Запровадження екологічних вимог без доступу до грантів і державної підтримки створює ризики деіндустріалізації та значних втрат для економіки України.
Про це заявив генеральний директор Центр екології та розвитку нових технологій (ЦЕРН) Владислав Антипов.
Коментуючи дискусію навколо запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), Антипов зазначив, що технологічна модернізація можлива, тільки якщо під неї виділені цільові кошти. Але без фінансування це перетворюється на вимогу, яку неможливо виконати.
"Якщо регулятори кажуть: дивіться, вам треба декарбонізувати свою промисловість, от вам під це фінансування, - це веде до модернізації. А якщо регулятори кажуть: вам треба декарбонізувати свою промисловість без фінансування, - то декарбонізувати її можна тільки одним чином - закрити. Немає промисловості - немає карбонового сліду", - пояснив експерт.
Він також розкритикував позицію окремих європейських інституцій щодо нібито незначного впливу CBAM на українську економіку - на його переконання, такі оцінки не враховують мультиплікативний ефект переробних галузей, зокрема металургії, цементної промисловості та виробництва добрив.
"Скорочення виробництва в одній галузі автоматично тягне за собою падіння в суміжних секторах. Це зарплати, податки і зайнятість. Тому говорити про незначний вплив CBAM - некоректно", - наголосив він.
Говорячи про джерела фінансування модернізації, Антипов зазначив: ринкові інвестиції в нинішніх умовах є малоймовірними через високі воєнні та економічні ризики. Реалістичним шляхом залишаються гранти, державна та міжнародна допомога.
"У Європейському Союзі "зелена" трансформація відбувалася не за рахунок ринкових інвестицій, а через національні та наднаціональні фонди. Для України, з її масштабами і станом економіки, можливий лише подібний підхід", - підсумував експерт.
