осягнути масштаби тіні в сфері надання послуг фіксованого зв’язку та Інтернету, Гетманцев пропонує поглянути на минулорічний рівень капітальних інвестицій:
● майже 70% їх загального розміру забезпечили усього чотири компанії;
● хоч щось інвестували у свою роботу і розвиток тільки 897 провайдерів, при цьому 582 зуміли вкластися у суму менше 1000 гривень.
Як зазначив голова фінкомітету Верховної Ради, на практиці це працює наступним чином: компанії створюють цілий ряд юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування або залучають фізичних осіб-підприємців для надання послуг у межах міста чи навіть окремо взятого будинку.
Гетманцев навів два приклади:
Відомий оператор «Т», який пропонує телебачення та Інтернет і має понад 320 тисяч абонентів. Насправді це мережа, до якої входить 288 суб’єктів господарювання.
Інший провайдер «Л», який обслуговує більше 210 тисяч абонентів, де-факто складається з 80 «спрощенців».
За підрахунками Гетманцева, ці «лідери ринку» на двох разом отримали дохід у розмірі 1,44 млрд. грн., а держава, своєю чергою, через існування по суті «внутрішнього офшору», втрачає більше 3 млрд. грн. на рік.
Голова фінкомітету Верховної Ради пише, що хоче, аби сірий ринок фіксованого Інтернету почув цей сигнал, бо так працювати під час повномасштабної війни досить цинічно.
Гетманцев наголосив, що навмисно не називає повні назви вищезгаданих компаній, а також інших, які працюють за подібними схемами, розраховуючи, що вони змінять свою поведінку.
Якщо цього не станеться, держава має достатньо інструментів, щоб приводити тих, хто не хоче жити за європейськими стандартами ведення бізнесу, до тями, послідовно закриваючи ті шпарини, які ще залишаються, застеріг Гетманцев.
