Японія відмовилася підтримати ініціативу Євросоюзу щодо використання заморожених російських держактивів на користь України, фактично зірвавши спробу Брюсселя заручитися глобальною підтримкою.
Про це повідомляє
Politico.
За даними двох європейських дипломатів, під час зустрічі міністрів фінансів країн G7 Токіо дало зрозуміти, що не може використати близько 30 млрд доларів російських активів, заморожених на території Японії, для надання Україні кредиту. Країна послалася на юридичні обмеження.
Єврокомісія прагне, щоб до саміту лідерів 18 грудня країни ЄС погодили механізм використання до 210 млрд євро заморожених російських коштів. Проте домовленість блокує Бельгія, яка побоюється, що саме їй доведеться компенсувати можливі претензії Москви у разі судових позовів.
Брюссель наполягає на ширшій участі партнерів G7 поза межами ЄС, які також могли б видати Україні кредит коштом активів, заморожених у їхніх юрисдикціях. Прем’єр Бельгії Барт де Вевер вважає, що це зменшить ризики помсти з боку Росії.
Втім, Сполучені Штати та Японія відмовилися долучатися до схеми, залишивши Євросоюз без глобальної підтримки. За словами одного з дипломатів, американська сторона на зустрічі заявила, що скоротить допомогу Україні після завершення виплат за кредитом G7, схваленим адміністрацією екс-президента США Джозефа Байдена у 2024 році.
У спільній заяві міністри фінансів G7 підтвердили, що продовжать працювати над варіантами фінансування підтримки України, включно з потенційним використанням повної вартості заморожених російських активів - до моменту, коли Москва виплатить репарації. Водночас будь-які рішення мають відповідати національним правовим нормам.
Джерела вказують, що спротив Японії зумовлений не лише юридичними обмеженнями, а й небажанням Токіо відступати від позиції США. Американський лідер Дональд Трамп дав зрозуміти, що розглядає російські активи як інструмент тиску на Володимира Путіна для примушення до переговорів. За пропозицією Вашингтона, частину активів можна було б повернути Росії, а іншу - спрямувати на фінансування американських інвестицій в Україні.
Попри це, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн продовжує просувати план використання російських активів. Після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським вона заявила, що запропонована схема репараційного кредиту має на меті підвищити ціну війни для Росії.
Позицію ЄС уже підтримали Велика Британія та Канада, які висловили готовність передати Україні заморожені російські активи у разі реалізації механізму, запропонованого Брюсселем.
